У цьому дописі Купер намагається на основі власних попередніх розрахунків визначити наслідки операції «Павутина». Його оцінки досить точні (що підтверджується наступним дописом, який уже перекладаємо), а загалом операцію — попри свій звичний скептицизм — Купер оцінює високо: російському військовому авіафлоту завдано серйозного удару.
Усім доброго дня!
Після повідомлень офіційного Києва про 40+ російських літаків — переважно «бомбардувальників» — знищених під час рейдів БПЛА на (більш ніж) чотири російські авіабази 1 червня, а також суперечливих звітів та оцінок щодо реальної кількості знищених або пошкоджених літаків, гадаю, настав час перевірити, скільки таких літаків насправді залишилося робочими.
Мої «підрахунки» базуються на дослідженнях для книг «Війна в Україні, том 6» і «Війна в Україні, том 7»: при підготовці цих двох книг (наприкінці 2023 — на початку 2024 року) я сів і «порахував» усі сфотографовані літаки «в робочому стані», починаючи приблизно з 2015 року. Думаю, мої підрахунки допоможуть зробити корисний висновок про реальну ефективність української операції «Павутина».
***
Російський бомбардувальний флот управляється авіацією дальньої дії (АДД). Її центральним елементом є 22-га гвардійська важка бомбардувальна авіаційна дивізія. Станом на 2022 рік до її складу входили такі основні підрозділи:
– 121-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк, що базувався на аеродромі Енгельс-2 і мав на озброєнні 16 літаків Ту-160;
– 184-тий гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк, що базувався на ае Енгельс-2 і мав на озброєнні літаки Ту-95МС;
– 52-тий гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк; базується на АБ «Шайковка», має на озброєнні літаки Ту-22М-3
– 840-тий важкий бомбардувальний авіаційний полк; базується на АБ «Сольці», має на озброєнні літаки Ту-22М-3.
***
Про дослідження, розробку, серійне виробництво, попередню експлуатацію і т.д. див. численні інші публікації: тут я зосереджуся на російському бомбардувальному флоті, що перебуває на озброєнні з 2022 року. Про стан російського парку літаків дальнього радіолокаційного виявлення і управління А-50 дивіться в матеріалі: Короткий огляд російського флоту А-50.
***
Ту-160
Загалом 15 літаків (всі виготовлені до 1992 року) були капітально відремонтовані й модернізовані в 2002-2006 роках: тоді цим літакам додали можливість застосовувати крилаті ракети Х-555, Х-101 і Х-102 (до 12 у внутрішніх бомбових відсіках). У 2014-2018 роках ще один літак був «зібраний із запчастин», в результаті чого загальна кількість наявних суден зросла до 16. Парк був запланований для модернізації до стандарту Ту-160М-2, але, наскільки відомо, лише чотири літаки пройшли модернізацію. Більшість продовжували страждати від проблем з двигунами і нестачі запчастин. У 2015-2017 роках Москва з гордістю вихвалялася їхнім застосуванням проти «терористичних» об’єктів у Сирії.

З 2022 року деякі літаки були помічені в операціях у межах 50 кілометрів від кордону з Україною, але немає «твердого» підтвердження їхньої участі в поточній війні: очевидно, щонайменше два з них постійно перебувають у стані бойової готовності, озброєні крилатими ракетами з «ядерними боєголовками».

Ту-95
Під час роботи над книгою «Війна в Україні, том 6» я нарахував 55 Ту-95МС «наявних з 2015 року» (плюс один навчальний літак). Якщо є сумніви щодо точності цього підрахунку, наведемо частину таблиці, опублікованої в цій книзі:


До 2022 року «відстежити» Ту-95МС було «відносно легко», оскільки всі вони мали серійні номери на оперенні, а близько 50% парку носили назви та герби великих міст Росії (а один, «RF-94116/Севастополь», України). Ймовірно, з 2016 року деякі назви були видалені під час капітальних ремонтів. Ось відповідний «знімок екрана» з книги «Війна в Україні, том 6″.
Загалом, парк Ту-95 перебував у посередньому стані. Станом на 2022 рік більшості літаків було 30-35 років, усі потребували значного технічного обслуговування після кожного польоту, а перед кожним наступним вильотом їх спочатку потрібно було довести до стану «повністю придатних до виконання польотів». Хоча загалом літаки характеризуються як «технічно надійні», лише 10-12 з них можна назвати «регулярно активними» (тобто такими, що «літають частіше, ніж інші»). За моєю оцінкою, більшість наявних Ту-95МС вилітали «1-3 рази на місяць».
У 2015-2017 роках Ту-95МС інтенсивно використовувалися проти Сирії, а потім ще більше проти України: адже з 2022 року вони є основною платформою для випуску крилатих ракет Х-101 і Х-555. Починаючи з 2023 року дві або три з них були пошкоджені або знищені під час різних ударів українських БПЛА по їхніх базах: приналежність цих БПЛА залишається невідомою.


***
Ту-22
Росія успадкувала великий парк цих бомбардувальників середньої категорії (не «стратегічних»: Ту-22М-3 не мають можливості дозаправлятися в польоті, а їхні екіпажі не мають відповідних навичок). Станом на 2022 рік більшості з них вже було по 35+ років. За винятком операцій проти Сирії у 2015-2017 роках, відстежити ці літаки в робочому стані виявилося складніше, ніж з Ту-160 і Ту-95. Станом на 2021-2022 роки близько 70 з них були в строю. Однак менше 50% були «капітально відремонтовані за останні 5-10 років» і «регулярно експлуатувалися» (3-5 польотів на місяць).
У 2015-2018 роках російські Ту-22М-3 брали участь у досить інтенсивних операціях у Сирії: на кількох літаках було помічено по 20 і більше «бойових маркувань».


Перші докази застосування Росією Ту-22М-3 проти України з’явилися ще наприкінці березня – на початку квітня 2022 року, коли в соціальних мережах з’явилося відео, на якому видно, як один з літаків неквапливо пролітає над Маріуполем:
Згодом з’явилися відеозаписи їхніх ударів (ще з використанням бомб «вільного падіння») по «Азовсталі» у Маріуполі:
Впродовж другої половини 2022 року, і особливо у 2023 році, російські літаки Ту-22М-3 регулярно використовувалися для нанесення ударів по цілях в Україні надзвуковими ракетами класу «повітря-земля» Х-32 (по суті, капітально відремонтованим і дещо модернізованим варіантом добре відомого Х-22). На жаль, ця застаріла зброя, головки самонаведення якої потребують цілей з площею поперечного перерізу радара понад 1000 квадратних метрів, часто призводила до масових жертв серед цивільних.


Станом на 2023 рік, за оцінками української розвідки, російський парк Ту-22М-3 скоротився до 27 «повністю боєздатних» літаків. Один літак було підтверджено як збитий (ймовірно, українськими ЗРК С-200/СА-5 «Гаммон») 19 квітня 2024 року:
Висновки
Очевидно, що бомбардувальники регулярно залишаються на озброєнні після закінчення запланованого терміну експлуатації (наприклад, ВПС США досі використовують 60-річні літаки Boeing B-52). Також очевидно, що близько 50% російського парку бомбардувальників пройшли капітальний ремонт у період 2015-2022 років. Однак принаймні стільки ж «Туполєвих» Дальньої авіації можна назвати лише «музейними експонатами» (тому заяви СБУ про «знищення бомбардувальників на суму 7 мільярдів доларів США» є, вибачте, смішними).
Тим не менш, навіть якщо досі немає доказів, які б підтверджували українську заяву про знищення та пошкодження «понад 40» російських літаків, українська операція «Павутина» все одно була «важливою»: принаймні, у випадку з Ту-95МС, вона в першу чергу вразила літаки, які «регулярно експлуатуються», якщо не сказати, що саме ті, які «експлуатуються частіше за інші наявні літаки».
Таким чином, хоча в цілому ця операція могла знищити і/або пошкодити «лише» близько 30% всього російського бомбардувального флоту, і навіть якщо вона могла знищити «лише» 5-7 підтверджених Ту-95МС і 3 Ту-22М-3, слід пам’ятати, що вона знищила «5-7 з 10-12 регулярно експлуатованих Ту-95МС»’. Іншими словами: «більше 50% літаків, які можна вважати такими, що регулярно експлуатуються».
Цю втрату росіяни не зможуть легко компенсувати: оскільки Ту-95 вже давно зняті з виробництва, їм доведеться «канібалізувати» багато інших літаків і витратити багато часу, щоб відновити флот до попереднього стану. Настільки, що це навряд чи станеться до кінця цього року.
Схоже, що російський флот Ту-160 обійшовся без втрат: таким чином, вони залишаються загрозою (як для України, так і для «інших»). У свою чергу флот Ту-22М-3 був зменшений атакою 1 червня, але це мало менше значення: через дефіцит ракет Х-32 (запас був майже повністю вичерпаний у 2022-2024 роках), а також через втрату одного з бомбардувальників у квітні 2024 року цей флот вже був доволі малоактивним.
Переклад: Ірина Жигалюк, Антоніна Ящук
Редакція: Антоніна Ящук
Джерело тут






































