Всі ці високомудрі тези про те, що не треба говорити про вибори, треба говорити про допомогу фронту нагадують мені магічні чаклування і заклинання. Типу “Не дивіться вгору!”, “Не думайте про червону обіззяну! І те, що вони лунають від представників так званого громадянського супільства насправді ще смішніше.
В 2022 році ніхто не говорив про вибори. І навіть в середині 2024-го, коли роспропаганда зі шкіри лізла, щоб довести, що Зеленський “прострочений”.
А зараз розмови активізувалися. Звичайно, все так чи інакше грає: і фактор Трампа, і необхідність мобілізації партійців і прибічників. Але головне в тому, що відчувається потреба змінити хід речей. При цьому люди розуміють, що для цього є єдиний спосіб – вибори. Звідси і розмови і примірювання ситуації, і спекуляції навколо того, хто пройде, хто ні.
Банкова ж, в складі 5-6 менеджерів і радників, цього не розуміє. У їхній бульбашці все йде путьом, ОП – величезне благо для країни, головне – не дивитись угору. І всім щастя буде.
Найсмішніша теза – про те, що розмови про вибори руйнують згуртованість українського суспільства. Так, згуртованість була в березні-квітні 2024 року, а потім кудись зникла. Чи то була втрачена поверненням податкових порядків, чи то зіпсована МСЕКом і прокурорами-інвалідами, чи накрилась з головою “шабунінгом” – це таке явище, коли ти ніби служиш у війську, а насправді прикомандирований кудись і сидиш вдома, за мзду командирові.
Тож згуртованість руйнують зовсім не розмови про вибори. Хай краще розмовляють про них, ніж про щось інше. А то чого тільки людям в голову не прийде!..
автор – Денис СЕМЕНОВ