Минулого тижня відбувся державний візит президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва до Москви, де він зустрівся з президентом РФ Путіним. За підсумками зустрічі підписали Декларацію про перехід міждержавних відносин Російської Федерації та Республіки Казахстан на рівень всеосяжного стратегічного партнерства та союзництва. Що означає цей документ, як пройшла зустріч президентів та як це вплине на майбутнє – у матеріалі.
Немає нічого нового
Одразу варто зазначити, що вищезгадана Декларація вже має під собою чималий ґрунт. Раніше між Казахстаном і РФ діяв оновлений у 2020 році Договір про добросусідство і союзництво. У 1998 році сторони підписали Декларацію «Про вічну дружбу і союзництво, орієнтоване на XXI століття», а в 1992-му був підписаний договір «Про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу». Отже, нова угода – це продовження та певне оновлення вже існуючих домовленостей, за якими співпрацюють Москва та Астана.
Понад те, варто виділити найбільш цікаві положення документу:
- Багатополярність. Сторони зберігають свою відданість побудові багатополярного світового порядку. Це відповідає як бажанню Росії зруйнувати гегемонію Заходу, так і Казахстану, який прагне більшого представництва країн так званого “Глобального Півдня” на світовій арені;
- Збереження Каспію. Сторони висловили інтерес у збереженні його водних ресурсів. Каспійське море дуже активно міліє, що вкрай непокоїть Казахстан. Не останньою причиною цього є те, що РФ побудувала каскад ГЕС на Волзі, що живить Каспій. Астана неодноразово ініціювала контакт з цього приводу, проте Росія не здійснює жодних практичних речей. Цей пункт у Декларації є радше показовим;
- Економічні коридори. Росія та Казахстан підтвердили зацікавленість у розвитку Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), завдяки якому казахстанська нафта транспортується до Європи, коридорах “Північ-Південь” та “Західна Європа-Західний Китай”. Всі вони є вкрай важливими для обох сторін, тому країни зацікавлені у їхньому розвитку. Діалог про КТК особливо чутливий для Астани, оскільки Україна неодноразово завдавала ударів по інфраструктурі консорціуму, що призводило до чималих збитків.
- Росія підтвердила своє зобовʼязання побудувати першу АЕС в Казахстані – стратегічний інтерес Астани;
- Просування російської мови. Путін подякував Токаєву за офіційний статус російської мови у Казахстані. Сторони домовилися розвивати й надалі цей напрямок;
- Торгівля у національних валютах. Сторони погодилися й надалі розвивати розрахунки між собою у національних валютах. Раніше Путін заявляв, що вже близько 95% операцій відбуваються у рублях та тенге. Це ще один крок Москви, спрямований на зменшення домінації доллару. Як можна бачити, у ситуації з Казахстаном – цілком успішний.
Казахстан і багатовекторність
Зустріч супроводжувалася й цікавими поведінковими моментами. Токаєв протягом всього візиту залишався холодним та притримувався суворого дипломатичного етикету. Водночас, він назвав Путіна “старшим товаришем”, а підписану Декларацію – головною подією року. Однак, не варто вважати, що ці лестощі були ексклюзивними для російського президента. Токаєв схожим чином висловлюється як про Дональда Трампа, так і про Сі Цзіньпіня та інших лідерів.
Є припущення, що Токаєв був незадоволений негативними повідомленнями у російських ЗМІ після його подорожі до Вашингтон. Начебто це й викликало холодне ставлення до російського колеги у Москві.
Похмурий президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв та усміхнений Путін. Фото: Deutsche Welle.
Загалом, останнім часом стає все очевидним бажання казахстанського керівництва диверсифікувати свої міжнародні звʼязки та займатися ефективною багатовекторністю. На початку місяця Токаєв відвідав Трампа разом з іншими центральноазійськими лідерами. Тільки що відбувся й внутрішній саміт з президентами країн Центральної Азії та Азербайджану – свідчення все більшої інтеграції регіону.
Підписання нової Декларації з Москвою майже нічого не змінює, адже документ є лише продовженням вже існуючих домовленостей. Вплив Росії у Центральній Азії дедалі слабшає через війну в Україні. До регіону входить Туреччина з проєктом Великого Турану, Китай з величезними інвестиціями та Захід в обличчі Європейського Союзу та США. Всі гравці мають різні інтереси, проте демонструють одне явище – руйнування російської монополії.
Незважаючи на це, Астана та її центральноазійські сусіди не можуть та, напевно, не прагнуть швидшого і глибшого розірвання відносин з Москвою. Якщо брати за приклад будівництво АЕС, то наразі тільки РФ може запропонувати настільки вигідні та зручні умови, чим користуються Казахстан та Узбекистан. Також Росія досі є гарантом безпеки регіону, а Казахстан є союзником по ОДКБ. Окрім цього, країни повʼязує участь у низці організації на кшталт ЄАЕС чи СНД. Це неминуче призводить до необхідності поглиблення контактів.
Що далі?
Казахстан вміло користується мирним та відносно спокійним часом для активного зростання економіки та розвитку відносин з усіма світовими гравцями. Паралельно, у Центральній Азії просувається внутрішня інтеграція, і Астана має амбіції на роль лідера у цьому процесі, хоч драйвером є Узбекистан.
Поглиблення співпраці з Росією виглядає логічним у цьому контексті, і воно продовжиться ще на невизначений термін, оскільки Казахстану це вигідно. Водночас, в Астані цілком усвідомлюють й всі загрози, що існують в РФ. Саме тому казахстанське керівництво систематично не визнає окупацію українських територій та заявляє про повний пріоритет міжнародного права, непорушності кордонів тощо. Чи вистачить цього для майбутньої безпеки – дискусійне питання.
Наразі варто очікувати початку будівництва Росією першої АЕС в Казахстані, що ще більше звʼяже країни, та продовження поступового зростання економічної співпраці країн. Нова декларація лише підкреслила й так намічену тенденцію.
автор – Олександр БУРЯЧЕНКО, керівник проєкту TransCaspianUA (@trans_caspian)
