додому Блоги ЯК РЕФОРМУВАТИ МОБІЛІЗАЦІЮ

ЯК РЕФОРМУВАТИ МОБІЛІЗАЦІЮ

413

Цей допис передовсім для тих хто не читав мене з 2022 року, коли я послідовно описував ситуацію з мобілізацією і прогнозував кожен наступний етап, в тому числі і цей, коли цивільний атакував військового щоб звільнити когось від мобілізації. Насправді, таких випадків до цього було десятки, нападів зі зброєю, переважно холодною, на військових. Але це перший з летальним наслідком. І я прошу всіх поширити цей допис, бо маю обгрунтоване припущення що оскільки я жодного разу не помилився в прогнозах, на жаль не помилився, то висновки допису допоможуть уникнути погіршення ситуації.

Я зараз не буду звинувачувати жодну структуру, просто коротко опишу розвиток подій, мотивацію, що можна зробити, в тому числі і кожному з вас та буду дуже просити тримати голову холодною. Це, звісно, важко, коли вбивають захисника. Це нереально абсурдно що гине українець а не ворог, проте ми вже тут, на цьому дні і треба спливати на поверхню.

Отже, ми в InfoLight.UA з весни 2022 року відстежуємо ситуацію з мобілізацією та як росія перехопила управління цим процесом в нашої влади. Принагідно в коментарях посилання на банку Моно та ПУМБ, щоб допомогти нам закрити термінову дірку в 10 тисяч гривень та допомогти зібрати 30 тисяч в цілому.

Розвивалося ж все так: спочатку ворог створював реальність, якої не існувало. В момент коли під ТЦК були черги, він запускав канали про роздачу повісток. Травень 2022 року був насправді першим піком цієї активності. І хоча примусова мобілізація була, звісно, і тоді, жодної силової не існувало ніде, окрім постановок росії. Але вигадана реальність була зернами, які проростали.

Далі, десь з серпня 2022 року, повістки почали роздавати порушникам правил дорожнього руху, комендантської години, мажорам та алконавтам – і це була перша помилка держави. Тоді ж російські мережі протидії мобілізації розгорнулися на повну. Мережа адвокатів стали гостями навіть на єдиному марафоні, а також щоденно цитувалися в ЗМІ. “Блогери та правозахисники” почали свою розкрутку через ТікТок, і поки всі в Україні дивилися в бік Телеграм, справжня загроза розгорталася в іншому місці, бо з ТікТок всіх прихильників збирали в закриті групи Viber.

На початку 2023 року сталося одночасно дві взаємопов’язані помилки: українська влада заявила про закінчення війни до кінця 2023 року, а діячі громадських організацій, які були зав’язані на США, розпочали кампанію атаки на українські державні інституції під загальним гаслом “Ми вже перемогли, час боротися за вплив і посади”. Саме тоді прозвучав інерційний сценарій перемоги і було написано маніфест сталого миру, який став квінтесенцією перебування в ілюзорному світі.

Вищезгадане не могло не мати результатом поширення двох протилежних настроїв:” вступай в ЗСУ щоб встигнути бути причетним до перемоги” і “треба перечекати півроку щоб не загинути”. Для посилення першого держава запустила комунікаційну кампанію де всіх, хто не в ЗСУ, називали с₴икунами. А в кінці літа з’явилася максимально шкідлива кампанія” мужність перемагає страх “. Ще помилкою було запустити наратив “не в ЗСУ – не коментуй контрнаступ”. Але це більш глибинний контекст.

Станом на осінь 2023 росія організувала розгалужену мережу протидії моб, яка складалася з кількох автономних мереж, що мали координаторів в кожному великому місті, десяток юристів на кожну область і по 2-10 тисяч учасників на кожну область. Їх стало так багато, що у Львові на заклик про допомогу час прибуття в будь-яку точку складав до 5-7 хвилин.

Було створено кілька додатків, головна мета яких була надавати юридичні поради та подавати сигнал про допомогу. Переважно це була автоматизована розсилка смс всім хто знаходився в радіусі 5 км від події, а отже на спеціальному сервері розгорнули окрему систему. Один з варіантів додатку копіював державну Дію, тільки для “в статусі людина”.

Влітку ж 2023 року пішли щодня відео про силову затримку чоловіків, значна частина яких була постановкою. Проте тема #conscription стала трендом в Твіттері і Маск особисто закликав припинити допомогу Україні через силову мобі. Тоді ж помножили на нуль напрацювання Vitaliy Deynega і замінили Резнікова на Умерова.

Заклики чинити силовий спротив мобілізації з’явилися масовано восени 2023 року. Тоді ж російська агентура почала формувати списки працівників ТЦК, викладати їх персональні дані, в ТікТок вірусилися відео “повернувся з фронту і покарав працівника ТЦК, який тебе мобілізував”. Мені здається що через упередження що вся російська пропаганда в Телеграм, мислителі з фейсбук та активісти з Твіттера і не помічали як формуються ці зловмисну наративи в місці, яке вони сприймали зневажливо і несерйозно.

В грудні 2023 під час обговорення змін до мобілізації прозвучало слово демобілізація. І її очікування спочатку стимулювало військових, а після квітня 2024 вбило мотивацію і на фронті, і в тилу.

Травень 2024 року, запровадження Резерв+ стало справжньою катастрофою, найбільш фатальною помилкою влади. Саме тоді почала формуватися паралельна реальність з тих, хто в цілому був готовий йти служити, проте якому не дали оновити дані, або після оновлення даних через Резерв+ чомусь забрали з вулиці не давши навіть 24 годин зібрати речі. А з липня 2024 року ще й штрафувати почали за те, що ТЦК були фізично не спроможні охопити всіх військовозобов’язаних.

До речі, саме тоді мені стало най шкода саме працівників ТЦК, бо я бачив як на них скерована ненависть через помилки Міноборони та в цілому держави. І саме тоді на них почали каналізувати ненависть і російська агентура, і українська влада, уникаючи відповідальності за неспроможність, і журналісти, і антикорупціонери на гроші USAID, і самі військовозобов’язані.

З літа 2024 року на тлі цих суспільних настроїв росія почала розгортання мереж силового спротиву, які закликали до вбивств. Спочатку це також були фейкові, але поступово це перетворилося на рух реальних людей. І з того що можна бачити, кожна область в Україні має від 500 до 3000 активних учасників. Які брали в руки ножі, сокири, таранили автівками, кидали коктейлі та інше.

І ось в січні 2025 перше вбивство. Далі ворог очікує, що у відповідь буде вогонь на ураження по цивільних. Одночасно зараз по всім каналам несеться підтримка “народного месника”. І заклик робити так далі.

На що йде розрахунок? В цьому середовищі панують настрої що Україна програла війну і що сидіти за вбивство військового недовго. Що людину або обміняють на українського полоненого, або звільнять окупанти. І це точно гарантія життя на відміну від мобілізації в ЗСУ.

Насправді ж мета – внутрішній збройний конфлікт. Хаос. Громадянська війна, елементами підготовки до якої є і деструкція вертикалі ЗСУ. Додатковий розрахунок – що держава не має ідей щодо змін в мобілізації.

В четвер буде презентація реформи мобілізації та її обгрунтування. Кожен хто поширить цей допис та підтримає нас фінансово зможе посилити голос, який може врятувати країну. Я не претендую на те що ви почуєте щось геніальне, але це буде перша спроба запропонувати вихід з замкненого кола.

Автор: Юрій ГОНЧАРЕНКО

Джерело тут

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я