Невеликий оперативний звіт Купера, що потверджує тенденцію: поступово ЗСУ наступають й росіяни нічого не можуть із цим зробити!
Привіт усім!
Ще один короткий звіт, щось «середнє» між «повертаючись до роботи» і «ще не вже».
Загалом, доки мене «не було», не було й «значних» змін стратегічного чи навіть оперативного значення. Тим не менше, бої тривають і стають особливо запеклими — передусім на півдні України. Обидві сторони повідомляють про «великі» втрати у багатьох своїх підрозділах.
ПОВІТРЯНА/РАКЕТНА ВІЙНА
«Головна новина» в цьому аспекті війни протягом кількох минулих днів — українська атака позицій російської 31-шої дивізії протиповітряної оборони 21-22 серпня. Саме ця дивізія відповідала за протиповітряну оборону тимчасово окупованого Криму та включала — серед іншого — чотири бригади, озброєних ракетними комплексами С-400 (за класифікацією НАТО — SA-21 «Growler»). Звичайно, усі ті понад 40 пускових установок С-400, які росіяни розташували в Криму, захищають додаткові підрозділи, обладнані комплексами ППО меншого радіусу «панцирь» (SA-22, щонайменше 24 пускових установки). Головні позиції, які займають підрозділи 31-шої дивізії (як завше, за стрілкою годинника):
— Джанкой,
— Феодосія,
— Севастополь та
— Євпаторія.
Отже, 21-22 серпня ЗСУ за допомогою модифікованих протикорабельних ракет «Нептун» завдали удару по 3-му радіотехнічному полку (тобто: радари) 31-шої дивізії ППО росіян біля села Маяк. Серед іншого, рознесли на друзки радіолокаційні комплекси «нєбо-м» та радіолокаційну станцію «каста-2Е2», задіяні на півострові Тарханкут. Крім того, навздогін за цим ударом українці влаштували зухвалий напад підрозділу спеціального призначення, який висадився на півострові та встановив прапор України над Кримом — вперше з 2014 року.
У такий спосіб українці відкрили шлях орієнтовно 40 безпілотникам, які вночі на 25 серпня атакували російські бази в Сімферополі, Севастополі, Саках, біля мису Меганом і на Тарханкуті. Наступного дня удару зазнав штаб російської 126-тої бригади берегової охорони в Перевальному. Детальніше напишу про це в третій частині свого «перерваного» спецвипуску про «святих, громи і блискавиці»…
О, так: українські удари безпілотниками по москві тепер відбуваються мало не щодня.
Щодо російського боку: протягом минулого тижня вони час від часу влаштовували дрібні повітряні удари, а також удари крилатими ракетами та планеруючими високоточними керованими боєприпасами по цілях на півдні України. Загалом, Повітряні Сили ЗСУ заявили, що збили 93% цих високоточних «шахедів-136» та всі крилаті ракети, проте не мали успіху із високоточними керованими ракетами Х-59, які росіяни запускають із літаків Су-34.
БИТВА ЗА ДОНБАС
Куп’янськ-Сватове-Кремінна… Тривалі, однак безуспішні російські диверсійні атаки біля Новоєгорівки, Кремінної та Білогорівки час від часу завершуються контратаками українців.
Бахмут… Вже майже тиждень на північ від зруйнованого міста росіяни постійно намагаються атакувати, задіяно багато танків та броньовиків. Більшості нападів українці швидко дали раду — завдяки поєднанню мінних полів (українських) та артилерії ЗСУ. Повідомляють також про невеликі просування самих українців на захід від Залізнянського.
Авдіївка… Безуспішні атаки росіян біля Невельського, Новомихайлівки та Мар’їнки…
УКРАЇНСЬКИЙ КОНТРНАСТУП
У тому, щоб «не працювати» кілька днів є добра річ: багато новин про те, що відбувається на півдні Запоріжжя. Та зроблю поправку. На жаль, досі є моменти «вкриті туманом війни»…
Старомлинівка… (російська 35-та ЗВА) …у відповідь на попередню українську атаку на Старомлинівку росіяни почали розгортати 336-у ОБМП (NIB) та 5-ту танкову бригаду на флангах своєї оборони цього села.
Токмак… (російська 58-ма ЗВА) … головна новина – приблизно 24-25 серпня ЗСУ зайшли в Новопрокопівку. Незрозуміло, як далеко це зайшло на цей момент. росіяни почали називати село, утримуване 56-м і 108-м полками вдв (обидва з 7-ї дивізії вдв), як «втрачене», і це було вже два дні тому. Приблизно тоді ж українці повідомили про передислокацію 503-тьої ОМСБр у село.
Щодо ділянки фронту від Новопровопівки через Висоту 66 до Вербового: ЗСУ, начебто, розгорнула 46-ту ОАМБр на цій ділянці, але в іншому вона вільна. За одним винятком: отримав спростування, що ЗСУ досягла Висоти 166.
російські контакти кажуть, що їхню лінію фронту «прорвали на двох ділянках»; крім того, дехто вказує, що половина Вербового під контролем ЗСУ. Жорсткі бої йдуть і з району Новопокровки.
Далі в (російський) тил: українська артилерія (потужно) б’є по Червоногірці та Очеретуватому, приблизно за 10 км на південь від лінії фронту, а також по Новофедорівці, на північний схід від Вербового. Повідомляється, що російська артилерія «неактивна» на цій ділянці лінії фронту, тобто «заглушена» українською артилерією. Однак вс рф розгортає багато «ланцетів», мінометів, Су-25 (один або два були збиті вчора «в районі Роботиного»), плюс – в середньому – близько 9-10 плануючих бомб МПК/УМПК з Су-34 на день.
Дніпро… Виявляється, російська 205-та мотострілецька бригада незадоволена. Або принаймні родичі їхніх військових незадоволені. Вони повідомляють, що підрозділ потрапив в оточення (звісно, українцями: без марсіанців) у районі Козачих Лагерів, і був відправлений у безглузді контратаки, в яких зазнає великих втрат, і що сусідні підрозділи відмовляються прийти на допомогу. Якщо правда, то це означає, що плацдарм ЗСУ в цьому районі не тільки «досі є», але й дуже активний.
Та все ж я вважаю, що найважливіша новина з цього напрямку — це створення російської 18-тої загальновійськової армії. Вона ввійшла до складу Дніпровської групи й дислокується на південному березі Дніпра, навпроти Херсона. Її основою є 22-й армійський корпус з 47-мою мотострілецькою дивізією. Іншими словами, росіяни продовжують процес виведення своїх підрозділів із цього сектора та перекидання їх як підкріплення до 58-мої загальновійськової армії, що зараз у важких умовах.
Оригінал тут
Переклад: Микола Ковальчук, Катерина Шевчук
Редакція: Ростислав Семків
Джерело тут
