Так, ми «виокремлюємо» саме цей додаток, Telegram, «замість» того, щоб нагадувати про соціальні мережі Meta/Google, які контролюються АНБ і домінують у всіх країнах НАТО та G8 (і в першу чергу займаються шпигунством за громадськістю та союзниками, забезпечуючи громадський порядок, який стоїть з ніг на голову: замість того, щоб залишатися приватними і невідомими для держави, «ми», «народ», є «прозорими» для «держави/держав» [більше того: для кількох персонажів, які вдають, що діють «від імені суспільства»], тоді як «держава» є більш непрозорою, ніж будь-коли раніше).
Проте, з причин, які незабаром пояснить Бенджамін, важко не порадити українцям триматися подалі від Telegram.
…майже так само важко, як українцям припинити його використовувати(коментар – Тома КУПЕРА).
***
Чому українці використовують — і досі довіряють — Telegram
Примітка: я дуже часто використовую Telegram і Whatsapp. Іноді використовую Viber і Signal. Я зберігаю VK як капсулу часу і сховище мого життя в Україні з 2010 по 2015 рік. Я майже так само часто пишу повідомлення друзям в Instagram, як і в Telegram. Тут не показано, але для спілкування я точно використовую LinkedIn. Я ненавиджу LinkedIn, але він залишається необхідним для роботи. Я кажу все це, щоб ви зрозуміли контекст. Ніхто не використовує лише один месенджер. Ми всі використовуємо кілька. Якщо ви, як і я, живете в багатонаціональному світі з різними часовими поясами, ви, мабуть, використовуєте їх усі.
Залежність українців від Telegram — це не випадковість і не модна тенденція. Це результат важких уроків, необхідних з 2014 року, пошуку функціональності та довіри, а також жорстокої реальності нації, яка перебуває у стані війни в епоху інформації.
Відхід від російських соціальних мереж почався з кровопролиття на вулицях. Після революції Євромайдану 2014 року та анексії Криму Росією українці швидко покинули такі платформи, як «ВКонтакте» (ВК). Заснована Павлом Дуровим, ВК стала компрометованою — як технічно, так і символічно. Сам Дуров стверджував, що його змусили піти, бо він відмовився передати дані користувачів російським властям.
Telegram, його наступне творіння, з’явився в 2013 році як платформа, що ставить на перше місце конфіденційність. Це був не просто кращий месенджер — це був політичний акт. Коли в 2017 році український уряд офіційно заборонив VK та інші російські платформи, Telegram вже набирав популярність, вважаючись безпечним, швидким і набагато більш функціональним, ніж старі платформи, такі як Viber. Варто також зазначити, що українці чинили опір витісненню з VK. Всі, кого я знав, просто запускали безкоштовний VPN і все одно користувалися VK. Якийсь час. Зрештою, цей додатковий крок і простота Telegram вбили VK як платформу в Україні.
Viber деякий час домінував в Україні, особливо до війни. Він був легким і швидко поширився по Східній Європі, але швидко став непридатним для використання. Спам, реклама, рекламні канали — Viber втратив свою корисність. WhatsApp, незважаючи на те, що домінував у світі і був популярним в Україні (близько 17 мільйонів користувачів), вважався занадто простим, занадто закритим і позбавленим можливостей налаштування. Telegram пропонував більше: канали, боти, обмін файлами та швидкий API для розробників.
Месенджери є регіональними
Популярність месенджерів не є глобальною — вона є регіональною. У Китаї є WeChat. Південна Корея використовує KakaoTalk. Японія використовує Line. Україна, незважаючи на усвідомлення складних зв’язків Telegram з Росією, обрала функціональність та швидкість передачі інформації замість ідеології.
Telegram є джерелом новин з передової війни
Telegram є більше ніж месенджером в Україні — це система мовлення війни. Кожне відео, яке ви бачите на Twitter/X, кожен кліп у репортажі Reuters, кожен аналіз у Forbes або The Economist — практично все це спочатку було опубліковано в Telegram. Фахівці з відкритих джерел інформації, військові аналітики, журналісти і навіть солдати на фронті використовують Telegram для поширення відеоматеріалів у реальному часі. На початку війни, за відсутності надійної мережі управління та контролю, і Росія, і Україна використовували Telegram для повідомлення про переміщення військ, перехоплені повідомлення та оцінку бойових збитків.
Війна в Україні — це війна, в якій Telegram відіграє першочергову роль.
Чи справді Росія використовувала Telegram для управління дронами?
Останні повідомлення — деякі з них від авторитетних технічних експертів в Україні — стверджують, що Росія використовувала боти Telegram для взаємодії з дронами, такими як Shahed-136, або навіть крилатими ракетами. Ці боти обробляли основні інструкції щодо траєкторії польоту або передавали телеметричні дані. The Economist і Kyiv Independent повідомили про це як про серйозну можливість. Технічно це цілком ймовірно: боти Telegram можуть отримувати дані GPS, запускати завантаження зображень і передавати команди. Хмарна структура Telegram і невеликий обсяг даних роблять його ідеальним для роботи в умовах низької пропускної здатності або в умовах конфлікту.
Але більш глибоке питання стосується не можливості, а інформаційних операцій.
Інформаційна кампанія СБУ або ГРУ?
Існує правдоподібна, хоча й непідтверджена, теорія, що українські спецслужби — СБУ або військова розвідка (ГУР) — навмисно поширюють або підсилюють чутки про те, що Росія використовує боти Telegram для управління дронами. Чому? Тому що це зображує Telegram не просто як нейтральну платформу, а як військовий інструмент, що допомагає ворогу.
Такі наративи слугуватимуть двом стратегічним цілям:
● Підірвати довіру до Telegram серед західних урядів і користувачів.
● Зробити тиск на Павла Дурова особисто, змусивши його відповісти на питання про російське походження платформи та її потенційне зловживання.
Це не є доведеним фактом. Але в сфері гібридної війни та інформаційних операцій така логіка є цілком зрозумілою.
Подвійне життя Дурова
Павло Дуров покинув Росію в 2014 році, представляючи себе як цифрового лібертаріанця — недоторканного, без громадянства та відданого ідеї конфіденційності. Але критики вказують на те, що він продовжує мати російське громадянство, таємно відвідує Росію, а також на неясне фінансування Telegram на початку його існування, в якому, ймовірно, брали участь російські олігархи. Ці деталі мають значення у війні, де потік інформації може визначити результат битв.
КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ
● Telegram домінує в інформаційній екосистемі України не тому, що ідеологічно співпадає з країною, а тому, що він працює. Він швидкий, функціональний, адаптивний і став стандартною платформою як для приватного спілкування, так і для публічних повідомлень про війну.
● Практично всі кадри війни та новини з передової походять з Telegram. Якщо ви дивитеся відео з ударами дронів, штурмом окопів або перехопленими радіопереговорами, то майже напевно вони походять з каналу Telegram — задовго до того, як з’явилися на X/Twitter або в традиційних ЗМІ.
● Українці довіряють корисності Telegram, а не його походженню. Незважаючи на російське походження та суперечки навколо засновника Павла Дурова, Telegram завоював своє місце, перевершивши інші додатки, такі як Viber і WhatsApp. Заборона російських платформ у 2017 році прискорила цю міграцію, але набір функцій Telegram остаточно вирішив справу.
● Повідомлення про координацію російських дронів і ракет за допомогою ботів Telegram є технічно правдоподібними, але вони також можуть слугувати інструментом інформаційної війни. Українська розвідка може поширювати ці твердження як контррозвідувальний захід проти Telegram і Дурова, представляючи платформу як скомпрометовану.
● Непрозорі зв’язки Дурова з Росією все ще мають значення. Незалежно від того, чи Telegram активно використовується російськими силами, чи просто залишається вразливим через своє походження, його імідж стає все більшим тягарем. У гібридній війні навіть нейтральні платформи стають стратегічною територією.
Telegram — це не просто частина історії війни в Україні, це механізм передачі цієї історії.
автор – Бенджамін КУК, військовий оглядач
переклад ПолітКом
