Кожен третій українець спілкується з друзями через соціальні мережі частіше, ніж наживо. А 18% наших співвітчизників спілкуються щодня онлайн з людьми, яких вони не знають особисто в житті. Такі результати дослідження трендів комунікації, проведеного в Україні компанією GFK цитує видання ПростоВеб.
Телефонні розмови, Skype, листування в соціальних мережах у більшості випадків замінюють спілкування вживу в будні для 64% наших співгромадян, опитаних в ході дослідження.
Українці в більшості наживо спілкуються в колі сім’ї з тими, з ким разом живуть або з колегами по роботі. А от з друзями при особистій зустрічі ми спілкуємося зараз в середньому на 1 годину в день менше, ніж ще 5 років тому. І тільки 36% наших громадян більше спілкуються наживо, ніж по телефону або онлайн.
Найбільш активно (щодня або майже щодня) українці спілкуються з чоловіком або дружиною і колегами по роботі – 78% і 75% респондентів відповідно. Майже стільки ж (71%) опитаних щодня спілкуються з родичами, що живуть окремо (крім батьків та дітей).
При цьому більше половини опитаних (61%) негативно ставляться до скорочення часу, проведеного особисто з друзями і близькими. Ще більша кількість українців (91%) вважає спілкування без допомоги сучасних засобів комунікації більш душевним і наповненим, а 85% опитаних віддають перевагу спілкуванню при особистій зустрічі. Адже при комунікації онлайн людині здається, що вона постійно контактує з людьми, хоча насправді — все більше приховує свої справжні емоції за низкою смайликів.
55% опитаних вважає, що при спілкуванні через інтернет легко обманювати і перебільшувати. 61% — підтверджують, що самі говорили неправду, спілкуючись поінтернету.
Брак живого спілкування — це не тільки українські реалії. За даними компаній Badoo та Performics, 39% американців, 36% англійців і 35% німців комфортніше спілкуватися онлайн, ніж при особистій зустрічі. “Покоління самотніх” — такий термін починають використовувати у своїй роботі психологи за кордоном.
Фахівці пояснюють таке явище наступним чином: електронна пошта і текстові повідомлення викликали “епідемію сором’язливості”. Заочно набагато легше створити і підтримувати певний образ, промовчати про негативні риси і зробити акцент на позитивних. На підтвердження цьому 61% наших співвітчизників зізнаються, що як мінімум одного разу говорили неправду, спілкуючись по інтернету.
