На території Бучанської громади, а саме в Бабинецькому старостаті в селі Буда Бабинецька, Київська міська держадміністрація (КМДА) та Київрада планують облаштувати новий великий цвинтар – площею понад 25,5 гектарів. Судячи з проектної документації мова йде про якийсь чи не елітний цвинтар з офісами, кафе та протирадіаційним укриттям на 200 квадратних метрів у лісі, в 50 км від Києва. Для кого? Навіщо Кличку знадобилося будувати чергове кладовище ПІД ЧАС ВІЙНИ, подалі від міста, коли до самого об’єкту навіть дороги нормальної не проведено? Ця історя не про меморіал полеглим воїнам, там окремий треш, в цьому випадку схоже маємо справу з типовим розпилом та круговою корупцією.
У ЛЮДЕЙ ПИТАЛИ?
Після того, як інформація про будівництво цвинтаря з’явилася в місцевих пабліках і про це написав Тарас Загородній, в коменти прийшли представники Бучанської влади, які посилалися, що у них “всі документи впорядку”, і “громадське обговорення вони провели”, і “всі в селі знають та погодилися”… Але ніт. Насправді, ситуація протилежна, бо в селі Буда Бабинецька жителі взнали про цвинтар та крематорій в себе в городі постфакту. Місцяни кажуть, що в селах навколо вже виникла справжня “революційна ситуація” й люди збираються, якщо буде потрібно, силою чинити спротив забудовникам.
В липні 2023 року місцева влада дала дозвіл на розробку детального плану території на 58 га, куди входить і ділянка 20,5 га під цвинтар. Процедура передбачає проведення громадських слухань. Як зазначає Загородній, у рішенні по цвинтарю Бучанської міської ради від 17 листопада минулого року, яке підписане Бучанським міським головою Анатолієм Федоруком, є посилання на те, що існує протокол “громадських слухань щодо розгляду та врахування громадських інтересів при обговоренні матеріалів проекту містобудівної документації”.
Але обізнані люди стверджують, що такі псевдо слухання могли відбутися онлайн. Мовляв, десь на сайті розмістили оголошення і закликали подавати пропозиції. Жителі Бабинців натомість не пригадують, а ні слухань, а ні онлайн-обговорень. Навіть оголошень про слухання на зупинках громадського транспорту не бачили. Може надрукували в головного бучанського архітектора та забули в село привезти?
Є всі підстави стверджувати, що проведення реального громадського обговорення з питань облаштування кладовища з крематорієм та офісними приміщеннями класу люкс не входило в плани місцевої влади. На це вказує швидкість з якою ухвалювалися відповідні рішення. Бучанська міськрада майже одноголосно голосує, за винятком одного-двох депутатів (які самі представляють Бабинці), новорозроблений ДПТ. Цільове призначення «для ведення фермерського господарства» змінили на «обслуговування будівель закладів комунального обслуговування».
А вже через 10 днів (27 листопада 2023 року) відбулися земельні торги, які тривали всього 29 хвилин і 03 секунди. І право власності на земельну ділянку під цвинтар перейшло територіальній громаді міста Києва (протокол № LSE001-UA-20231026-34035 від 27.11.2023). Ціна ділянки склала трохи більше, ніж 55 млн грн, тобто трохи за менше як 27 тисяч грн за гектар.
І це при тому, що середня вартість гектара землі у Київській області на кінець вересня 2024 року складає 78 556 гривень. Навіть у середньому по Україні гектар землі коштує дорожче 49 045 гривень. Торік ці показники були дещо нижчими – 50683,94 грн та 38804,07 грн відповідно. Але все одно значно дорожче, ніж на згаданих земельних торгах.
А 8 лютого 2024 року вже Київрада своїм рішенням N 7645/7686 надає цю придбану земельну ділянку в постійне користування столичній Ритуальній службі спеціалізованому комунальному підприємству “Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування”.
В коменти під публікації вже приходили представники місцевої влади та наводили якісь трешові докази про ціни на землю в районі. Намагалися видати ціни за сотку землі під приватну забудову як вартість земельних ділянок в десятки гектарів. Але місцеві натовкли їх носом в цю прозору маніпуляцію.
Земля продана не просто задешево, а дуже задешево. І це практично в передмісті столиці, де між забудовниками за неї десятиліттями тривають несамовиті війни.
Так мешканці Буди Бабинецької опинилися по сусідству з майбутнім великим кладовищем, а Бучанська громада втратила щонайменше таку ж суму на продажу, за яку цю ділянку продала.
Тепер мешканці села Бабинці та прилеглої до них Буди Бабинецької шкодують, що свого часу 2020 року погодилася увійти до Бучанської міської громади. Адже якби вони зберегли самостійність своєї сільської ради, то не отримали б у себе за городами величезного столичного кладовища.
НАВІЩО НА КЛАДОВИЩІ МЕГАУКРИТТЯ ТА ОФІСНИЙ ЦЕНТР?
Столична Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» замовило на 14 млн грн проєктно-кошторисну документацію на облаштування цвинтаря. Тендер виграло ТОВ «Інститут територіального планування».
Як стверджують оглядачі, за всіма ознаками на території кладовища планують звести також крематорій але поки цю інформацію ретельно приховують, щоб не довелося погоджувати з мешканцями і екологами. Депутати Київради, які побачили інформацію про тендер, одразу зробили висновок, що за всіма ознаками планується великий “розпил” бюджету. Бо нікому притомному навіть в голову не прийде будувати в 50 км від столиці, серед лісу, на кладовищі, протирадіаційне бомбосховище на 150 людей.
Достатньо поглянути дані на порталі Prozzoro.
Проєктна документація має передбачити нове будівництво:
1. Адміністративно-побутової одноповерхової будівлі (площею не менше 240м2), яка включає в себе:
- вхідну групу приміщень (площею не менше 75м2), з тамбуром, вестибюлем, санвузлами для відвідувачів (в тому числі для МГН), магазином продажу;
- адміністративну групу приміщень (площею не менше 165м2);
- підвальне приміщення – споруда подвійного призначення загальною місткістю 150 осіб із захисними властивостями протирадіаційного укриття.
2. Будинку трауру одноповерхового (площею не менше 450м2).
3. Колумбарію (площею забудови не менше 575м2) з колумбарними нішами в кількості не менше 3240 шт.
4. Кафе (площею не менше 300м2) з поминальним залом.
6. Господарчої будівля з вбудованими гаражами (не менше 2), майстернями, кімнатою персоналу, санвузлом та душовими.
7. Будівлі майстерні для робіт з металом одноповерхової (площею не менше 70м2) з кімнатою персоналу, санвузлом та душовими тощо.
Саме кладовище планується будувати впритул до житлових будинків. Тому виникає питання організації підвозу спочатку будматеріалів, а потім і людей живих та мертвих. В селі немає дороги до майбутнього кладовища. І немає можливості її побудувати, оскільки кладовище планується поруч з будинками, на березі водойми, фактично в лісі. Тому для будівництва дороги власникам кладовища доведеться знищити ліс. Для цього вони мали б отримати відповідні дозволи але за ними забудовники не зверталися, хоча переконують всіх, що це питання вже вирішено. Оскільки Клавдієвське лісництво, у підпорядкуванні якого знаходяться дані ліси, ні про яку дорогу не в курсі, дозволу на знищення лісу не давало і до них з цим питанням ніхто не звертався, виникає питання, як саме вирішено питання… Питання риторичне. Всі розуміють як.
КРИМІНАЛЬНИЙ СЛІД
В цій історії вже є кримінальне провадження головного слідчого управління Національної поліції в Київській області № 42024110000000086 від 05.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Серед іншого всю цю історію із земельною ділянкою мерія Бучі мала б погодити з Київською обласною військовою адміністрацією. Іншими словами – матеріали детального плану території, зокрема й на ділянку під новий столичний цвинтар, мали б бути розроблені із урахуванням державних інтересів – так трактується необхідність цього погодження з обласною військовою адміністрацією. І таке обов’язкове погодження передбачено чинним законодавством.
Крім того, всі зміни містобудівної документації громад на землю поза межами населених пунктів мають відповідати Схемі планування території Київської області, яка затверджена рішенням Київської обласної ради від 09 вересня 2021 року № 114-05-VIII.
У обласних владних кабінетах ця історія із земельною оборудкою між двома мерами – Анатолієм Федоруком та Віталієм Кличком явно не сподобалося. Тому керівник Київської обл. ВА теж звернувся до поліції. Дійшло до того, що ця справа опинилося навіть на контролі в Офісу Генпрокурора.
ЗМІСТЬ ВИСНОВКІВ
Читаючи всі ці матеріали (їх у нас досить багато), про плани будівництва кладовища в Буді Бабинецькій, нас не покидає одне питання: з якого … Кличку та Федоруку знадобилося будувати кладовище в сотню млн. грн в лісі, за 50 км від Києва та ще й без транспортної інфраструктури? Чи не збирається таким чином столичний мер “освоїти” бюджет під свої майбутні вибори?
Як такого роду будівництва співвідносяться з воєнним станом та економією бюджету під потреби фронту? Сотні мільйонів гривень ПІД ЧАС ВІЙНИ на цивільне кладовище? Нахіба потрібне протирадіаційне мегаукриття на кладовищі? Чи під формулювання “приміщення подвійного призначення” зашивається крематорій?
Скільки складає “відкат” за земельну обрудку і як він розподіляється між учасниками схематозу?
Як і хто має захистити містян Буди Бабинецької в історії з цією несправедливою забудовою?
Можете вважати це запитами на отримання публічної інформації до мерії Києва та керівництва Бучанської ОТГ. Далі буде…
автор – Віталій КУЛИК, фундатор SPILNO.tv, проект SPILNODIYA
