Українських громадян в Великобританії зараз 200-250 тисяч. Тобто – на 100 приблизно виборчих дільниць з огляду на стандартну дієздатність однієї дільниці надати можливості для голосування приблизно на 2 тис. громадян.
Повідомленню про подвиг виборчої дільниці в Римі на українських виборах у 2019 році, яка прийняла та змогла організувати умови для голосування 8 тисяч громадян України – я не довіряю. Як і не довіряють усі, хто практично організовував роботу на будь-якій виборчій дільниці в Україні. Просто порахуйте самі в людино-годинах і в хвилинах на контакт з кожним, – і теж почнете сумніватися. Швидше за все – це була маніпуляція, на яку не звертали уваги. Тому що ніяк не впливала на загальний результат. Шахрайство – просто кажучи.
Моє недовірливе ставлення до результатів голосування на багатьох закордонних виборчих дільницях обгрунтоване досвідом. Тому що за всіх часів – результати були на користь інтересам влади, яка діяла на той момент.
Можете самі подивитися, не буду вас цифрами втомлювати. Сьогодні це вже несуттєво. Проголосували одиниці відсотків від присутніх тоді тисяч громадян за кордоном країни. І особливих претензій до цих результатів та протоколів не було. “Ключниця робила” – тобто кволе і недієздатне в цілому міністерство іноземних справ. Але це було вчора.
Сьогодні за кордоном країни перебувають мільйони українських громадян. Тут не так важливо для обговорення скільки саме мільйонів, але наразі ця кількість становить від 10 до 20% усіх виборців України. А це вже дуже суттєво і вплине сильно, навіть якщо їх виявиться лише 5% – розміром із виборчий бар’єр у ВерхРаду від минулих законів про вибори, наприклад.
Зараз таємно, тихо та непомітно готується закон про повоєнні вибори в Україні. Ну, або особливі поправки до чинного Виборчого Кодексу що до його застосування на післявоєнних виборах. Це не так важливо: буде окремий Закон чи поправки до Кодексу.
Цей чинний Виборчий Кодекс приймався сьогоднішньою монобільшістю – не читаючи його, не замислюючись і не обговорюючи деталі. У них просто на це не було часу фактично – стільки сторінок прочитати у цьому довгому документі. Не кажучи вже нічого про компетентність та грамотність тих, хто голосував за закон. Але маємо що маємо. І прийняти сьогодні будь-які документи законно – вони досі мають можливість. Така біда в нас, так. Тому й турбуюся. Пропоную всім також почати уважно спостерігати та турбуватися.
Отже, маємо 200 тисяч громадян України у Великій Британії. Приблизно половина з них (за минулим досвідом) можуть побажати реалізувати своє право обирати владу в Україні або взяти участь у референдумі. Як організувати та забезпечити їм можливість реалізації цих їх конституційних прав?
Ну, це не дві виборчі дільниці в Посольстві та в Консульстві, ясна річ. Це вже розмір виборчого округу чи навіть двох. Але це питання – не дільниця, а округ – спокійно врегулюється у законі.
Як це організувати?
Я приблизно можу собі уявити організацію десятка – півтора десятка виборчих дільниць у Лондоні, у приміщеннях українських організацій різного правового статусу. За сприяння місцевої влади, зрозуміло. Та й півтора – двох десятків виборчих дільниць в інших містах Великобританії. Може – трохи більше, за сприяння місцевої влади. Але не 100 необхідних.
Отже, шукаємо інші способи особистого таємного голосування. Вони існують і застосовуються у різних країнах. Онлайн голосування та голосування поштою.
Онлайн голосуванню особисто я не повірю: в умовах монополізації влади в нас однією групою погано організованих громадян у країні, якими б доблесними вони не були. Просто не повірю та не визнаю результатів такого голосування. І закликатиму громадян не довіряти. А це важливо. Щоб результати голосування визнавали громадяни, які голосують та закордонні спостерігачі.
Залишається варіант поштового голосування. Незвичного поки що для нас, але давно прийнятного у багатьох країнах. І результати голосування щодо виборчих дільниць зможуть перебувати під контролем різнопартійного громадянського суспільства України. Не лише в руках державних службовців.
Тут в Англії пошта працює стабільно та надійно. Навіть дивно – скільки зайвого паперу вони витрачають постійно, звичка у них з минулих часів залишилася. Не знаю – як по інших країнах працює пошта. Це потрібно уточнювати, особливо у Польщі та Німеччині – де сьогодні дуже багато громадян України.
Логічно було б надати можливість поштового голосування і всередині країни, якщо надамо її закордонним громадянам.
Але наша Укрпошта не спроможна сьогодні виконати такі завдання. Та й довіри до них нема. «Нова пошта» навряд чи візьметься за таке відповідальне завдання без підготовки та спеціального фінансування. Їм би довірив. Потрібно питати, уточнювати. Тобто всередині України вибори поштою – не проводити.
Залишається проблема реєстру виборців. Як і кого туди включати? На яких підставах? Попередня практика полягала в тому, що до голосування за кордоном допускалися лише ті громадяни, які перебувають на консульському обліку. А це застаріла та непотрібна більшості громадян послуга. За яку ще заплатити потрібно 20 доларів. А ще й витрати кошти на проїзд та витратити час в очікуванні… Це треба скасовувати. Можливість голосувати повинні мати усі громадяни із паспортами України.
На допомогу може прийти додаток у телефоні та ресурс Дія. Яким користується вже багато громадян країни. Але не всі, звісно.
Тобто – внесення до реєстру виборців проводити в електронному вигляді. Де громадяни зможуть перевірити свою присутність у реєстрі виборців та вказати – на яку адресу їм надіслати бюлетені для поштового голосування. На момент голосування, коли воно буде.
І що ж у нас виходить в результаті є можливим на сьогоднішній день для повоєнних виборів?
Виходить можлива реєстрація закордонних виборців онлайн через Дію чи подібний ресурс. Щоб бути у реєстрі виборців України із новою адресою свого сьогоднішнього проживання.
Організувати просто: ви повідомляєте службу реєтру про нову адресу фактичного проживання. Служба переносить ваші особисті дані в перелік закордонних та виключає вас з переліку, що голосують в Україні. Завдання служб реєстру, не таке вже й складне. Хоч і громіздке, згоден.
Після цього голосування поштою виборців України за кордоном аболютно реальне. І справедливий, підконтрольний громадськості підрахунок голосів після розкриття конвертів, також.
Можливий додатковий контроль камерами онлайн самого процесу розкриття конвертів та підрахунку. Там, де вдасться організувати та підготувати до участі виборчі комісії. Це завдання для ЦВК та грантових організацій, які сьогодні цим стурбовані. Цілком реально. Вони знають та вміють підготувати членів таких комісій. Маючи відповідний досвід, я готовий долучитись до цього. І таких як я – чимало сьогодні в різних країнах. Не таке вже й складне це завдання.
Однак, на консульському обліку знаходяться одиниці тисяч із сотень тисяч присутніх фактично. Консульства просто не в змозі мати і підтримувати контакти з ними з усіма. Невідома мені кількість працівників посольства та консульства тут (і всюди?) не вміють, або ще не навчилися, організувати свою роботу навіть просто зі зверненнями громадян України. Маю особистий досвід у цьому, як і багато хто.
Значить потрібно підключати до участі громадськість.
За кордоном сьогодні перебуває безліч громадян, які мають минулий достатній досвід участі у роботі виборчих комісій та здатні освоїти нові правила. Було б бажання. Але передбачити таку можливість законописці зобов’язані.
Для проведення такого голосування та підрахунку достатньо мати, наприклад, у Великій Британії 15-20 виборчих комісій, здатних опрацювати десятки тисяч бюлетенів кожна.
У країнах із багатьма мільйонами наших громадян буде складніше. Добре було б орендувати спеціальні машини автоматичного підрахунку голосів, які є різні у різних країнах. Але це вимагатиме змін у вигляд бюлетеня для голосування, що підходить до таких машин. Нічого особливо складного чи неможливого, просто оргробота. Можливість таку слід вивчати.
Чи бачите ви інший можливий та не надто дорогий спосіб проведення голосування? Я не бачу.
Що скажете, друзі?
Ігор ДУШИН, учасник всіх виборчих кампаній в Україні з 1989 року.
