Це, звісно, звучить грубо. Але як ще пояснити той факт, що найбільше від нового американського «антикризового» бюджету постраждають саме ті, хто проголосував за нього?
Американський Конгрес щойно ухвалив масштабний законопроєкт «One Big Beautiful Bill», ініційований адміністрацією Дональда Трампа. У ньому — цілий букет фіскальних “подарунків” для найбагатших 1% американців:
– Постійне продовження податкових пільг 2017 року, які вже коштували бюджету понад $2 трлн.
– Підвищення ліміту SALT-вирахувань з $10,000 до $40,000 — це дає в середньому $44,000 додаткового доходу домогосподарствам із річним прибутком понад $1 млн.
– Відміна податків на чайові. Бо, як відомо, багатії страшенно страждали від того, що мусили залишати “на чай” офіціантам.
І, звісно, зменшення податків на корпоративні прибутки, з усіма витікаючими.
Ціна цього банкету? За оцінками Конгресового бюджетного управління (CBO), дефіцит федерального бюджету збільшиться на $3,3 трлн протягом наступного десятиліття. Незалежні аналітики говорять навіть про $5,7 трлн, якщо врахувати всі “тимчасові” положення, які стануть постійними.
І що ж отримає американський виборець з низьким доходом? Втрати. І багато.
– Medicaid — мінус $625 млрд. Медичну страховку можуть втратити до 10 млн осіб, зокрема люди з інвалідністю, пенсіонери та діти.
– Програма SNAP (продовольча допомога) — мінус $267 млрд. 3 мільйони домогосподарств залишаться без базової продовольчої підтримки.
– Субсидії на страхування в межах ACA — скорочено, що може спричинити втрату доступу до медичного страхування ще для 5,1 млн осіб.
І ось тут починається найцікавіше.
За даними екзіт-поліа’в 2024 року, Дональда Трампа більше підтримували виборців із доходом менше $50,000 на рік, аніж Харріс.
Наприклад, у Техасі, в окрузі Старр — одному з найбідніших у США — перемогу здобув саме він.
Тобто, у штатах, де найбільше покладаються на Medicaid і SNAP, більшість голосувала за політика, який тепер забирає в них ці програми.
Але як би це не здавалося іронічним, у фіналі ми отримаємо ще глибше розшарування суспільства, ще більший тиск на місцеві бюджети, ще більше соціального незадоволення.
Багаті отримають ще більше грошей.
А бідні дурні – можливість вчитися на власних помилках.
Якою навряд чи скористаються, бо дурні.
Джерело тут
