Усім привіт!
Чекаючи, поки новини «вляжуться» і отримають перехресне підтвердження, я теж на кілька днів зробив «оперативну паузу». Це не дуже допомогло: я розчарований, розлючений — і, звісно, саркастичний — якщо говорити мʼяко. Тому моя вам порада: якщо ви не любите сарказм, зробіть нам обом послугу і припиніть читати просто зараз.
Щиро дякую.
СТРАТЕГІЯ
Слідом за Reuters, яке «повідомляє» про таке вже не перший рік, Bloomberg також повниться новинами, що іран продає тактичні балістичні ракети росії для обстрілів України. Навіть повідомляється, що деякі (анонімні, як завжди) «українські чиновники» мусять бути вкрай засмучені такими повідомленнями. І погрожують ірану відповідними заходами. Тут я згадую, що ще з лютого винен вам продовження цієї історії: тобто пояснення, чому я думаю, що ракет не передадуть найближчим часом. Мушу віддати читачам борг на цьому тижні… [Ми вже перекладаємо цей матеріал – ред.].
А поки що потішу вас іншими причинами мого …. «щастя» і «радості»… Чесно, на моїй яхті в Монте-Карло вже тиждень триває велика вечірка.
Причина?
Триголовий страус такий стурбований безпекою і добробутом російських Су-34 та їхніх авіабаз на території росії, що далі забороняє Україні застосовувати проти них балістичні ракети ATACMS. Втім, навіть якби такий дозвіл українці отримали, цей самий страус дав би достатньо часу для ВКС рф вивести всі свої Су-34 (плюс усі Су-24) за межі дальності дії системи ATACMS.
Чому?
Гаразд, я не розбираюся в дипломатії, але дозвольте мені пояснити: тому що для зомбованих ідіотів — підлеглих триголового страуса — безпека російських бомбардувальників (які регулярно вбивають українських цивільних мешканців) є більш нагальним питанням, ніж безпека українського цивільного населення. З тієї ж причини вони — і всі інші зомбовані ідіоти на Заході — далі зволікають із поставками ракет класу «земля-повітря» в Україну…
Для цих зомбованих ідіотів усе краще — особливо продовжувати цю війну — ніж робити те, що необхідно для її завершення. Бо нескінченна війна — найкращий спосіб отримувати прибуток. Нічого особистого. Просто бізнес…
Тепер ви все зрозуміли.
Але ж гляньте: Ван дер Ляєн виділила 40 мільйонів євро на ремонт української енергетичної інфраструктури. Кажуть, це така велика пожертва, що весь ЄС тепер не матиме що їсти і замерзатиме взимку… Але я просто обожнюю нашу президентку Єврокомісії: зараз не пригадаю політика, який би перевершував її в подвійних стандартах і лицемірстві.
Та давайте змінимо тему, поки я не дуже розлютився… адже для роздратування теж немає причин: відбулася чергова зустріч Україна-НАТО в Рамштайні, і тепер усе в порядку. Зрештою, Мадрид відправляє в Україну ще один ЗРК МІМ-23, Італія — ще один ЗРК SAMP-T, США збираються подарувати ще 200 М113, а Німеччина — не менше 12 PzH2000… а значить, питання української ППО буде вирішено раз і назавжди… особливо за допомогою М113 і Panzerhaubitze…. коли щось дійде до України…. десь у 2025 році…
І тут я пригадую, що на цьому тижні люди, яким треба на свіже повітря (Пентагон), оголосили, що збираються знайти рішення для заміни українських ЗРК С-300 і ракет Р-27 класу «повітря-повітря». На усвідомлення необхідності такої заміни їм знадобилося від 2,5 до 10,5 років.
Але справжня причина такого рішення — вони з’ясували, що українське конструкторське бюро «Луч» уже давно має відповідні проекти на креслярських дошках, досліджені й розроблені, і тепер їм потрібні лише гроші, щоб запустити ракети у виробництво — можливо, на заводі «Артем». Отже, і Пентагон, і НАТО дійшли очевидного висновку: є нагальна потреба не допустити зростання українського оборонного сектору.
Чому і що саме я маю на увазі?
Уявіть собі безлад ситуації, в якій українці розроблять власну заміну С-300 і власні ракети дальнього радіусу дії категорії «повітря-повітря»!!!? І ще й балістичні ракети на додачу…? У вашінгтонського «Тріо Фантастікус» – і у тих, хто може з’явитися після січня 2025 року – більше не залишиться нічого, чим можна було б шантажувати Київ. Навіть гірше: Київ може прийти до ідеї запустити власні розробки в серійне виробництво, вирішити свої проблеми з нестачею ракет ППО, нестачею ракет дальнього радіусу дії категорії «повітря-повітря», нестачею балістичних ракет… а потім і одразу націлитися на Кремль… тобто туди, де як можна було б очікувати, знаходиться першочерговий пріоритет Києва, тому що це має великий сенс у часи, коли Україна веде війну буквально за своє виживання.
…і це не кажучи вже про ще більшу і набагато більш нагальну проблему: коли б ця війна не закінчилася, український оборонний сектор становитиме серйозну конкуренцію оборонному сектору США
Це те, з чим США не можуть миритися. Зрештою, Пентагон має майже 80-річну традицію руйнування європейського оборонного сектору. Тому подібні українські фантазії треба припиняти. Чого б це не коштувало. І тому славне оборонне відомство США збирається взяти на себе відповідальність за такі питання. Враховуючи той факт, що до нього обов’язково увійдуть такі компанії, як Boeing, та Ілон Маск, ми можемо очікувати, що перші льотні випробування «заміни С-300» американського виробництва відбудуться вже у 2035 році. За ним піде «американська заміна Р-27», приблизно в 2040 році…. коли вони також з’ясують, що результат фактично застарів – хоча лише на тлі щонайменше 27 скандалів щодо завищення цін, затримок, корупції, некомпетентності та використання деталей, виготовлених у КНР…
…. тим часом «класична/звичайна» українська оборонка працює набагато краще. Наприклад, минулого тижня хтось запитав щось на кшталт того, чому б українцям просто не переробити російські планерні бомби УМПК.
Я відповів, що немає сенсу просто переробляти їх, тому що тактична ситуація зі спробами, розгорнути УМПК так, як їх розгортають росіяни (тому що це сирі і безмоторні конструкції), призвела б до великих втрат у рядах ПС ЗСУ.
Ну… тим часом мою відповідь скоригували. Лише через 10,5 років після російського вторгнення до Криму та Донбасу, лише 2,5 роки після широкомасштабного російського вторгнення і лише близько тижня після звільнення генерала «наших святих американських союзників» Олещука, Міністерство оборони та ПС ЗСУ, здається, наздогнали ту частину української громадськості, яка достатньо розумна, щоб розкусити щире занепокоєння вашінгтонського «Тріо Фантастікус» щодо безпеки російських бомбардувальників і загальну некомпетентність західних зомбованих ідіотів. І от вони нарешті закінчили розробку першої (справді) української високоточної керованої бомби/ракети.
Наскільки мені відомо, вищезгадана зброя використовує боєголовку бомби (радянської розробки) ФАБ-250М-54: вона отримала аеродинамічний кожух спереду, набір відкидних крил зверху, і – а це щось дійсно відмінне – те, що виглядає як секція наведення і живлення ззаду, що, очевидно, включає ракетний двигун або навіть невеликий реактивний двигун. Про останній ніхто нічого не скаже, але за інформацією з чуток у мережах, дальність польоту має становити близько 200 км.
Ще одна чутка полягає в тому, що пізно ввечері в п’ятницю або рано вранці в суботу одна з таких установок – або «черговий» український ударний БПЛА – підірвав російський склад боєприпасів у солдатському, що у воронезькій області (за повідомленнями, там зберігалися також запаси північнокорейських ракет НК-23). Звісно, можете вважати це черговою спонтанною бавовною, яка так часто трапляється в сучасній рф: зрештою, росіяни як ніхто знають, що українці неспроможні самостійно утнути щось подібне…
…. тільки уявіть собі всі жахи, які доводиться відчувати грандіозним стратегам у Білому домі в ці дні. Б’юся об заклад, що Саллівану погано спиться…
Тим не менш, можна задатися питанням, чому подібні технології так повільно розвиваються… в Україні?
Поняття зеленого не маю. Можу лише навести інший приклад. Перейшовши під контроль адміністрації Зеленського, Міністерство оборони зробило все можливе, щоб не фінансувати дослідження і розробку самохідної гаубиці «Богдана».
Чому?
Відповідь надзвичайно логічна! Невимовно!
Тому що завод, який виробляє «Богдани», належить Петру Порошенку — і так склалося, що цей бізнесмен/олігарх, а також колишній президент України, є політичним опонентом Зеленського. І от на момент російського повномасштабного вторгнення і путінської війни на знищення України перший прототип «Богдани» лежав у розібраному вигляді, забутий у якомусь залі в Краматорську. Якби хтось (якийсь командир нижчого рангу) не евакуював усі його частини, а потім за власною ініціативою не наказав зібрати їх — його не використовували б навіть під час операції з повернення острова Зміїний ще влітку 2022 року, не кажучи вже про запуск у серійне виробництво… (так, «Богдана» наразі у серійному виробництві, але лише тому, що Зеленський знайшов спосіб використати цей факт у власних піар-цілях).
Я просто в захваті. Немає нічого кращого за політиків та їхні особисті пріоритети в той час, коли країна (якою вони мають керувати «в інтересах народу») перебуває у стані війни на винищення…
…не знаю, чому саме в цей момент мені запала в голову випадкова думка без ніяких особливих на те причин: мені здається, чи насправді напрошується висновок, що східноєвропейські країни, які є колишніми членами Варшавського договору або навіть колишніми частинами СРСР, і які згодом запровадили конституційну республіку як політичний устрій, а не аферу «демократія через обрання президентів, які потім правлять, як їм заманеться», є політично стабільними і мають кращі показники розвитку?
Чому це я питаю?
О, вибачте… без особливої причини. Просто випадкова думка… якщо сумніваєтеся: питаю для свого друга…
ПОВІТРЯНА/РАКЕТНА ВІЙНА
За цей тиждень усі її учасники були на висоті. Українське командування так і не засвоїло урок, що не можна допускати скупчення людей в одному місці в межах досяжності російських балістичних ракет; і далі видає артилерійські ракети БМ-30 за ЗРК С-300; а росіяни не лише завдають ударів по великих скупченнях українських військових за лінією фронту, а й усе частіше — по зібраннях українських цивільних осіб.
Кажуть, що цих руйнувань завдала ракета 5В55 класу «земля-повітря» системи С-300, випущена по Палацу спорту в Харкові 1 вересня. Як на мене, це схоже на ракету серії 9А52 реактивної системи залпового вогню БМ-30 «смерч» (яка, до речі, може бути розгорнута з підтримкою системи наведення для «іскандер-М»). Чому офіційний Київ наполягає, що росіяни використовують ЗРК С-300 у балістичному режимі, мені не зрозуміло.
Отже…
3 вересня: дві російські балістичні ракети влучили у Військовий інститут зв’язку та 179-й Об’єднаний навчальний центр у Полтаві. Досі не відома точна кількість жертв: наскільки знаю, станом на сьогоднішній ранок офіційна цифра становила 58 загиблих і 328 поранених; однак іще 3 вересня казали про 80 доставлених до місцевого моргу… Хай там як, неприємно чути, що генерали ЗСУ такі суперрозумні, що скупчили стільки військових в одному місці, в межах легкої досяжності російських ракет. Крім того, ПС ЗСУ стверджують, що збили всі 27 виявлених шахедів, а ще два зникли над росією і окупованою Донеччиною.
4 вересня: 2 Х-22, 11 Х-101, 3 «іскандери-К», 29 шахедів; 7 Х-10 і 22 шахеди вважаються збитими; ще шість шахедів збили, за заявами, засобами радіоелектронної боротьби. Сильного удару зазнали Суми (8 поранених), а ще одна російська ракета зруйнувала готель у Кривому Розі (близько десятка поранених, але без смертельних наслідків).
5 вересня: 78 шахедів, 1 «Іскандер-М»; 60 шахедів збито.
6 вересня: спочатку повідомлялося про виявлення 27 шахедів, і всі 27 було заявлено як збиті; потім кількість збитих шахедів зросла до 60, а ПС ЗСУ додали, що 15 («інших»?) розбилися завдяки радіоелектронній протидії. Однією з цілей цього удару був завод «Артем» у Києві. П’ять шахедів і одну крилату ракету збили над Дніпром, а також відомо, що щось було збито в Кривому Розі. Крім того, відомо, що ПС ЗСУ інтенсивно обстрілювали Сумську область з ПТРК «ураган».
7 вересня: 57 шахедів; 58 шахедів заявлено збитими; ВКС переважно обстрілювали Покровськ авіабомбами УМПК.
8 вересня: летіло 23 шахеди і 1 Х-59/69, з них 15 шахедів і 1 Х-59/69 заявлено збитими. Наскільки відомо, енергооб’єкти було вражено в шести областях України.
Переклад: Ірина Жигалюк, Антоніна Ящук
Редакція: Антоніна Ящук
