Поміж усієї щоденної роботи, яка громадиться на моєму столі, я щоразу обираю, що готувати наступним: закінчувати свій «звіт про повітряну війну» (він уже місяць ніяк не допишеться) або хоча б його частину, чи писати свіжі новини з фронту?.. А ще ж я отримую багацько запитань, часто про те, що, як мені здавалося, я вже пояснював раніше — вочевидь, шанувальників моєї писанини весь час додається. Це нормально, так завжди трапляється, коли приходять нові люди.
Але, на жаль, через завантаженість на роботі я не зміг закінчити чергову серію питань-відповідей. Ще й на кілька днів мушу відʼїхати, тому навіть щотижневий звіт Дона трохи затримається.
Втім, думаю, це не страшно, бо хоча бої на різних ділянках фронту досі тяжкі, загалом активність обох сторін трохи знизилася, принаймні в минулі кілька днів.
Щодо війни в повітрі є добрі новини: спільними зусиллями ATACMS-сів, ракет Storm Shadow у балістичному режимі (тобто як снарядів для установок С-200) та безпілотників ПС ЗСУ і далі успішно «прибирають» російські бойові вертольоти з небесних полів над півднем України. Ми вже бачили, як українці обстріляли аеродроми в Бердянську й кількох інших важливих місцях, а вчора [7 листопада] дістали й до таганрога.
Але не обманюймося і не думаймо, що це повністю нейтралізує загрозу нальотів гелікоптерами Мі-28 і Ка-52. Їх можуть розосереджувати й розміщувати в тому-таки таганрозі чи на інших авіабазах, а підвівши ближче до поля бою, вертольоти можуть дозаправляти й озброювати, і тоді вони нападатимуть як звичайно. Але в такому випадку команди обслуговування отримають додаткові проблеми, а час бойового вильоту зменшиться.
Та все ж повітряним силам ЗСУ треба шукати ще способів тримати ВСрф у постійному тонусі, бо щойно в українців закінчаться ракети ATACMS та інші, ВКС росії повернуть свої бойові вертольоти на бази ближче до лінії фронту. І тоді доведеться починати все спочатку.
До речі, ЗСУ також уразили порти в Керчі та Севастополі, зруйнували кілька бойових кораблів і один підводний човен. Втім, якої саме шкоди вдалося завдати, точно поки невідомо.
Стоп-кадр із відео удару по корвету-ракетоносію «Аскольд» (клас «Каракурт») у Керченському порту, 5 листопада.
Погана новина — ПС ЗСУ досі не мають на озброєнні достатньо зенітних ракет великої дальності, щоб покласти край атакам російськими керованими авіабомбами. Ці атаки тривають, і з такою самою інтенсивністю, як у жовтні, коли було скинуто загалом близько 1000 авіабомб.
Хтось запитав мене: чому кажуть, що росіяни випустили, скажімо, «47 крилатих бомб за 19 авіаударів»? Як це розуміти? Хіба один удар не дорівнює одній крилатій бомбі?
Зазвичай російські Су-34 випускають дві авіабомби за один удар. Хоча іноді скидають і до чотирьох. Тож кількість бойових вильотів насправді не дуже то й суттєва. Головне, щоб загальна кількість випущених бомб була парною: якщо вона непарна, значить, та чи інша бомба не відділилася, або навіть вийшла з ладу при вильоті. Таке трапляється досить часто: якість російських комплектів MPK/UMPK дуже низька, літаки експлуатуються доволі інтенсивно, і тому часто трапляються збої.
Під крилами цього Су-34 можна розгледіти дві крилаті бомби МПК (виготовлені з «тупих бомб загального призначення» ФАБ-250М-62, 250 кг). Це, схоже, стандартна конфігурація для російських планерних бомбових атак. Звичайно, так само часто вони застосовують більші планерні бомби УМПК (виготовлені з бомб ФАБ-500М-62, 500 кг).
Тепер усі чекають наступного великого удару російськими балістичними/крилатими ракетами по українській енергосистемі. Очевидно, що вишестоящі органи місяцями терпляче «запасали» свої дорогоцінні ракети і слід очікувати, що вони завдадуть (масованого) удару, щойно температура впаде й триматиметься нижче нуля кілька днів.
Іще однією причиною щораз більшого занепокоєння є повідомлення про передачу артилерійських ракет великої дальності з північної кореї до росії. Згідно повідомлень, не лише 2000 контейнерів з боєприпасами калібрів 122 і 152 мм, а й ракети КН-23 і КН-24, а також реактивні системи залпового вогню КН-25 прямують із пхеньяна до західної росії. Що ж до України, то, схоже, вона отримала додаткові ЗРК NASAMS, які вже ввели в експлуатацію. У поєднанні з МІМ-23 Hawk і ракетами Sparrow, якими стріляють з радянських ЗРК «Бук», тож оборона великих міст має суттєво зміцніти.
На морі сьогодні рано вранці [8 листопада] росія влучила протирадіолокаційною ракетою Х-31П у торговельне судно під прапором Ліберії, коли те входило в одеський порт. Один член екіпажу загинув, троє отримали поранення (ймовірно, ракета поцілила в метеорологічний радар судна).
Новини з фронту…
«Загалом добре» те, що ЗСУ і далі ліквідовують по 800-1000 російських військових на день. Це більше, ніж середня кількість солдатів, яку ВСрф можуть спорядити, організувати, навчити і відправити на поле бою «за день». Відповідно, поки ЗСУ вбиває росіян з такою ж швидкістю, ВСрф програє. Проблема: я не уявляю, як утримати такий темп довше одного, можливо, двох тижнів — хіба що росіяни підуть в атаку, як вони досі роблять в районі Авдіївки… або хтось на Заході нарешті схаменеться і надасть українцям достатню кількість артилерійських снарядів і боєприпасів.
Бахмут… За кілька минулих днів росіяни спромоглися на незначне просування у районі Берхівки: а саме на захід від неї, відтіснивши підрозділи ЗСУ з обох берегів залишків Берхівського водосховища. Що ж, принаймні ЗСУ продовжили своє «незначне» просування до лінії оборони росіян між Опитним та Миколаївкою. На жаль, немає новин із району Курдюмівки: очевидно, 28-ма механізована бригада поки не змогла звільнити це селище.
Авдіївка… Ситуація зостається напруженою, зокрема тому, що всі дороги до українського гарнізону в зруйнованому місті постійно зазнають російських авіаударів (крилатими бомбами) і мало не безперервних артобстрілів. Тож навіть перевезення припасів та евакуація поранених дуже небезпечні. Разом із тим, за минулі 48 годин ЗСУ відбили зо два десятки російських атак на Степове, Авдіївку (з півдня), Тоненьке та Первомайське. Інакше кажучи: тепер це «облога».
Південь Запорізької області… За кілька минулих днів артилерія ЗСУ влаштувала справжнє полювання на кількох найкращих російських пілотів FPV-дронів. Як мені відомо, нейтралізовано принаймні двох. А заодно й командира 810-тої бригади морської піхоти росіян. Також є добрі новини з району Старомайорського… принаймні, з російського боку: вже кілька днів росіяни повідомляють про український наступ і важкі втрати. Офіційний Київ поки і словом не прохопився щодо подій на тому напрямку; задіяні там бійці теж мовчать…
Дніпро… Схоже, ЗСУ звільнили майже всю територію села Кринки й більшість території Козачих Лагерів, тож тепер просуватимуться до східного краю Кринок та лісу, що далі на південь. А ще, здається, ЗСУ наступають із Піщанівки на захід. Українці задіяли тут щонайменше одну систему радіоелектронної боротьби, щоб глушити російські безпілотники, тож тепер підводять до лінії зіткнення свої броньовики та артилерію. До того ж, забезпечили повну перевагу власних безпілотників і, фактично, відрізали російські підрозділи під Козачими Лагерями.
Це повільний, дуже повільний наступ, але справа просувається. До того ж новиною дня стало те, що артилерія ЗСУ висадила в повітря один із найважливіших російських штабів у цьому секторі та ліквідувала щонайменше трьох важливих полковників — разом із купою російських військових із нижчими званнями. Це набагато краща новина, ніж ліквідація генералів: (тупих) генералів багато (особливо в росії), тож їх легко замінити. Але фактично справами на фронті заправляють полковники: саме вони виконують накази, які віддають генерали. Тож чим більше їх знищувати, тим краще — і для ЗСУ, і для України.
Певно, це все на сьогодні. Щиро дякую за вашу постійну підтримку та увагу — побачимося десь за тиждень.
Оригінал
Переклад: Микола Ковальчук, Дарина Постернак, Антоніна Ящук
Редакція: Антоніна Ящук
Джерело тут
