Угорщина наближається до парламентських виборів 12 квітня під знаком безпрецедентної поляризації, причому аналітики вважають це голосування найсерйознішим викликом для Віктора Орбана з моменту його повернення до влади у 2010 році. Після чотирьох виборчих циклів, виграних без реальної опозиції, угорський прем’єр стикається з незвичним контекстом: стрімким підйомом Петера Мадяра. Лідер партії TISZA домінує в останніх опитуваннях і зумів мобілізувати значну частину електорату, ставши першим по-справжньому грізним супротивником для системи, побудованої «Фідес». Ставки цих виборів виходять за межі внутрішньої політики, маючи потенціал змінити відносини Будапешта з Європейським Союзом та позиціонування країни в контексті війни в Україні. Щоб зрозуміти механізми цієї напруженої кампанії, ми поспілкувалися з політичним аналітиком з Угорщини, який запропонував детальну перспективу урядової стратегії, а також міжнародних наслідків цих виборів. З міркувань безпеки він попросив залишитися анонімним, підкресливши обмежувальний клімат, у якому будь-яка критична згадка прем’єр-міністра Орбана може мати негативні наслідки.
Останнє опитування, проведене Центром досліджень 21 (21 Kutatóközpont) з 2 по 6 березня і опубліковане в середу, показує, що партія TISZA тримає впевнене лідерство з відривом у 14% голосів від «Фідес» серед виборців, які визначилися зі своїм вибором. Цей результат є незначним зниженням порівняно з перевагою в 16% зафіксованою в попередньому опитуванні агентства, проведеному в січні. Правоцентристська партія TISZA, очолювана колишнім урядовим інсайдером Петером Мадяром, користується підтримкою 53% виборців, які визначилися, і ця цифра не змінювалася з січня. Водночас «Фідес» підтримують 39%, що більше порівняно з 37% у попередньому опитуванні. Опитування, опубліковане новинним сайтом 24.hu, вказує на підтримку TISZA на рівні 38% серед усього електорату, тоді як «Фідес» оцінюється у 30%.
«Фідес», нинішня правляча партія, яка мала переважну більшість у дві третини голосів після виборів 2010, 2014, 2018 і 2022 років, вступає в перегони зі структурними перевагами: консолідованою політичною організацією, сильною підтримкою в селищній місцевості та дисципліною повідомлень, побудованою навколо суверенітету та стабільності. З іншого боку, соціальне невдоволення досягло тривожних масштабів, підживлюване зниженням купівельної спроможності та деградацією державних послуг. Виборці дедалі більше стурбовані вартістю життя, перетворюючи внутрішні економічні труднощі на потужний електоральний двигун.
Будучи в політиці понад 36 років, Орбан подає себе як найвищого та найдосвідченішого захисника національних інтересів у “турбулентну” геополітичну епоху, стверджуючи, що Угорщина повинна залишатися стратегічно автономною в ЄС і триматися подалі від війни між росією та Україною. Його прихильники вважають, що на міжнародному рівні вплив Орбана та Угорщини надзвичайно зріс за останні роки. Прем’єр-міністр розбудував тісні особисті та політичні відносини з Дональдом Трампом, який публічно підтримав його, представляючи Угорщину як модель консервативного управління. Орбан також підтримує зв’язки з путіним, Сі Дзіньпіном та Реджепом Таїпом Ердоганом.
«Орбан побудував надзвичайно консолідовану політичну систему за останнє десятиліття. Вибори залишаються конкурентними, але правляча партія користується структурними перевагами в таких сферах, як доступ до ЗМІ, інституційний контроль та виборчі правила. Це робить зміни можливими, але значно складнішими, ніж на повністю збалансованому ігровому полі. Тим не менш, політичні системи, які здаються дуже стабільними, все ще можуть стикатися з тиском. Багато чого залежатиме від економічних показників, здатності опозиції до ефективної координації та появи нових політичних гравців, здатних мобілізувати виборців, розчарованих нинішньою системою», — пояснив політичний аналітик.
Супротивник «Фідес»
Найдинамічнішою силою у виборчій гонці є нова партія TISZA на чолі з Петером Мадяром, який раніше обіймав різні керівні посади в державних компаніях. Він став надзвичайно відомим як колишній чоловік міністерки юстиції в уряді Орбана, яка пішла у відставку після найбільшого скандалу щодо захисту дітей в Угорщині; це також призвело до дострокової відставки президентки Республіки.
Хоча партія TISZA щойно увійшла в політику, її динамізм демонструє гучний успіх, вже досягнутий на двох виборах. На виборах до Європарламенту 2024 року партія, яка на той час існувала лише кілька місяців, отримала 30% голосів, тоді як на місцевих виборах у Будапешті восени того ж року вона фінішувала нарівні з «Фідес», маючи тепер таку ж кількість представників, як і правляча партія. Петер Мадяр виявився незвичайним супротивником, якому важко протидіяти. Як колишній інсайдер у мережі «Фідес», він поєднує особисту довіру серед консервативних виборців із глибоким розумінням того, як працює правляча партія, а його стиль спілкування іноді нагадує урядові меседжі, що ускладнює спроби «Фідес» представити його як класичну опозицію.
«Мадяр також є незвичайним претендентом на політичному ландшафті Угорщини. Як колишній інсайдер у ширшій політичній мережі «Фідес», він має як особисту довіру серед консервативних виборців, так і детальне знання того, як працює правляча партія. Його стиль комунікації та політичне позиціонування також у деяких аспектах нагадують елементи власного меседжу уряду, що ускладнює для «Фідес» завдання зобразити його як класичну опозиційну фігуру.» На думку джерела, реальна конкуренція для Орбана залежить від здатності опозиції координувати дії та мобілізувати виборців, які не визначилися, а також від еволюції суспільного сприйняття економічної ситуації та загальної стабільності країни.
Геополітична диверсія
Останніми місяцями угорський уряд змістив акцент з власних досягнень на геополітичні теми та зовнішні загрози. Кампанія «Мир проти Війни» покликана створити враження, що Орбан є єдиним лідером, здатним захистити Угорщину від військового конфлікту в Україні, а опозиція зображується як «провоєнна» і підпорядкована Брюсселю.
«Уряд «Фідес» дуже прагне змістити наратив із власних результатів управління на зовнішню політику та геополітику. Те, що зараз намагається зробити «Фідес», це ескалація геополітичних наративів і риторики, щоб відвернути увагу від слабких результатів управління та підірвати внутрішню політичну відповідальність через екзистенційні безпекові наративи. У нинішньому контексті Україна та її амбіції щодо вступу до ЄС замінили вже зношені зовнішні загрози, такі як мігранти, Джордж Сорос і, певною мірою, навіть Брюссель. Уряд повністю покладається на свою кампанію «Мир проти Війни», стверджуючи, що Орбан — єдина людина, яка може запобігти втягуванню Угорщини у війну в Україні, і що опозиція є провоєнною та солідарною з Брюсселем. Повідомлення часто зосереджуються на ідеї про те, що Угорщина повинна відправити зброю або солдатів для підтримки України. Україна також представлена як винна за санкції проти росії, які нібито призвели до інфляції та зростання цін на енергоносії. Загалом підтримка України з боку ЄС подається як фінансово шкідлива для угорських домогосподарств, а європейські амбіції України описуються як перенаправлення коштів ЄС з Угорщини», — пояснив він.
Водночас дискурс про суверенітет пов’язує зовнішні загрози з внутрішніми політичними опонентами, мобілізуючи виборців радше на інстинкті національної оборони, ніж на ефективності уряду. «У той же час ці наративи інтегровані в ширший дискурс про суверенітет, де Брюссель, міжнародні суб’єкти та організації, що фінансуються з-за кордону, зображуються як такі, що чинять тиск на Угорщину. Пов’язуючи зовнішні геополітичні загрози з внутрішніми політичними опонентами, уряд може мобілізувати виборців навколо почуття національної оборони, а не навколо дебатів про ефективність державної політики», — додав політичний аналітик.
Війна в Україні таким чином стає центральним інструментом у кампанії. Орбан підтримує прямі контакти з путіним і продовжує імпортувати значні обсяги палива з росії, незважаючи на тиск з боку Європейського Союзу. У той же час відносини з Володимиром Зеленським погіршилися, Будапешт заблокував фінансовий пакет ЄС для Києва, посилаючись на відмову України відремонтувати трубопровід «Дружба», пошкоджений у січні внаслідок атаки російських безпілотників. Нещодавно Зеленський пригрозив поділитися контактними даними Орбана з українськими військами, що призвело до ескалації напруженості.
Втручання росії
Окрім цих геополітичних напруженостей, існують підозри щодо втручання та дезінформаційних кампаній. «Угорщина не захищена від дезінформації або інформаційних маніпуляцій під час виборчих кампаній, але динаміка певною мірою відрізняється від тієї, що спостерігається в багатьох західних демократіях. Хоча зовнішні актори можуть відігравати певну роль, найбільш значні викривлення в інформаційному середовищі, як правило, є внутрішніми і структурними, а не суто згенерованими ззовні. Впродовж останнього десятиліття медіа-ландшафт в Угорщині став дуже концентрованим, причому значна частина ЗМІ орієнтована на уряд або прихильна до нього. Це створює інформаційне середовище, в якому політичні меседжі можуть бути посилені через широку мережу медіа-платформ, тоді як критичні наративи або альтернативні точки зору часто мають набагато більш обмежене охоплення», — зазначає джерело.
За словами джерел, на які посилається Financial Times, Кремль нібито розпочав дезінформаційну кампанію на підтримку Орбана напередодні виборів 12 квітня. Адміністрація путіна схвалила план Агентства соціального проєктування (Social Design Agency), медіа-компанії, близької до Кремля, щодо просування повідомлень на користь партії «Фідес» у соціальних мережах. Кампанія зображує Орбана як «сильного лідера», який захищає суверенітет Угорщини, тоді як його головний суперник Петер Мадяр, лідер TISZA, описується як залежний від Брюсселя і позбавлений міжнародної підтримки. Стратегія також включала б «інформаційні атаки», спрямовані на те, щоб представити опозицію як некомпетентну та роз’єднану. План нібито координується наближеними до Кремля особами і використовуватиме угорських інфлюенсерів для поширення контенту, адаптованого до місцевої аудиторії.
Крім того, у соціальних мережах різко зросла кількість антиукраїнських наративів та наративів, критичних до Європейського Союзу. І уряд Угорщини, і рф заперечують будь-яке втручання. москва стверджує, що лише хоче підтримувати нормальні двосторонні відносині, а угорські офіційні особи називають звинувачення політичною пропагандою. Також нещодавно розслідувальний портал VSquare повідомив, що росія нібито відправила групу з трьох осіб на чолі з Вадимом Тітовим, які діють під дипломатичним прикриттям у посольстві росії в Будапешті, з метою забезпечити перемогу Орбана. Згідно з репортажем, операція координується з москви Сергієм Кирієнком, високопоставленим чиновником Кремля і близьким соратником президента путіна. Повідомляється, що він також керував втручанням росії у нещодавні вибори в Молдові.
«У цьому контексті ризик полягає менше в одній дезінформаційній кампанії, а більше в ширшій екосистемі, в якій циркулюють політичні наративи. Соціальні мережі можуть прискорити поширення оманливих або емоційно заряджених наративів — особливо навколо таких тем, як війна в Україні, санкції чи міграція — в останні тижні кампанії», — пояснив аналітик.
Європейські ставки
Результат голосування матиме сильний резонанс у Брюсселі. Угорщина перебуває у тривалому конфлікті з ЄС щодо верховенства права та доступу до європейських фондів, тоді як риторика навколо війни в Україні ще більше поляризувала суспільство. Зміна або послаблення Орбана може змінити вплив Будапешта в блоці. Для Європейського Союзу Угорщина — це більше, ніж просто держава-член. Це тестовий випадок здатності Союзу забезпечувати дотримання стандартів верховенства права, одночасно керуючи внутрішньою політичною різноманітністю.
Новий мандат для «Фідес» може зберегти модель вибіркової інтеграції директив та стратегічного використання права вето у процесі прийняття рішень ЄС, особливо щодо міграції, санкцій проти росії та політики розширення. Перемога партії TISZA, швидше за все, прискорила б інституційні реформи та відновила б тіснішу узгодженість політики з Брюсселем, зокрема щодо інтеграції України до ЄС; це також змінило б роль Угорщини з руйнівного фактора на партнера.
«Суперечки між Угорщиною та Європейським Союзом щодо верховенства права, ймовірно, відіграватимуть важливу роль у тональності кампанії. Уряд дедалі частіше подає цю напруженість через наратив суверенітету, зображуючи Брюссель як такий, що намагається нав’язати Угорщині політичні чи ідеологічні умови. Такий тип повідомлень дозволяє «Фідес» представляти себе як захисника національних інтересів перед обличчям зовнішнього тиску з боку інституцій ЄС. У той же час ці суперечки тісно пов’язані з економічними питаннями, зокрема з призупиненням або зумовленістю певних європейських фондів. Урядові повідомлення часто натякають, що Угорщину несправедливо карають за те, що вона проводить незалежну політику, тоді як критики стверджують, що суперечки випливають із проблем управління та верховенства права. Це створює сильно заполітизовану дискусію щодо відповідальності за існуючий глухий кут. Ставлення громадськості до ЄС в Угорщині є складним. Підтримка членства в Європейському Союзі залишається відносно сильною, але багато виборців також сприйнятливі до аргументів про національний суверенітет та нібито подвійні стандарти всередині Союзу. Як наслідок, напруженість у відносинах із Брюсселем може одночасно посилити політичний наратив уряду, не обов’язково перетворюючись на широкі антиєвропейські настрої серед електорату».
За чим ми спостерігаємо останні тижні?
Загалом вибори 2026 року можуть мати трансформаційні наслідки, оскільки вони можуть змінити баланс сил у Центральній та Східній Європі, демонструючи, наскільки крихкою чи консолідованою може бути демократична система під економічним, соціальним та геополітичним тиском. Міжнародні спостерігачі уважно стежитимуть за результатами голосування, але на першому етапі — за динамікою кампанії, інтенсивністю урядових повідомлень, здатністю опозиції організуватися та впливом маніпулятивної інформації на громадську думку.
«В останні тижні перед голосуванням за кількома подіями буде особливо важливо стежити. По-перше, матимуть значення тон та інтенсивність повідомлень кампанії. Уряд все більше обрамлює вибори геополітичними та безпековими наративами, особливо навколо війни в Україні та відносин Угорщини з Європейським Союзом. Спостерігачі стежитимуть, наскільки сильно ці теми домінують у кампанії і чи затьмарюють вони дебати щодо внутрішньої політики. По-друге, ключовою змінною буде здатність опозиційних сил до координації та мобілізації виборців. Політична система Угорщини схильна сприяти об’єднаній правлячій партії, тому те, наскільки опозиційним гравцям вдасться консолідувати підтримку або залучити виборців, які не визначилися, може вплинути на конкурентоспроможність виборчої гонки. По-третє, важливу роль відіграватимуть економічні настрої. Інфляція, ціни на енергоносії та сприйняття економічної стабільності часто впливають на поведінку виборців, і зміни в настроях громадськості щодо цих питань можуть вплинути на явку та електоральну динаміку. Нарешті, спостерігачі уважно стежитимуть за ширшим інформаційним середовищем у тижні, що передують голосуванню, включаючи поширення дезінформації, роль соціальних мереж і баланс висвітлення в ЗМІ в період виборчої кампанії», — пояснив політичний аналітик виданню Investigatoria.
автор: Георгіана КОСТЯ. Маючи ступінь бакалавра з міжнародних відносин та європейських студій, а також ступінь магістра в цій же галузі, Георгіана Костя дебютувала в пресі, висвітлюючи внутрішню та зовнішню політику. З часом вона зосередилася на економічній сфері, з акцентом на енергетику та ІТ, у діловому журналі Forbes Romania.
переклад з румунської – Роман ЦУРКАН (Roman Tsurkan), магістрант спеціальності «Публічне управління та адміністрування», Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, учасник тренінгів Resources-Studio.
