Військові загрози та геополітичний контекст
Військове нарощування Росії залишається визначальним фактором безпеки для Литви та всього регіону. Наразі спроможності РФ щодо створення нових військових загроз тимчасово обмежені, оскільки майже всі ресурси спрямовані на війну в Україні. Однак ця ситуація може змінитися залежно від розвитку подій на фронті. Російська військова промисловість нині здатна забезпечувати армію та підтримувати розвиток збройних сил, зберігаючи при цьому залежність від іноземних технологій та компонентів. Кремль, своєю чергою, посилює стійкість до санкцій через інвестиції в технологічну незалежність.
Білоруський напрямок та гібридні загрози
Режим Лукашенка, попри зацікавленість у покращенні відносин із Заходом задля зняття санкцій та легітимізації влади, не має наміру пом’якшувати авторитарну політику. Політика Мінська щодо Литви та сусідніх країн найімовірніше залишатиметься агресивною. Білорусь продовжує складати “екстремістські списки”, до яких потрапляють не лише опозиціонери, а й іноземці, що створює пряму загрозу арешту для осіб, внесених до цих переліків або пов’язаних з ними.
Китайський фактор та технологічна безпека
Китай прагне створити альтернативний світовий порядок, очоливши блок країн, ворожих до Заходу. Пекін розширює співпрацю з Росією задля посилення впливу в Індо-Тихоокеанському регіоні та світі. Розвідувальна діяльність, збір даних та інформаційна цензура створюють ризики для громадян Литви як у Китаї, так і на території країни. Окрему загрозу становлять спроби російських та білоруських структур отримати доступ до стратегічних секторів та західних технологій через компанії, зареєстровані в Литві, або через посередників з країн ЄС та США.
Кіберзагрози та інформаційний вплив
Скоординовані групи кібершпигунства з ворожих держав намагаються викрадати інформацію, поширювати дезінформацію та готувати деструктивні операції. Росія через МЗС систематично звинувачує країни Балтії у спотворенні історії, переслідуванні російськомовних та виправданні нацизму, використовуючи ці звинувачення для виправдання власної агресивної політики та тиску на регіон.
Технології та тероризм
Ісламістські терористичні організації та праворадикальні екстремісти активізують вербування неповнолітніх, використовуючи соціальні мережі, ігрові платформи та штучний інтелект для створення привабливого для молоді насильницького контенту. У Литві вже зафіксовано спроби створення груп нігілістичного праворадикального спрямування, що підвищує ймовірність атак “одинаків”. Найближчим часом поширення терористичної пропаганди через цифрові платформи майже напевно спонукатиме неповнолітніх до участі в терористичній діяльності.
звіт литовської розвідки тут
