Аналіз від Frontelligence Insight
*29 жовтня 2025*
Зміст:
Вступ
I. Будівництво мосту Хасан-Туманган
II. Пропускна здатність та обсяги
III. Підсумки та ширші наслідки
Джерела та посилання
I. Будівництво мосту Хасан-Туманган
Провальна початкова фаза вторгнення Росії в Україну поставила Кремль у складне положення: він мав вибір між прийняттям наслідків і спробами відступити або продовженням бойових дій незважаючи на посилення міжнародних санкцій, економічний тиск, демографічні проблеми та інші ризики. Кремль вирішив продовжити мобілізацію та вести війну, незважаючи на витрати, вірячи, що зможе переломити ситуацію на полі бою на свою користь. У міру того, як Україна отримувала все більш сучасне західне озброєння, від протитанкових ракет Javelin до сучасних РСЗВ та артилерійських систем, Москва почала шукати нових партнерів для підтримки своїх військових зусиль.
Північна Корея – країна, що перебуває під суворими санкціями, має проблеми з готівкою, спільний кордон і великі запаси сумісної 152-міліметрової артилерійської амуніції, стала природнім партнером для Москви. Коли Північна Корея збільшила поставки снарядів до Росії, обидві країни почали стикатися з обмеженнями: слабка інфраструктура обмежувала ефективність військових поставок і, що ще важливіше, залишалася недостатньою для розширення економічного співробітництва.

І. Міст дружби
Наразі Росія не має прямих автомобільних сполучень з Північною Кореєю. Єдиним існуючим сухопутним зв’язком є Залізничний міст Дружби між Кореєю та Росією, відкритий наприкінці 1950-х років, який залишається єдиним постійним переходом між двома країнами. Крім того, двосторонній транспорт спирається на обмежене авіасполучення через міжнародний аеропорт Пхеньяна та морські маршрути, такі як порт Раджин в Північній Кореї. Порт набув нової важливості в останні роки, слугуючи логістичним центром для поставок артилерії, мінометів та іншої амуніції для Росії.
19 червня 2024 року Кремль оголосив про угоду з Північною Кореєю щодо будівництва автомобільного мосту через річку Туманна, проект, який обговорювався ще з радянських часів, але так і не був реалізований, частково через заперечення Китаю. Наша команда у Frontelligence Insight проаналізувала проектну документацію, супутникові знімки та пов’язані матеріали, щоб оцінити потенційний вплив та стратегічне значення нового мосту. У цьому звіті представлені ключові висновки та основні цифри, отримані в результаті нашого аналізу.
Будівництво автомобільного мосту через річку Туманна здійснюється будівельною компанією “ТуннелЮжСтрой” і коштує приблизно 9 мільярдів рублів (близько 110 мільйонів доларів), фінансування здійснюється з федерального бюджету Росії.

Весь новий перехід, включаючи нові під’їзні шляхи, становить 4,7 кілометра, причому довжина самого мосту має скласти близько одного кілометра. За офіційними даними, російська ділянка становить 424 метри, а північнокорейська – 581 метр. Однак наші власні вимірювання показують, що поточна довжина мосту становить ближче до 835 метрів, хоча вона може сягнути заявленого одного кілометра після завершення будівництва пандусів.

Будівництво розпочалося на початку 2025 року з підготовчих робіт, включаючи розвиток логістичних маршрутів і під’їзних шляхів до майданчика. Станом на 14 жовтня 2025 року супутникові знімки показують стабільний прогрес у будівництві нового автомобільного мосту через річку Туманна. З північнокорейського боку будівельники просунулися досить далеко до середини річки, споруджуючи ґрунтові перемички для встановлення опорних паль. З російського боку також видно принаймні дві перемички, хоча прогрес там видається дещо повільнішим.
І Росія, і Північна Корея одночасно будують спеціальні зони для розміщення прикордонного та митного контролю, які фактично слугуватимуть пунктами в’їзду в їхні країни. Великий будівельний комплекс з північнокорейського боку має кілька будівель, що свідчить про поєднання функцій, включаючи адміністративні офіси та, можливо, інспекційні або допоміжні об’єкти.
За нинішніх темпів, якщо не станеться серйозних погодних затримок, очікується, що міст та супутня інфраструктура будуть завершені до середини 2026 року, що свідчить про те, що проект йде за графіком.
II. Пропускна здатність та обсяги
Новий автомобільний пункт пропуску “Хасан” з російського боку спочатку матиме п’ять смуг: дві для вантажних автомобілів, одна для негабаритних транспортних засобів, одна для автобусів і одна для легкових автомобілів. Його запланована пропускна спроможність становить приблизно 300 транспортних засобів на день, або близько 109 500 на рік. За додаткової інфраструктури та штату перехід зможе обслуговувати до 800 транспортних засобів щодня, або майже 292 000 на рік.

З 300 транспортних засобів, які пункт пропуску може прийняти щодня, явний пріоритет віддається вантажним автомобілям, на які припадає приблизно 200 від загальної кількості. Щорічно це може забезпечити пропускну здатність до 73 000 вантажівок. Пасажиропотік, як очікується, сягне 2850 осіб на день.

Для порівняння ми зіставили прогнозовану пропускну спроможність з іншим міжнародним автомобільним переходом “Забайкальськ”, який з’єднує Китай і Росію. За громадськими заявами, станом на 2024 рік пункт пропуску обробляв приблизно 440 транспортних засобів на день. Хоча “Хасан” менший, його пропускна спроможність є помітною, враховуючи значно менші розміри Північної Кореї та обсяги торгівлі.

III. Підсумки та ширші наслідки
Хоча увага часто зосереджена на військовому співробітництві між Росією та Північною Кореєю, їхні стосунки виходять далеко за межі продажу зброї, передачі технологій та прямої бойової підтримки. Пхеньян прагне зміцнити двосторонні зв’язки, щоб вирішити свої внутрішні соціально-економічні проблеми та зберегти важелі впливу в своїх часто напружених стосунках з Пекіном – стратегія, яку він переслідує десятиліттями. У цьому контексті найвищим пріоритетом режиму є виживання, що також вимагає певної економічної стабільності, включаючи доступ до продовольства, енергії та інших важливих ресурсів, які може надати Росія. Крім того, обидві країни, які перебувають під суворими санкціями міжнародної спільноти, допомагають одна одній пом’якшити наслідки обмежень, знаходячи альтернативні маршрути, обходячи контролю та підвищуючи стійкість до санкцій.
Ця динаміка помітна не лише в спільних ініціативах, таких як будівництво мосту, але й в останніх подіях, включаючи угоду Росії про відрядження великої кількості північнокорейських інженерів та робітників до Курської та Владивостоцької областей.
Спорудження автомобільного мосту значно покращить логістику, подолавши обмеження, пов’язані з різною шириною колії залізниць Росії та Північної Кореї. Росія і Північна Корея використовують різну ширину колії, що змушує поїзди курсувати по спеціалізованих двохколійних коліях, що знижує загальну ефективність. Функціонуючий автомобільний перехід міг би знизити вартість перевезень на одиницю, дозволивши російським експортерам відправляти товари безпосередньо в спеціальну зону Рассон вантажівками, а не спиратися на залізницю або об’їжджати через альтернативні маршрути, такі як Китай. Ми очікуємо зростання торгівлі бензином, зерном, борошном, іншими харчовими продуктами, хімікатами, машинами та запчастинами, будівельними матеріалами та лісом.
Проте, торгівля Північної Кореї з Росією навряд чи різко зросте в найближчому майбутньому, якщо вимірювати її або у відсотках до ВВП кожної з країн, або їх частки в загальному експорті, враховуючи обмежений асортимент товарів, що представляють взаємний інтерес, невисоку купівельну спроможність країни та порівняно невелике населення Кореї. Також не очікується, що Росія наблизиться до того, щоб замінити Китай як головного торгового партнера Пхеньяна. Хочи новий міст та пов’язані з ним ініціативи, ймовірно, зміцнять економічні зв’язки, було б передчасним характеризувати будівництво мосту як революційне – або як щось, що може в одну ніч змінити геополітичний баланс, як на регіональному рівні, так і на Корейському півострові.
автор – Frontelligence Insight
переклад ПолітКом





































