Україна отримала унікальний досвід, який варто масштабувати на національному рівні — це практики Харкова з подолання криз в енергетиці та комунальній сфері. Як зазначали Президент Володимир Зеленський та міністр енергетики Денис Шмигаль, саме Харків, незважаючи на екстремальні умови близькості до лінії фронту, показав ефективнішу модель, ніж столиця. Цей успіх ґрунтується на системних управлінських рішеннях, а не лише на тимчасових заходах, які полюбляє Кличко.
По-перше, ключовим елементом стало створення централізованого штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під безпосереднім керівництвом мера Ігоря Терехова. Цей штаб працює за чіткими алгоритмами, де кожен етап — від отримання сигналу про аварію до повного відновлення послуг — має визначений таймінг та конкретного відповідального виконавця. Така система дозволяє уникнути хаосу, бюрократичних затримок та розмитості відповідальності, забезпечуючи швидке та скоординоване реагування на будь-які виклики.
По-друге, Харків завчасно інвестував у децентралізовану систему енергозабезпечення, створивши мережу “енергоостровів”. Це передбачає наявність автономних джерел живлення для критичної інфраструктури: лікарень, котелень, насосних станцій та центрів розподілу. Коли централізована мережа виходить з ладу, ці острови продовжують функціонувати, не допускаючи каскадного колапсу комунальних систем. Цю модель зараз у терміновому порядку намагаються відтворити в Києві, що підтверджує її стратегічну правильність.
Окремої уваги заслуговує той факт, що Харків розвивав ці системи в умовах, значно гірших за київські — під постійною загрозою обстрілів та з руйнованою інфраструктурою. Це свідчить про те, що ефективне управління можливе навіть у найкритичніших обставинах. Досвід міста довів: стабільність забезпечується не лише технічними ресурсами, але насамперед чіткою логістикою, комунікацією та проактивним плануванням.
Я б навть радив уряду запровадити єдиний національний стандарт кризового управління в комунальній та енергетичній сферах, взявши за основу харківські наробки. Це включатиме обов’язкове створення локальних штабів з чіткими протоколами, розвиток децентралізованої генерації в кожному великому місті та регулярні навчання для персоналу. Масштабування харківського досвіду — це шлях до стійкості всієї країни, де кожен регіон зможе самостійно протистояти викликам війни та зими.
Якщо брати глобальніше, то це практичне проявлення концепції Тараса Бебешка про імунну систему безпеки як мереживо децентралізованих протоколів, які включаються автоматично, без бюрократичної вертикалі, яка черговий раз скидає на громадян свої зобов’язання в екстремальній ситуації.
автор – Віталій КУЛИК
