У квітні 2024 року помітно зменшилася кількість російських ракет, запущених вглиб повітряного простору України. За даними офіційного Києва, загалом було зафіксовано 429 балістичних та крилатих ракет, а також ударних БПЛА. Для порівняння: ще в березні їх було 860. Тобто зменшення майже на 50%.
Незважаючи на зменшення загальної кількості ракет і безпілотників, випущених по Україні в квітні, приблизно чверть з них пройшла через весь масив інтегрованої системи протиповітряної оборони (ІСПО) Повітряних сил України (ПС). За заявами ЗСУ, 320 з них були збиті або перенацілені на інші цілі. Як і впродовж року, це сталося завдяки спільним діям мобільних вогневих груп, оснащених великокаліберними кулеметами і переносними зенітно-ракетними комплексами (ПЗРК), а також зенітних ракетних батарей, систем радіоелектронної боротьби, таких як «Покрова», і перехоплювачів ППО, які, як відомо, щонайменше п’ять разів піддавалися перехопленню. Всі їхні операції координувалися з дуже ефективними системами розвідки та управління ПСУ: це використання радарів раннього попередження, станцій радіоелектронної розвідки (ELINT) та радіотехнічної розвідки (SIGINT), систем звукового виявлення «Дзвінок», а також розвідданих у реальному часі, наданих українськими союзниками.
Тим не менш, відомо, що 109 одиниць зброї, які не були перехоплені, завдали серйозної шкоди – насамперед українській енергетиці, яка залишається одним з двох фокусів російських ракетних ударів. Інша – авіабази ПГУ.
З точки зору розгорнутого озброєння, у квітні було відновлено використання крилатих ракет 3М54 «Калібр» – хоча і в невеликих масштабах: загалом було випущено дев’ять одиниць. Проте в цілому кількість крилатих ракет, розгорнутих проти України, залишається низькою – особливо в порівнянні з груднем 2023 року (120) або січнем 2024 року (134). Це або
а) підтверджує оцінки, що російська аерокосмічна промисловість не може підтримувати колишні темпи виробництва, або
б) підтверджує оцінки, згідно з якими Кістоун-Копс намагається відновити свої загальні запаси.
Варіант б видається більш вірогідним, оскільки в січні 2024 року офіційний Київ оцінив, що російська промисловість наразі виробляє від 115 до 130 балістичних і крилатих ракет з дальністю польоту понад 350 км – щомісяця.
Якою б не була причина, з української точки зору, це було так само вдало, оскільки запаси зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) ПГУ, за численними повідомленнями, у квітні досягли найнижчого рівня.
Ще одним цікавим моментом стала низька кількість балістичних ракет, розгорнутих росіянами у квітні цього року. Безумовно, ЗС РФ роблять все можливе, щоб витрачати свої «Іскандери» на райони, захищені американськими ЗРК PAC-2/3 Patriot, такі як Київ і Одеса. Замість цього вони були розгорнуті проти цілей на південному сході України, в той час як під час широкомасштабних рейдів було застосовано лише кілька «Іскандерів-М», чи то як форма переслідування, чи то для ураження цілей, чутливих до часових параметрів.
Хронологічно…
Перші дні місяця пройшли під знаком звичайних рейдів-переслідувань, що поєднували ударні БПЛА «Геран-2»/«Шахед-136» з меншою кількістю ЗРК С-300, випущених у балістичному режимі, а також зрідка з Х-59 і (5 квітня) з трьома балістичними ракетами «Іскандер-М». Перша велика атака відбулася в ніч з 5 на 6 квітня, коли було випущено 32 «Герань-2», 3 С-300, пару Х-101 і один «Калібр». Ця спроба була майже повністю неефективною: було збито 28 «Геранів-2» і 3 крилаті ракети.
Нова серія переслідувань і нальотів з метою «картографування» позицій ППО ПСУ тривала до ночі з 10 на 11 квітня, коли росіяни завдали найбільшого удару за місяць, застосувавши загалом 81 одиницю озброєння:
– Ту-95МС дальньої авіації випустили 20 Х-101/555 з аеродрому Саратова, з яких 16 були збиті;
– 6 МіГ-31К випустили 6 ракет «Кинжал» з району Тамбова;
– тактичні винищувачі-бомбардувальники ПКС випустили 4 Х-59 з району південного Запоріжжя; два з них були збиті;
– 39 ЗРК «Герань-2» були запущені з мису Чауда (Крим) та Приморсько-Ахтарська, всі вони були збиті або спотворені над повітряним простором України.
– 12 С-300 були випущені з Бєлгородської області під час чергового терористичного удару по Харкову.
Хоча ГПУ заявила про 58 збитих установок, ті ракети та ударні безпілотники, що пролетіли, знищили Трипільську ТЕС та пошкодили щонайменше дві інші електростанції.
Переслідувальні атаки поновилися протягом наступного тижня і до ночі з 19 на 20 квітня, коли загалом було запущено 36 одиниць зброї, в т.ч;
– 2 Х-101, запущені одним літаком Ту-95МС над Рязанською областю, обидва були збиті;
– Пара крилатих ракет «Іскандер-К», запущених з Криму;
– 14 Геран-2/Шахед-136, всі збиті або імітовані; і
– Тактичні винищувачі ПКС (найімовірніше, Су-34) випустили загалом 12 Х-59 і Х-69. Лише один з них пройшов крізь рукавичку української ППО.
Крім того, щонайменше два Ту-22М3 Дальньої авіації випустили шість ракет Х-22. Однак цього разу на ПКС чекали два неприємних сюрпризи. По-перше, вперше за всю війну було збито два Х-22, які досі були невразливі для української ППО завдяки своїй високошвидкісній квазібалістичній кінцевій траєкторії польоту. По-друге, що набагато гірше для росіян, один з Ту-22М3 був збитий зенітно-ракетним комплексом С-200 (звітна назва ASCC/НАТО «SA-5 Gammon») під час польоту приблизно за 300 кілометрів від українського кордону.
Сильно пошкоджений, бомбардувальник розбився в Ставропольському краї при спробі повернутися на базу. Наскільки відомо, загинув щонайменше один, ймовірно, два члени екіпажу.
Як це могло статися?
Очевидно, ГУР (або ГУР – українська військова розвідка) дізналася про цей удар і була поінформована про маршрут, яким збиралися йти російські бомбардувальники: отже, ГРУ змогло влаштувати засідку, розмістивши на їхньому шляху одну або дві пускові установки і радар управління вогнем (застарілої, але дуже потужної) системи С-200. Наскільки відомо, це був перший Ту-22М-3, збитий в бою під час цієї війни.
Після цього рейди переслідування тривали до кінця місяця, за винятком ночі з 27 на 28 квітня, коли було випущено 34 одиниці зброї;
– 9 Х-101/555, випущених Ту-95МС над Саратовською областю, з яких 6 були збиті;
– 9 Х-59/69, випущених тактичними винищувачами з Чорноморська та Бєлгорода, з яких вісім було збито;
– 4 «Кинжали», випущені 4 МіГ-31К з Рязанської та Тамбовської областей;
– 2 С-300 з району Бєлгорода;
– 8 ракет «Калібр», випущених кораблями Чорноморського флоту, з яких 6 були збиті.
Загалом протягом квітня 2024 року проти України було запущено та збито наступну зброю:
286 Геран-2/Шахед-136; 258 було збито.
80 крилатих ракет Х-101/Х-555; з них 60 збито:
9 крилатих ракет 3М54 «Калібр»; 7 збито;
33 Х-101/Х-555; з них 26 збито;
32 керовані ракети Х-59/69; 26 збито.
36 ЗРК С-300, випущених у балістичному режимі; жодна не була збита
10 ЗРК «Іскандер-М» або НК-23 «Хвасонг-11»; жодна не була збита.
10 «Кинжал»; жоден не був збитий.
6 Х-22 (або, що менш ймовірно, Х-32); 2 збиті.
автор – Адрієн ФОНТАНЕЛЛАЗ (Adrien Fontanellaz)
переклад ПолітКому
