Парламентські вибори в Угорщині, які відбудуться 12 квітня, проходять в умовах безпрецедентної політичної поляризації. Для прем’єр-міністра Віктора Орбана цей виборчий цикл є найбільш серйозною загрозою з моменту його повернення до влади у 2010 році. Після чотирьох перемог поспіль, здобутих фактично в умовах відсутності реальної опозиції, чинно-правляча партія «Фідес» зіткнулася із системним викликом в особі партії TISZA та її лідера Петера Мадяра. Специфіка Мадяра полягає в його походженні. Він колишній інсайдер урядової мережі та екс-чоловік колишньої міністерки юстиції. Це дає йому унікальну особисту кредитоспроможність серед консервативної частини електорату та глибоке розуміння механізмів роботи керуючї партії. Дані Центру досліджень 21 (21 Kutatóközpont) за березень фіксують домінування TISZA: партія набирає 53% серед тих, хто визначився, тоді як «Фідес» знизився до 39%.
Незважаючи на різке падіння рейтингів, «Фідес» зберігає колосальні структурні переваги, такі як контроль над медіа-простором та могутню підтримку фермерів. Проте економічне підгрунтя режиму зазнає краху. В країні фіксується критичне падіння купівельної спроможності, інфляція та різкий занепад сфери держпослуг. Усвідомлюючи нестабільність економічного порядку денного, уряд Орбана здійснив різкий технологічний маневр, змістивши фокус кампанії виключно на загрози ззовні країни. Центральним наративом стала концепція «Мир проти Війни». Влада показує екзистенційну загрозу, позиціонуючи Орбана як єдиного гаранта того, що Угорщина не буде втягнута у військовий конфлікт. Паралельно опозиція ввдається до маргіналізації шляхом навішування ярликів «провоєнної» сили, повністю підпорядкованої диктату Брюсселя. Цей дискурс дозволяє мобілізувати електорат на базових інстинктах, нівелюючи дебати про провали в економіці.
У цьому контексті події, що відбуваються зараз в Україні, трансформувалася в центральний точний «хірургічний» інструмент передвиборчої кампанії. Будапешт цілеспрямовано покладає всю відповідальність за внутрішню інфляцію на Україну та санкційну політику Євросоюзу. Фінансова підтримка Києва з боку ЄС подається угорському пересічному виборцю як пряме вилучення коштів з його особистої кишені. Дипломатичні відносини досягли дна: Угорщина блокує пакети фінансової допомоги, апелюючи до конфлікту навколо нафтопроводу «Дружба», тоді як риторика між лідерами загострюється до межі.
Паралельно фіксується агресивне втручання рф у виборчий процес. За даними розслідувань Financial Times, московія ухвалила план із запуску масштабної кампанії по дезінформації на підтримку Орбана. У медіа-просторі просувається образ чинного прем’єра як сильного незалежного лідера, а Мадяра, як маріонетки. Крім того, інсайдери вказують на присутність у Будапешті оперативної групи під дипломатичним прикриттям, координацію якої приписують функціонерам, що раніше курували втручання у вибори в Молдові.
Для Брюсселя результати квітневого голосування є стрес-тестом на виживання принципів верховенства права всередині самого Європейського союзу. Сценарій утримання влади партією «Фідес» означатиме цементування моделі виборчої інтеграції: Будапешт продовжить використовувати право вето як інструмент шантажу, блокуючи критичні рішення ЄС у сфері міграції, санкцій та політики розширення. Натомість перемога TISZA може призвести до радикального перезавантаження відносин. У такому разі очікується прискорення інституційних реформ, розблокування фондів Європи та синхронізація зовнішньополітичного вектора з Брюсселем, що дасть Угорщині шанс трансформуватися з головного внутрішнього дестабілізатора на конструктивного партнера.
автор – Роман ЦУРКАН (Roman Tsurkan), магістрант спеціальності «Публічне управління та адміністрування», Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, учасник тренінгів Resources-Studio.
