Вивчення та практичне застосування історії у США останніми роками перебувають у стані занепаду. Це свідчить про те, що політики неправильно тлумачать або ігнорують історичні уроки, що призводить до помилкових економічних, геополітичних і технологічних рішень як усередині країни, так і на міжнародній арені. Тим часом США втрачають позиції в економічній та технологічній сферах, а світ стикається з новими ядерними ризиками та екзистенційними викликами, пов’язаними з розвитком штучного інтелекту. У період багатоаспектної глобальної кризи США не можуть дозволити собі нехтувати історією.
Наслідки знецінення історії
Ознакою нашого часу є те, що вивчення історії в американських школах та університетах, а також сама історична професія переживають глибоку кризу. Провідні держави або повністю ігнорують історичний досвід, або ж маніпулюють ним, створюючи вигадані версії минулого. Через три покоління після Другої світової війни уроки Великої депресії, Холодної війни, об’єднання Європи та навіть недавньої «дотком» бульбашки майже зникли з пам’яті багатьох лідерів. Це спричиняє “тиранію теперішнього” та ризик повторення старих помилок західними урядами.
Наслідком такої ахронічної культури є відсутність історичного мислення серед нинішніх економічних, геополітичних і технологічних керівників у США та інших країнах. Зловживання історією — явище не нове: століттями уряди використовували історію для легітимації, націоналістичного підкріплення та формування міфів, навмисно стираючи непотрібні уроки минулого. Коли вони все ж звертаються до історії, то вибірково використовують лише ті уроки, які вигідні. Для сербів усі безпекові кризи досі асоціюються з битвою на Косовому полі 1389 року; для сучасного Китаю — це «століття принижень», яке, попри завершення 75 років тому, залишається національною травмою. Історія також часто використовується для виправдання територіальних зазіхань — від претензій Гітлера на Судети до претензій Володимира Путіна на Україну та «близьке зарубіжжя».
Помилки минулого: В’єтнам та Ірак
Брак розуміння історії та культури призвів до недооцінки націоналізму інших народів — ключового фактора провалу багатьох зовнішньополітичних стратегій США після Другої світової війни.
В’єтнам. США проігнорували той факт, що попри поділ країни на Північ та Південь, в’єтнамці мали спільне почуття національної єдності та розглядали американців як чергових загарбників — після французів, яких вони вигнали після семирічної війни, та Китаю, з яким у В’єтнама була тисячолітня історія ворожнечі. Вашингтон відкинув попередження аналітиків Держдепу та повірив, що може підкорити Ханой бомбардуваннями, застрягши в пастці «теорії доміно».
Ірак. Хибні припущення про те, що іракці зустрінуть США як визволителів, а також некоректні аналогії з післявоєнною окупацією Німеччини та Японії призвели до катастрофи. Попередження близькосхідних експертів, які наголошували на складній історії Іраку, потенційному посиленні шиїтської більшості та зростанні впливу Ірану, були повністю проігноровані. Так само не були враховані історичні провали Британської імперії у 1920-х роках.
Позитивний приклад: післявоєнний міжнародний порядок
Після Другої світової війни міжнародний порядок був створений на основі свіжих історичних уроків — провалу вілсоніанства після Першої світової війни та руйнівних протекціоністських політик 1930-х. Система Бреттон-Вудс, ООН, НАТО та азійські союзи США були покликані закріпити відкриту торгівлю, фінансову стабільність і колективну безпеку. Це забезпечило світу 80 років безпрецедентного миру та економічного зростання.
Наслідки ігнорування історії сьогодні
1. Ризик великої війни
Багато американських політиків бачать паралелі між агресією Китаю та піднесенням Гітлера, але не помічають подібностей між суперництвом США–Китай і англо-німецьким протистоянням напередодні Першої світової. Тоді ніхто не хотів війни, але взаємна підозра зробила її неминучою.
Трамп, хоча й більше говорить про ризики ядерної війни, поки що не зробив кроків для послаблення протистояння з Китаєм або стримування ядерної гонки.
2. Економічне оновлення
Нобелівські лауреати з економіки 2025 року наголошують: інвестиції у науку та технології — ключ до розвитку. США довгий час лідирували в інноваціях, але атаки Трампа на університети, скорочення наукових грантів та обмеження для іноземних студентів підривають науковий потенціал країни.
Іммігранти забезпечують значну частку американських патентів і засновують багато високотехнологічних компаній. У 2021 році 44% Fortune 500 мали засновника-іммігранта або дитину іммігранта. Історія доводить: держави, які витісняють таланти, програють у довгостроковій перспективі.
3. Ядерна ескалація
Ми вступаємо в третю ядерну епоху — без договорів про контроль над озброєннями. США, Росія та Китай модернізують свої ядерні арсенали, а менші держави знижують «ядерний поріг». Водночас стратеги знову обговорюють сценарії ведення «обмеженої ядерної війни», забуваючи про уроки Холодної війни.
4. Штучний інтелект: нова екзистенційна загроза
Як і у випадку з ядерною зброєю, творці AI визнають можливість того, що технологія може вийти з-під контролю. Елон Маск оцінює ризик знищення людства AI у 20%. Сем Альтман попереджає, що AI може повністю підпорядкувати людину. Попри ці загрози, глобальних правил та обмежень досі не існує.
Висновок
Як писав Марк Твен, «історія не повторюється, але римується». Трохи більше уваги до уроків минулого допомогло б зробити ці «рими» менш небезпечними.
автори
Метью БЕРРОУЗ обіймає посаду радника в Виконавчій упраі Стимсонівського центру та керує програмою Центру стратегічного прогнозування (Strategic Foresight Hub). Раніше – директором з прогнозування в Ініціативі Скоукрофта зі стратегії при Атлантичній раді, а також співкерівником Ініціативи нової американської взаємодії.
Роберт А. МЕННІНГ – провідний співробітник (Distinguished Fellow) Центру стратегічного прогнозування та Програми з Китаю в Стимсонівському центрі, де в основному займається питаннями Китаю, новітніх технологій та конкуренції великих держав. До приходу до Стимсонівського центру він працював старшим співробітником у Центрі стратегії та безпеки Скоукрофта при Атлантичній раді; виконувачем обов’язків заступника національного інтелектуального офіцера з економіки в Національній розвідувальній раді (NIC); старшим стратегом в Офісі директора національної розвідки (ODNI) при Національному центрі протирозповсюдження; а також директором з довгострокової енергетики та регіональних/глобальних справ у Групі стратегічного майбутнього Національної розвідувальної ради.
переклад з англ – Насібов Равід Раджаіл Огли, студент – політолог КНЕУ, стажер Навчально-наукової лабораторії протидії дезінформації КНЕУ
