ЧОМУ ПЕРШІ ДЕРЖАВИ З’ЯВИЛИСЯ ТАМ, ДЕ ВИРОЩУВАЛИ ЗЕРНО — І ЧОМУ В УКРАЇНІ ЦЬОГО НЕ СТАЛОСЯ

Макро-процеси і «загальні гіпотези» не належать до кола моїх інтересів. Взагалі я проти модерністського принципа кореляції одним “латентним” фактором. 

Разом з тим нещодавнє дослідження Квентіна Д. Аткінсона (психолога з Оклендського університету, Нова Зеландія) та Крістофера Опі (антрополога з Брістольського університету, Велика Британія), опубліковане в журналі Nature Human Behaviour, запропонувало нову пояснювальну модель того, чому перші держави виникли не скрізь, а саме там, де панувало ІНТЕНСИВНЕ ЗЕРНОВЕ ГОСПОДАРСТВО.

українською мовою тут 

Це дає змогу по-новому переосмислити археологічні культури, зокрема ті, що існували на території сучасної України — і зрозуміти, чому, незважаючи на розвинене землеробство або великі поселення, у нас не з’явились ранні держави.

***

СУТЬ КОНЦЕПЦІЇ З NATURE: ЗЕРНО, НАДЛИШОК, ДЕРЖАВА

За гіпотезою авторів, між вирощуванням зерна та формуванням держав існує суттєвий зв’язок. Зернове землеробство має кілька критичних властивостей, які сприяють появі держав:

1. Зерно — легко зберігається й транспортується, на відміну від овочів або коренеплодів.

2. Зерно дає стабільні надлишки, що можуть бути зібрані, оподатковані та централізовані.

3. Наявність надлишку створює базу для утримання еліти, бюрократії, релігійних інституцій, армії.

4. Письмо, облік і адміністрація часто з’являлися у зв’язку з необхідністю вести облік зернових надлишків і податків.

5. Там, де було інтенсивне зернове землеробство + простір для централізації — з’являлися перші міста, держави, імперії. 

Тобто зерно — це не просто їжа. Зерно — це товар, основа економіки, база податків і влади. І лише за наявності передумов: інтенсивного землеробства, значних надлишків та контролю над ними — могла з’явитися держава.

***

АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ЯК «КОНТРПРИКЛАДИ»

На території сучасної України протягом неоліту, енеоліту і ранньої бронзи існували культури, які у деяких аспектах мали передумови для державності. Найвідоміші — Трипільська культура (≈ 5400–2750 до н.е.) та північностепові/степові культури, зокрема Ямна культура (≈ 3300–2600 до н.е.) та пов’язані з нею.

Трипілля — одна з найбільших тогочасних культур Європи.

Трипільці займалися зерновим землеробством, скотарством, ремеслами, гончарством, торгівлею. 

Утім, у них відсутні царські палаци, адміністративні будівлі, громадські споруди,  величні храми, семантична писемність, соціальна стратифікація. 

Надлишки зерна та ремісничої продукції, якщо й існували, були локальними і, судячи з усього, не централізованими — це не створювало ресурсної бази для держави.

Отже, Трипілля мало зерно й осіле землеробство, але не мало тих соціальних, економічних і адміністративних інструментів, які б дозволили зосередити владу та ресурси — а отже, не могло стати державою.

***

ЯМНА КУЛЬТУРА ТА СТЕПОВІ КОЧІВНИКИ

Ямна культура (приблизно 3300–2600 до н.е.) поширювалася по широких степах Північного Причорномор’я і Причорномор’я і була, радше, кочовою / напівкочовою скотарською культурою.

Їх господарство базувалося на скотарстві, випасі, часто — на пересувному способі життя. Це не дозволяло створити стійку аграрну базу, надлишки зерна, податки чи централізовану владу. 

Тобто навіть якщо Ямники мали певні технологічні інновації — колісниці, кочовий лад, скотарство, — їх соціальна організація не створювала передумов для держави.

***

ЧОМУ МЕТОД NATURE ПІДТВЕРДЖУЄ: НА НАШИХ ТЕРЕНАХ ДЕРЖАВА НЕ ВИНИКЛА

1. Трибути зерна + аграрна економіка не гарантують появи держави, якщо відсутні інші ключові фактори.

2. Концепція Nature не говорить, що зерно автоматично породжує державу, — вона пропонує умови, які разом підвищують ймовірність. І ці умови в Україні не були зібрані докупи.

3. Археологічні культури на наших землях (Трипілля, степові) — не “недодержави”, а інші шляхи розвитку, не менш складні, але без державної централізації.

Сам факт, що Трипілля була великою, розвиненою, ремісничою та землеробською культурою, — не означає, що вона мала потенціал стати державою.

Поява держав — це рідкісне поєднання багатьох факторів: екології, демографії, економіки, технологій, суспільного тиску. Без них — навіть розвинуті культури залишаються «домашніми» цивілізаціями.

Метод з Nature дає корисну за рамками загальну модель, але не можна механічно транслювати глобальні закономірності на кожний регіон. Треба враховувати локальні умови і археологічний контекст.

***

ВИСНОВКИ

Гіпотеза, висунута в Nature, змінила наше уявлення про походження держав та роль землеробства. Вона показала: ЗЕРНО + ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ + НАДЛИШОК + АДМІНІСТРАЦІЯ = ДЕРЖАВА. 

Проте застосування цієї формули до археологічних культур України — на кшталт Трипілля чи Ямної — демонструє, чому у нас ніколи не виникли ранні держави: бракувало ключових «елементів формули», зокрема:

1. інтенсивного іригаційного землеробства

2. надлишків

3. централізації

4. еліти

5. міст

6. письма

7. тиску сусідів

Україна лишається прикладом того, як високорозвинені суспільства могли розвиватися за своїми власними законами, не за планом держав, і як глобальні моделі не завжди співпадають із локальною реальністю.

автор – Мирослав ЧАЙКОВСЬКИЙ

джерело