Сьогодні у випуску:
• Трамп відступив: шатдауну не буде. А міністерство внутрішньої безпеки або житиме за новими, суттєво зміненими правилами, або залишиться без бюджету. Трамп відступає і в Міннеаполісі.
• Трамп наступає: директор Національної Розвідки Габбард шукає в Джорджії «докази» того, що у Трампа там «вкрали вибори» у 2020 році.
• Віртуальний світ 47-го президента: віртуальний дзвінок Путіну; щоб у США подешевшали ліки, потрібно, щоб вони подорожчали у Франції; якщо будинки в США подорожчають, то це, на думку президента, буде добре.
• Держсекретар Рубіо у сенатському комітеті з міжнародних відносин: усе питання в Донецькій області. Віткоффа та Кушнера не буде в неділю в Абу-Дабі.
– Трампу довелося відступити у дуже принциповому питанні. Нинішній тимчасовий федеральний бюджет діє до 0 годин за часом Східного узбережжя в суботу, 31 січня. Тобто, його дія закінчується з настанням 31 січня. І, якщо не буде ухвалено новий бюджет, має знову настати шатдаун – часткова зупинка роботи федерального уряду.
Попередній рекордний в історії шатдаун тривав 43 дні – з 1 жовтня до 12 листопада.
Після жорстокого вбивства офіцерами прикордонної служби (імена яких досі приховуються) Алекса Претті в Міннеаполісі, що сталося після ще одного жорстокого вбивства там же Рене Гуд офіцером імміграційної поліції, сенатори-демократи заявили, що не дадуть голоси за бюджет, якщо він не передбачатиме суттєвий перегляд правил і вимог, яким мають підкорятися імміграційна поліція ICE та прикордонна служба, що є підрозділами міністерства внутрішньої безпеки. Інший варіант, запропонований демократами – ухвалення бюджету без фінансування цього міністерства, бюджет якого має бути розглянутий окремо і прийнятий окремим законом, який має передбачати нові правила та вимоги, яким мають підкорятися структури міністерства.
Оскільки у Сенаті для відкриття і закриття дебатів щодо законопроєкту потрібно 60 голосів, республіканці не можуть ухвалити бюджет без голосів демократів (у республіканців у Сенаті більшість 53-47).
В результаті переговорів з Білим Домом Трамп погодився на вимогу демократів. Бюджет міністерства внутрішньої безпеки буде вилучено із загального бюджету. Фінансування міністерства буде продовжено лише на два тижні, протягом яких Конгрес має розробити окремий законопроєкт про бюджет лише цього міністерства, що передбачає одночасно суттєве обмеження рамок, у яких можуть діяти його підрозділи. Якщо вимоги демократів про включення до законопроєкту нових правил і вимог для підрозділів міністерства не буде виконано, вони не дадуть у Сенаті голоси, необхідні для ухвалення законопроєкту, і міністерство внутрішньої безпеки залишиться без бюджету.
Таким чином, шатдаун цього разу буде дуже короткочасним, технічним. У п’ятницю Сенат проголосує за загальний бюджет до 30 вересня і за фінансування міністерства внутрішньої безпеки на найближчі два тижні. Потім бюджетний законопроєкт має повернутися до Палати Представників. Однак, спікер Джонсон, як він це зазвичай робить, відправив Палату Представників у відпустку на весь цей тиждень, тобто саме тоді, коли необхідно приймати бюджет. Палата збереться в понеділок, щоб проголосувати за законопроєкт про бюджет у сенатській версії, після чого законопроєкт підпише президент.
Виконання вимоги демократів стало для Білого Дому неминучим після того, як лідер республіканської більшості у Сенаті Тун поставив у четвер на голосування законопроєкт про бюджет у тому вигляді, в якому його прийняла раніше Палата Представників, тобто з повним фінансуванням міністерства внутрішньої безпеки. Результати голосування: 45 «за» і 55 «проти». Разом з 47-ма демократами проти проголосували 7 республіканців та їхній лідер Тун, що змінив свій голос із «за» на «проти», щоб мати можливість знову поставити законопроєкт про бюджет на голосування вже завтра, але в зміненому вигляді.
Республіканці, що голосували проти бюджету, робили це не тому, що їм не подобаються свавілля імміграційної поліції, а тому, що виступають за скорочення бюджетних витрат, перш за все соціальних. І Туну, і Білому Дому стало зрозуміло, що без голосів як мінімум 14-ти демократів у Сенаті бюджет ухвалити неможливо. А Білий Дім, очевидно, засвоїв уроки попереднього шатдауну (влаштованого ним же), у якому більшість виборців звинувачували Трампа й республіканців і який призвів до ще більшого падіння і без того низького рейтингу Трампа. Очевидно, що після цього ще один шатдаун у плани 47-го президента не входив, оскільки міг призвести до повного обвалу і його рейтингу, і шансів республіканців на виборах до Конгресу в листопаді.
– Судячи з усього, ще в одному принциповому питанні 47-й президент відступає, хоча й не визнає цього. Його «цар кордонів» Том Хоман, направлений ним у понеділок до Міннеаполісу для керівництва діями там сил міністерства внутрішньої безпеки, заявив, виступаючи перед журналістами у четвер рано вранці, що імміграційна поліція обмежить там свою діяльність: якщо влада штату нададуть їй списки нелегальних іммігрантів, засуджених у юрисдикції штату та відбувають покарання у його в’язницях, а також тих нелегальних іммігрантів, яким пред’явлено звинувачення у вчиненні кримінальних злочинів, то імміграційна поліція займатиметься цими людьми, скоротить свою присутність на вулицях і припинить проводити нею облави. Крім того, Хоман заявив, що чисельність перебуваючих у Міннеаполісі підрозділів імміграційної поліції та прикордонної служби буде скорочено.
Між тим, як і раніше, федеральна влада блокує розслідування окружною прокуратурою Міннеаполісу вбивств Рене Гуд та Алекса Претті, скоєних федеральними агентами. Імена вбивць Претті як і раніше не розкриваються федеральною владою, а речові докази, що утримуються ними, не передаються окружній прокуратурі. Федеральна прокуратура як і раніше відмовляється порушити за цими вбивствами кримінальні справи на федеральному рівні.
– Натомість ФБР проводить «розслідування», замовлене 47-м президентом, щоб «довести», що вибори в Джорджії у 2020 році були сфальсифіковані на користь Байдена. ФБР вдалося знайти федерального суддю, який видав ордер на обшук у виборчій комісії округу Фултон (це значна частина міста Атланта) і вилучення всієї документації, що стосується виборів 2020 року. Цей обшук стався у середу. При цьому керувала ним директор Національної Розвідки Тулсі Габбард — велика шанувальниця Путіна, Башара Асада та Сноудена, що працював на російську розвідку, викрав гігабайти секретних документів, з якими він втік до Росії. Габбард, як встановила газета Wall Street Journal, вже місяць займається виключно пошуками «доказів» того, що у Трампа «вкрали вибори» у 2020 році. Скажете, що це божевілля? Це реальність сьогодення.
Офіс Директора Національної Розвідки був створений після терористичних актів 11 вересня 2001 року. Директор Національної Розвідки є за законом ключовим радником президента у галузі розвідки та координатором діяльності всіх розвідувальних служб, включаючи ЦРУ.
Так за законом.
Але в епоху 47-го президента директор розвідки займається тим, що живе в тому ж віртуальному світі, в якому живе президент — там, у цьому віртуальному світі, в нього «вкрали вибори» 2020 року, і директор розвідки має це «довести».
– Віртуальний світ 47-го президента не обмежується тим, що в нього «вкрали вибори». У четвер він проводив засідання свого кабінету. Перше у 2026 році. І, як зазвичай, представив потік своєї свідомості з найрізноманітніших питань своїм міністрам і журналістам. Правда, після того, як був вилитий цей потік, 47-й, на відміну від звичайного, відмовився відповідати на запитання журналістів.
Те, що говорив президент, належало, очевидно, до того віртуального світу, який він для себе намалював.
– Він сказав, що нібито просив Путіна протягом тижня не атакувати Київ та інші українські міста через сильні морози, і Путін нібито йому обіцяв. Повірити в те, що Трамп дійсно телефонував Путіну, або що Путін телефонував Трампу, практично неможливо. Оскільки після кожного реального такого розмови 47-й президент пише довгий твіт, у якому розповідає, що в нього була «хороша», «продуктивна» розмова з «президентом Путіним», які в нього «хороші відносини» і яке «хороше взаєморозуміння» з «президентом Путіним», як «президент Путін хоче миру», і так далі. Оскільки такого твіту не було, то і розмови, швидше за все, в реальності теж не було. Ну, а у віртуальному світі може бути все що завгодно, все, що творець свого віртуального світу туди захоче помістити.
А взагалі, уявіть собі – 1940-й рік. Іде битва за Британію. Нацистська Німеччина скидає щоденно тонни бомб на Лондон і багато інших британських міст. І президент Рузвельт телефонує Гітлеру і просить не бомбити Британію протягом тижня. Чи можете ви собі уявити таке? Я не можу. Хоча у США в цей час були дипломатичні відносини з Німеччиною, а в листопаді 1939 року Конгрес США ухвалив закон про нейтралітет щодо світової війни, що лютувала і в Європі, і в Азії.
– Але, швидше за все, віртуальною розмовою з Путіним 47-й президент не обмежився. Він розвинув знову «теорію», яку вже викладав, виступаючи в Давосі: про те, що у високих цінах у США на ліки за рецептами винні інші країни, де ці ціни набагато нижчі. І що це, мовляв, тому, що США субсидіюють ці інші країни. І якщо інші країни підвищать ціни на ліки, то в США ці ціни знизяться. І що він, нібито, сказав президенту Макрону, що той має підвищити ціни на ліки у Франції. А Макрон, нібито, відповів, що він цього не зробить. А Трамп, нібито, сказав йому, що він має це зробити. Сумнівно, що така розмова могла мати місце. Але якщо вона мала місце, то це лише підтверджує, що 47-й президент не бачить межі між своїм віртуальним світом і реальністю.
– Але й цим він не обмежився, сказавши, що хоче, щоб ціни на будинки для домовласників підвищувалися. Важко собі уявити, чим можна більше відвернути від себе тих американців, які хочуть купити будинок. Президент хоче, щоб за цей будинок довелося платити більше. У його віртуальному світі так правильно.
А в реальному світі його партії належить зустріч з виборцями на виборах до Конгресу 3 листопада.
– Держсекретар Рубіо, відповідаючи в середу протягом кількох годин на запитання сенаторів у сенатському комітеті з міжнародних відносин, сказав, що каменем спотикання, що заважає «укладенню миру», залишається Донецька область. Росія її «хоче» і, якби Україна погодилася її здати, то ось і був би «мир». Хоча Рубіо тут же сказав, що розуміє, що для України погодитися на це дуже складно. Але додав, що як же, мовляв, Росія може від Донецької області відмовитися, адже уряд вже 4 роки розповідає своєму народові, що Росія перемогла у війні, і тому ось такий камінь спотикання.
За державного секретаря дуже соромно. Він освічена людина. Він прекрасно все знає і розуміє. Але у нього немає совісті. А є бажання сидіти у своєму кріслі, улещувати свого боса і мріяти про те, щоб зайняти колись крісло боса в Овальному кабінеті.
Ще одна заява Рубіо про те, що Віткофф і Кушнер не братимуть участь у черговому раунді переговорів у Абу-Дабі в найближчу неділю, говорить про те, що Віткофф і Кушнер не вважають, що можна досягти якихось реальних домовленостей на цих переговорах.
На жаль, ніхто в адміністрації 47-го президента не вважає, що для того, щоб змусити Путіна припинити війну, потрібно поновити військову допомогу Україні та економічно ізолювати Росію за допомогою нових санкцій і блокування її тіньового флоту. Останнім збираються зайнятися 14 європейських країн. Шкода і соромно, що США стоять фактично осторонь.
автор – Ігор АЙЗЕНБЕРГ (Igor Aizenberg)
