Томаш Синьовець придивляється до постатей популярних скандалістів. 30 січня 2026 року.
Всі ми їх знаємо. Довгий час вони були героями мемів і своєрідною інтернет-субкультурою. Тепер вони декларують співпрацю з Ґжеґожем Брауном, а про свої погляди розповідають на «Каналі Zero». Історія Ящура та Людвичка показує, якою короткою сьогодні є дорога від патостріму до політики.
КАМРАТИ ВХОДЯТЬ ДО ПОЛІТИКИ – ЯК ЦЕ СТАЛОСЯ?
Ка́мрати, Войцех Ольшаньський «Ящур» та Марцін Осадовський «Людвичок», мають політичні амбіції. Всупереч багатьом голосам, які ми нещодавно могли почути, депутатами вони не стануть, оскільки мають на своєму рахунку численні вироки, в основному за погрози кримінального переслідування та заклики до вчинення злочину. Відповідно до польської конституції, набуття законної сили вироком за умисний злочин, що переслідується з публічного обвинувачення, унеможливлює стати парламентарієм.
Однак представники їхнього руху можуть потрапити до списків Конфедерації Корони Польської та отримати представництво у Сеймі. Вже хоча б тому варто приділити їм трохи уваги.
Ка́мрати останнім часом зробили велику кар’єру в мейнстрімних медіа завдяки своїм контактам з Ґжеґожем Брауном та виступом на «Каналі Zero», де глядачі могли познайомитися з частиною їхніх поглядів.
На Ка́мратів посилався також Роман Ґертих, викладаючи в ефірі TVN24 теорії змови щодо нібито сфальсифікованих виборів та приписуючи це фальсифікування саме їм. Це, звичайно, відверта нісенітниця, але це також показує, яку функцію в польській політиці починає відігравати цей екзотичний дует – для правлячих Ка́мрати є лякалом на весь правий фланг.
Політичні патостріми дозволили «Ящуру» та «Людвичку» раніше збудувати високу впізнаваність та здобути коло прихильників, що дало змогу зареєструвати політичну партію під назвою «Брати Камрати». Однак наприкінці 2024 року суд виніс не набравший законної сили наказ про виключення цього об’єднання з реєстру політичних партій через неподання фінансового звіту.
На особливу увагу Ка́мрати заслуговують через їхній зв’язок із Ґжеґожем Брауном та однозначну підтримку, яку вони йому надають. Це не залишається без взаємності. Браун втручався у справу їхнього арешту, вітав після виходу на волю, не раз вони разом брали участь у маніфестаціях.
Зі свого боку, на «Каналі Zero» Ольшаньський заявив, що якщо зміниться влада, то він має обіцяну посаду міністра внутрішніх справ. Це, напевно, конфабуляція, яку не слід сприймати надто серйозно. Однак єдиною особою, яка могла дати таку обіцянку, є лідер Корони Польської.
ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО КА́МРАТІВ?
Войцех Ольшаньський він же Олександр Яблоновський (під цим псевдонімом він спочатку виступав) – це 65-річний патострімер та політичний активіст, а також освічений і нереалізований актор.
Закінчив театральну школу в Кракові. Працював у Національному театрі у Варшаві. Навіть зіграв епізодичну роль у фільмі «Quo Vadis» та фільмі «1920. Варшавська битва».
Кар’єру робить, натомість, його пасербиця, Міхаліна Ольшаньська, яка вже багато років відрікається від вітчима та не підтримує з ним контактів. Ще в 2018 році вона підкреслювала, що вони не згодні в багатьох справах; проте визнавала, що він був чудовим батьком. Войцех мав займатися домом та її вихованням, коли мати працювала.
Згідно з її розповіддю, Ольшаньський повторював, що відколи народилася йому дочка, він перейшов на феміністичні позиції. З його пізніших висловлювань випливає, що він знав, що не є її біологічним батьком; невідомо, однак, чи була про це поінформована сама Ольшаньська.
З її висловлювань ми знаємо, що через дім Ольшаньського та Агнешки Фатиги, тобто її батьків, проходили особистості польської культури, такі як Кристина Ткач, Міхал Ба́йор чи Збіґнєв Водецький.
Псевдонім Ольшаньського – «Ящур» – посилається на символіку Союзу Ящерового (Związek Jaszczurczy). Ці посилання помітні як у сценографії студії, так і в уніформі, яка є постійним елементом публічної діяльності та імітує військову форму. Патострімер посилається також на панслов’янську символіку та Національні збройні сили.
Ольшаньський стверджував, що тричі брав участь у підготовчому курсі Вищої офіцерської школи механізованих військ, однак його визнали особою «ненадійною» через службу членів його родини у СС та Люфтваффе під час Другої світової війни. Багаторазово декларував також приналежність до ЗОМО та оборону ПНР, що аналіз його біографії ставить під сумнів. Хоча військова форма є елементом іміджу ка́мратів, ми не маємо інформації, чи вони колись служили в армії.
Войцех Ольшаньський стверджує також, що у 1976 році був прийнятий до Союзу Ящерового Владиславом Векером, учасником Варшавського повстання та діячем національного підпілля; деякі члени союзу діяли після війни в антикомуністичному підпіллі. Однак перевірити цю інформацію важко. Це може бути елементом побудови публічного іміджу, а не частиною реальної біографії.
Марцін Осадовський, що виступає з Ольшаньським в дуеті, – це 51-річний політичний діяч. Він заявив, що є кібернетиком, але за даними OKO.press його професія – технік механізації сільського господарства. Свій псевдонім він завдячує фізичній схожості на головного героя мультсеріалу «Світ за Людвичком».
Колись діяв, серед іншого, у Союзі реальної політики та Конгресі нових правих. Тоді він визнавав типово лібертаріанські погляди, донині, до речі, називає себе вольовцем. Ольшаньський не раз підкреслював, що тут є між ними різниця. Був залучений до референдумної кампанії щодо акцесії Польщі до Європейського Союзу на боці її противників. Вів також авторську програму з Янушем Корвін-Мікке.
У дуеті він виконує доповнювальну роль. Це Ольшаньський веде провідну партію – як акторсько, так і наративно.
ПОЧАТКИ ОЛЬШАНЬСЬКОГО – ІНШИЙ СТИЛЬ, ТАКИЙ САМ АНТИАМЕРИКАНИЗМ
Інтернет-діяльність Войцеха Ольшаньського розпочалася в 2016 році, коли він виступав як Олександр Яблоновський на каналі Пйотра Корчаровського. Вже тоді він висловлював тези, які й досі залишаються фундаментом його наративу: переконання, що Польщу вштовхують у війну Сполучені Штати, аналогічно до 1939 року, коли до збройного конфлікту вштовхнула нас Великобританія.
Цей мотив повертається майже в кожному його виступі. Автором цих планів він вказує Збігнєва Бжезінського.
Під час інтерв’ю у Моніки Ярузельської колишній актор заявив, що Польща мала в 2016 році атакувати Білорусь, однак була зупинена президентом Китаю Сі Цзіньпіном, який 22 червня мав з’явитися в Польщі з неоголошеним візитом та переконати Беату Шидло, щоб та відмовилася від атаки.
Зустріч із Сі Цзіньпіном дійсно мала місце, однак у днях 19-21 червня, і це був кількаденний візит, запланований заздалегідь, під час якого Польща та Китай підписували торговельні угоди.
На його думку, до “бійки”, як він це сам визначив, мало дійти для потреб кампанії Гілларі Клінтон, яка тоді боролася за президентство з Дональдом Трампом (Вже тоді це був кандидат, однозначно ближчий до ПіС). Тоді ж (у 2022 р.) він заявив, що ця війна спалахне протягом 3-4 років.
Ярузельська намагалася допитати, звідки Ольшаньський має такі знання, однак він уникав відповіді, висуваючи наступні тези про нібито заплановану війну. Це лише одна з теорій змови, що з’являються на каналах Ка́мратів.
З часом змінилася форма передачі. Ольшаньський визнає, що його публічні виступи мають характер акторського хепенінгу, а вульгарність та агресія є – на його думку – виразом розпачу. Одночасно він підкреслює, що самі погляди є щирими та невідкликаними.
Ольшаньський послідовно відкидає звинувачення в проросійськості, одночасно декларуючи крайній антиамериканізм та неприязнь до Заходу. Як ідейні джерела він вказує, серед іншого, Товариство PAX. У його викладі ялтинський порядок – попри підпорядкування Польщі Радянському Союзу – гарантував стабільність, а його занепад мусів закінчитися катастрофою.
Постійним елементом передачі Ка́мратів є теорії змови щодо нібито запланованих війн, керованих Заходом. Ольшаньський говорив, серед іншого, про запланований напад Польщі на Білорусь чи про міжнародні конфлікти як інструменті американських виборчих кампаній, не вказуючи при цьому жодних достовірних джерел.
ЄВРОМАЙДАН, РОСІЙСЬКА ДЕЗІНФОРМАЦІЯ ТА АНТИСЕМІТИЗМ
Багато наративів Ка́мратів перегукується з повідомленнями російської пропаганди. Прикладом є теза про фінансування Євромайдану Сполученими Штатами. Ка́мрати багаторазово повторювали, що протести в Києві були оплачені сумою 5 мільярдів доларів США.
При цьому вони посилаються на виступ Вікторії Нуланд з 2013 року, в якій американська урядовиця говорила, що Україна отримала таку суму в рамках американської допомоги з розвитку у 1991–2013 роках. У передачі Ка́мратів цей виступ представляється, однак, як зізнання у фінансуванні Євромайдану. Це одна з найчастіше відтворюваних наративів російської дезінформації, раніше присутня також у висловлюваннях Януша Корвін-Мікке.
Антисемітизм становить один із найбільш однозначних елементів світогляду Ольшаньського. У своїх трансляціях він декларував, що якби виявилося, що в його жилах тече хоч би одна крапля єврейської крові, він мусив би себе вбити. Центральне місце в його наративі займає Каліський статут, що представляється як фальсифікація та нібито основа єврейських претензій до Польщі.
У 2021 році Ольшаньський публічно спалив текст Каліського статуту в Каліші. Його ворожість до євреїв переноситься також на ставлення до католицизму. В одному зі стрімів він заявив буквально, що «сре на Біблію, бо вона є єврейським гівном».
ВСІ ВОРОГИ ОЛЬШАНЬСЬКОГО
Ольшаньський критикує також ЛГБТ-середовища, які визначає як «соціологічну програму», що має розрегулювати суспільство. Колись декларував, що якби дізнався, що його син є геєм, убив би його. Хоча пізніше пояснював ці слова емоціями, не відмовився від їхнього сенсу.
Пандемія COVID-19 була моментом, який збільшив популярність Ка́мратів. Ольшаньський своє ставлення до пандемії пов’язує з особистою трагедією – смертю дружини, за яку звинувачує медичні процедури, респіратори та міністра охорони здоров’я. Члени руху камратського брали участь в агресивних антивакцинаторських акціях.
Ольшаньський відкрито декларує симпатію до Радянського Союзу та не приховує контактів з російськими та білоруськими інституціями. У його висловлюваннях, серед іншого, під час розмови з послом Росії, з’являються похвали постатям, пов’язаним із апаратом радянського терору, а за ідейного провідника він вказує Болеслава Пясецького – повоєнного лідера консесованого католицького руху, що співпрацював з комуністами.
Одночасно Ка́мрати представляють Україну як загрозу для Польщі, зводячи її до «бандеризму» та релятивізуючи російську агресію. У їхній передачі це Україна, а не Росія, має бути головним супротивником Польщі.
Європейський Союз функціонує в наративі Ка́мратів як смертельний ворог польського суверенітету. Ольшаньський атакує Лісабонський договір, європейську інтеграцію та кліматичну політику, користуючись мовою крайніх спрощень.
Характерним елементом цієї передачі є постіронія: межа між жартом та серйозною декларацією залишається рухомою. Висловлювання про сталінізм, політичне насильство чи «списки смерті» можуть у разі потреби бути представлені як провокація, щоб в іншому контексті стати абсолютно буквальними.
РУХ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ
Рух Ка́мратів не має централізованої структури. Хоча Ольшаньський залишається його головним обличчям, локальні середовища діють автономно. Пандемія сприяла його зростанню, а активність Ка́мратів кілька разів потрапляла до інтересу спецслужб.
Хоча частина передачі буває іронічною чи перформативною, бачення світу Ка́мратів не повинно розглядатися виключно як провокація. Багато що вказує на те, що як лідери руху, так і їхні прихильники, сприймають висловлювані тези абсолютно серйозно.
Не слід перебільшувати значення цього явища та надто бити в барабани, а тим паче панікувати. Ящур із Людвичком не підкорять польську політичну сцену. Час чемних антисистемників на кшталт Павла Кукіза скінчився, але ми живемо у світі, де Ка́мрати можуть відігравати велике політичне значення.
автор – Томаш СИНЬОВЕЦЬ, політолог, експерт Інституту Прямої Демократії. Співавтор книги «Пряма демократія. Візія, постулати, досвід, дослідження». Член Ягеллонського клубу.
переклад з пол ПолітКом
