Співпраця з Китаєм у сфері безпілотників швидко трансформує здатність Росії вести тривалу, рентабельну та масштабовану війну – із наслідками від Європи до Тихого океану.
*20 грудня 2025*
Після майже чотирьох років повномасштабного вторгнення Росії в Україну стало очевидно, що технологічні альянси Москви переформатували не лише майбутнє поля бою, а й основи міжнародної безпеки. Загрози більше не полягають у кількості танків чи ракет, якими володіє та чи інша армія. Як показала війна в Україні, технологічний прогрес у сфері безпілотних літальних апаратів (БпЛА) та передових технологій радіоелектронної боротьби дозволив застосовувати їх асиметрично, часто роблячи застарілими класичні концепції стримування, оборони та архітектури безпеки.
У центрі цієї зміни знаходиться мережа поставок дронів, забезпечена Китаєм, яка швидко трансформує здатність Росії вести тривалу, рентабельну та масштабовану війну. Стратегічну небезпеку цієї трансформації для США та їхніх союзників становить не лише те, що вона означає сьогодні для України, але й те, на що вона вказує щодо майбутніх конфліктів на східному фланзі НАТО та в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Компоненти китайського походження в дронах типу Shahed, а тепер і Geran, забезпечують більш дальні, рентабельні та точні удари. Результатом є зростаюча асиметрична загроза для європейського континенту та не тільки. Ще тривожнішими є зворотні технологічні передачі іншим азійським союзникам Москви, таким як Північна Корея, яка, за чутками, отримує як технології, так і навчання виробництву дронів
Якщо цьому не протидіяти, ця мережа поставок, забезпечена Китаєм, ризикує стати хребтом нової моделі ведення війни, яка експлуатує вартісну асиметрію, лазівки в санкціях та технологічні передачі в рамках альянсів одночасно в кількох сферах.
Shahed-136 та дрони Geran
Спочатку Іран паставляє, дрони Shahed-136 з’явилися в небі України ще в жовтні 2022 року, одночасно з технологічними передачами, необхідними для налагодження виробничої лінії на об’єкті в Алабузі.
Три роки потому дрони типу Shahed більше не є іранськими. Після значної модернізації та адаптації для вітчизняного виробництва ці дрони тепер носять офіційні позначення «Герань-1», «Герань-2» і, найновіші, «Герань-3». Компоненти китайського виробництва відіграли (і продовжують відігравати) найкритичнішу роль у зусиллях Росії з модернізації та зростаючій ефективності родини озброєння «Герань».
Участь Китаю в розвитку дронів типу Shahed, а пізніше Geran, можна розділити на два паралельні фактори: зростаюче пряме залучення до виробництва та необмежені поставки критичних технологічних компонентів. Хоча китайський уряд заперечує надання летальної зброї будь-якій стороні російсько-українського конфлікту, за даними Головного управління розвідки України (ГУР), Москва тепер має цілком нові варіанти дронів Shahed під назвою «Гербера», які, розроблені спільно з китайськими виробниками. Також ходять чутки про виробництво в Китаї дальнобійних дронів.
Загальна тенденція прямої підтримки Китаєм військової машини Росії в сфері БпЛА зростає тривожними темпами. Китайські інвестори навіть нещодавно придбали частку в одній з російських компаній-виробників дронів.
Технологічні оновлення завдяки Китаю
Тим не менш, роль компонентів китайського виробництва є набагато суттєвішою. Українські фахівці з дронів вказують, що Росія внесла значні удосконалення в три виміри дронів Shahed/Geran: маневреність та керованість, стійкість до радіоелектронної боротьби (РЕБ) і тактична універсальність. Разом ці оновлення дозволяють Росії тестувати нові асиметричні тактики, які стають дедалі складнішою проблемою для ППО в Україні та можуть бути використані в майбутньому і за її межами. Російські масові атаки дронів також продовжують успішно виконувати свою роль у ударах по енергетичній інфраструктурі України як частині когнітивної війни Москви.
Перетворення дронів «Герань» з простих барражируючих боєприпасів на передові ударні засоби, схожі на FPV-дрони, було першим кроком. Недавні повідомлення про уламки та збиті дрони демонструють наявність 4G-модемів, які перетворили серію «Герань-2» з запрограмованого барражируючого боєприпасу на мережевий ударний актив. У поєднанні з MESH Wi-Fi модемами для взаємодії, «Герані» тепер мають здатність діяти як частина рою, обмінюючись даними та зберігаючи зв’язок навіть під електронною або фізичною атакою, що підвищує як їхню життєздатність, так і складність захисту від них.
Китай поставляє 16-вузлові CRPA-антени, які також підвищують стійкість дрона до РЕБ у сильно заглушеному повітряному просторі. Додавання подвійної камерної системи, з камерою спереду для наведення та камерою ззаду для маневрів проти українських дронів-перехоплювачів, перетворює «Герань» на візуально керований, маневрений ударний дрон, який може як коригувати свою атаку, так і намагатися виконувати маневри ухилення, знижуючи можливість його нейтралізації.
У нещодавно опублікованому відео видно, як дрон «Герань-2» з можливістю MESH нейтралізує українську мобільну групу ППО. Інше відкриття з того ж відео вказує на наявність поставленої Великою Британією системи ППО Raven, яка, найімовірніше, і була ціллю, що доводить як оновлення в режимі реального часу, так і тактичної універсальності БпЛА.
Компоненти китайського виробництва, що забезпечують маневреність і керованість «Герані», також дозволяють інші тактичні та асиметричні застосування. Наприклад, спостерігалося, що Повітряні сили та армійська авіація України використовують гелікоптери та навчальні літаки Yak-52 як повітряний захист від «Герані». Для протидії цій загрозі дрон «Герань-2» був оснащений ракетою «повітря-повітря» Р-60. Хоча наразі, за чутками, це поодинокий випадок, інтеграція теплових ракет у дрон перетворює «Герань» на повноцінну платформу озброєння «повітря-повітря».
Можливо, що фактичними цілями для «Геранів» з Р-60 є винищувачі F-16, поставлені США та НАТО, які, за чутками, мають завдання перехоплювати дрони в українському повітряному просторі. Хоча робоча дальність Р-60 обмежена приблизно 8 кілометрами, сам факт встановлення ракети «повітря-повітря» на витратному дроні створює прецедент.
Більше того, новіші версії дронів «Герань» («Герань-3») бачили з постачаними Китаєм турбореактивними двигунами, що дозволяє їм розвивати швидкість до 500 кілометрів на годину. За словами Олександра Ярмака, командира батальйону «DARKNODE» 412-ї бригади безпілотних систем «Немезіда», «Турбовентиляторні Shahed — це новий виклик для України та для світу, оскільки дуже небагато систем ППО здатні їх знищити, а вартість такого знищення надзвичайно висока».
Рентабельність
Критичним завершальним елементом загрози «Герані» є її рентабельність. Звіти свідчать, що середня ціна дрона типу Shahed/«Герань-2» коливається від 35 000 до 50 000 доларів, причому деякі варіанти-приманки коштують лише 10 000 доларів. Це контрастує з приблизно 1 000 000 доларів за ракету-перехоплювач NASAMS (варіант AIM-9X) і близько 3 000 000 доларів за перехоплювач Patriot (PAC-3).
Хоча Україна розгортає мобільні підрозділи ППО та значно інвестувала в дрони-перехоплювачі, здатність Москви здійснювати масовані атаки щодня, у поєднанні з постійними оновленнями дронів та виснаженням запасів ракет України, перетворили «Герані» на постійний виклик. І українська оборона, і західні системи, спочатку розроблені для загроз у вигляді ракет і ворожих літаків, все більше напружені.
Ще більш нагальною є та обставина, що, незважаючи на розробку Україною інноваційних стратегій перехоплення та боротьби з дронами, включаючи дрони-перехоплювачі, системи Shahed/Geran тепер не лише перевантажують ці високотехнологічні засоби оборони просто за обсягом, але й стають більш витонченими в ухиленні, радіоелектронній боротьбі та тактичному застосуванні.
Проникнення дронів та зв’язки з Північною Кореєю
У 2025 році Москва також здійснила проникнення дронів у повітряний простір НАТО. Повідомлення про інцидент у Польщі вказують, що в цих провокаціях використовувалися дрони-приманки «Гербера». Хоча більшість дронів були успішно нейтралізовані, обладнання, використане для їх збиття, показує як асиметричну загрозу таких масованих атак, так і безпрецедентний рівень рентабельності, якого змогла досягти Москва.
За даними польської влади, для нейтралізації загрози були використані літаки F-35 Joint Strike Fighter та винищувачі F-16 польської армії. За оціночною вартістю всього 10 000 доларів за дрон «Гербера» на противагу 42 000 і 24 000 доларів як орієнтовної вартості польотного часу на годину для F-35 та F-16 відповідно, провокації чітко показують розрахунок, на який робить ставку Москва.
Також ходять чутки, що Росія постачає Північній Кореї технології для дронів Shahed/Geran і навіть використовує та навчає до 12 000 північнокорейських робітників на своїх виробничих лініях дронів «Герань». У поєднанні з ефективністю постійних інновацій дронів та технологічних передач у тісному колі союзників Москви, питання часу, коли переливний ефект дронів «Герань» досягне Азійсько-Тихоокеанського регіону та змінить стратегічний баланс у регіоні.
Політичні рекомендації: вплив на корінь проблеми
Для ефективного вирішення проблеми в її джерелі союзники повинні вражати слабкі місця, які дозволяють швидкий цикл адаптації Росії. Це вимагає концентрації на ланцюжку постачання Китай-Росія, що живить модернізацію «Герані», включаючи китайських виробників подвійного призначення, посередників у паралельних імпортних мережах Росії та сторонні платформи, такі як AliBaba і AliExpress, які дозволяють безперервне закупівлю критичних компонентів.
Українські оборонні фахівці наголошують, що військово-промисловий сектор Росії продовжує отримувати технології дронів через ці канали, часто через треті країни, які перепаковують компоненти, роблячи відстеження майже неможливим в рамках чинних санкційних режимів. Недавні повідомлення про дрони, повністю виготовлені з китайських деталей, ще більше підкреслюють вибірковість експортних обмежень Пекіна та вразливість чинних контролюючих механізмів ЄС та США.
Вплив на ці мережі вимагає скоординованого моніторингу паралельних імпортних центрів Росії в Гонконзі, Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ), Індії, Казахстані, Киргизстані, Туреччині, В’єтнамі та країнах Балкан, разом із санкціями для посередників і фінансових установ, що підтримують ці схеми.
Не менш важливим є вирішення ролі платформ електронної комерції, де компоненти подвійного призначення можна купувати невеликими, але постійними партіями та агрегувати в значне промислове джерело постачання для складальних ліній дронів Росії. Обмеження цих шляхів закупівель є важливим для обмеження здатності Росії підтримувати свої рентабельні асиметричні військові можливості та ширший військово-промисловий комплекс, що забезпечується Китаєм. Санкції повинні бути спрямовані не лише на посередників, що безпосередньо постачають Росію, але й на фінансові установи, що забезпечують грошові перекази, такі як російські «одноразові» банки.
Висновки
Хоча загроза «Герані» постійно еволюціонує, одна риса залишається незмінною: технологічні поставки за підтримки Китаю, що живлять інновації та розширюють оперативні можливості цих дронів. Від барражируючих боєприпасів до керованих дронів, схожих на FPV, а тепер і до платформи «повітря-повітря», «Герані» залишаться з нами.
Негативні зовнішні ефекти, включаючи поставки Північній Кореї та зростаючу рентабельність, також продовжуватимуть тиснути на безпеку в Європі та Азійсько-Тихоокеанському регіоні, ще більше посилюючи стратегію Москви вести асиметричну війну на виснаження.
Зрештою, безпека в XXI столітті вимагає усвідомлення, що загрози надходять зовсім не з європейських кордонів. Подивитися на схід і переоцінити механізми відповіді, спрямовані на мережу постачання Китай-Росія, тепер, як ніколи, є стратегічною необхідністю.
автор – Антон ПОНОМАРЕНКО
переклад з англ мови – ПолітКому
