Росія виявилася нездатною забезпечити безпеку своїх партнерів у Латинській Америці і фактично втрачає вплив у Венесуелі на тлі трансформації влади в країні. Ба більше, у світі вже проводять аналогії між долею Мадуро і майбутнім російського диктатора Путіна. Москві радять винести уроки з цієї історії. На цьому сьогодні, 4 січня, в ефірі телеканалу FREEДOM акцентував директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
“Якщо говорити про інструменти, щоб “вписатися” за когось, потрібно мати ресурс — військову присутність, розгортання, періодичні резерви. А поки ми можемо говорити лише про кілька сотень спецпризначенців — “вагнерівців” або інших підрозділів, які були направлені до Латинської Америки, в тому числі до Венесуели. Разом з тим російські підрозділи спеціалізувалися на роботі з ППО і ПРО, а також на навчанні сил Боліваріанської міліції Венесуели. Однак у вирішальний момент ці структури не зіграли ніякої ролі. Під час операції ні ППО, ні протиповітряна оборона Венесуели не здійснила жодного пострілу. По суті, система була саботована. Є навіть інформація, що серед загиблих могли бути й представники Росії, які перебували там для підтримки режиму Мадуро”, — розповів Кулик.
За його словами, попри заяви Ніколаса Мадуро про стратегічний союз з Москвою, російська підтримка виявилася фікцією.
“Всі ці розмови про глобальний союз глобального Півдня і Росії виявилися пшиком. Росія не здатна забезпечити безпеку своїх партнерів. І це вже виклик не тільки для Венесуели, але і для Нікарагуа і Куби, які також є “партнерами” Москви”, — наголосив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
Разом з тим він зазначив, що головним вигодонабувачем від трансформації венесуельського режиму стане не Росія, а Китай, який раніше активно фінансував економіку країни.
“Китай вкладав, кредитував, дотував венесуельську економіку. І, судячи із заяв американської сторони, саме Пекін отримає свою частку на нафтових ринках Венесуели. Не ту, на яку розраховував, але значну. А ось Росію, швидше за все, будуть “розмитнювати” — її коштом пройде переділ, і в перехідний період росіянам нічого не світитиме”, — пояснив гість ефіру.
За його словами, зараз всередині Венесуели сформувалося одразу три центри сили, які борються за контроль над країною.
“Є цивільна влада — губернатори й частина адміністративного корпусу, орієнтовані на віцепрезидентку Делсі Родрігес. Є угруповання, пов’язане з наркокартелем, на чолі з Десіато Кастільйо, якого називають тіньовим президентом. І є угруповання міністра оборони, що спирається на збройні сили. Саме ці три сили зараз борються за владу”, — розповів Кулик.
Він наголосив, що будь-який перехідний період буде пов’язаний з домовленостями зі США і гібридною моделлю влади.
“Швидше за все, це буде гібридний варіант — елементи старого мадурівського режиму плюс представники опозиції. І в цьому розкладі для Росії не передбачається нічого хорошого”, — зазначив експерт.
Окремою проблемою для Москви залишаються борги Венесуели, в тому числі перед “Роснефтью”.
“Мова йде приблизно про 17 млрд доларів, які повинні були бути виплачені у 2027 році. Ці гроші зависають, і нове керівництво, ймовірніше, скаже — “завтра, післязавтра”, а навряд чи взагалі поверне їх у повному обсязі”, — наголосив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
За його словами, Росії також не вдалося сформувати регіональний альянс проти США.
“Не вийшло ні інтеграційного об’єднання, ні єдиного фронту лівих режимів. Навіть такі лідери, як Лула в Бразилії, зайняли вичікувальну позицію, і не надали ні військової, ні політичної підтримки Мадуро”, — зазначив Кулик.
Він додав: тим більше США розглядають те, що відбувається як антикримінальну операцію, а не політичну інтервенцію.
“Американці не визнають Мадуро президентом. Для них він звичайний громадянин, проти якого висунуті кримінальні звинувачення в наркотрафіку. Тому операція трактується як антинаркотична та антикримінальна, а не як вторгнення”, — пояснив експерт.
У підсумку, за його словами, у Росії практично не залишилося важелів впливу не тільки у Венесуелі, а й у всій Латинській Америці.
“У росіян немає нічого, що вони могли б протиставити Сполученим Штатам у регіоні. Тому шансів у Росії в Латинській Америці буде все менше і менше”, — резюмував Віталій Кулик.
