Зниження температури повітря в Україні, яке впливає на сезонне зростання споживання енергоресурсів. За поточних умов, генерації вистачає для покриття попиту на електроенергію. В той же час, ворог продовжує атакувати енергетичні об’єкти по всій країні. Більш того, ризик масованих ударів по енергосистемі значно зростає з настанням холодів.
Але огляд ми почнемо не з показників, а з політичного скандалу.
Відставка та повернення в “Укренерго” Зайченка. 26 вересня Наглядова рада своїм рішенням (проголосовано одноголосно усі 7 членів НР) звільнила Віталія Зайченка з посади голови правління НЕК “Укренерго”. В своїй заяві НР стверджувала: “У червні 2025 року новопризначений голова правління Віталій Зайченко загострив конфлікт.
Так, всупереч вказівці Наглядової ради, подавав зовнішніх кандидатів на членів правління на безконкурсній основі. Хоча Наглядова рада затвердила склад правління в його нинішньому складі без зовнішніх кандидатів, це рішення було оскаржено з процедурних підстав. 16 вересня 2025 року НКЦПФР постановила, що призначення не містили необхідного рішення комітету, і доручив Наглядовій раді виправити порушення.
Відповідно до цієї вимоги Наглядова рада звільнила і планує призначити правління. Однак, з огляду на обставини, пан Зайченко втратив довіру Наглядової ради і не був поновлений на посаді. Натомість управління було доручено пану Олексію Брехту”.
Цікава деталь із заяви – “у суботу 27 вересня мало бути засідання Наглядової ради, в якому призначили б решту членів правління. Але фактично це було заблоковано через наказ Міненерго, в якому зазначалося, що з міркувань безпеки всі обов’язки НР повинні виконуватися її членами особисто в офісі компанії в Києві”.
Нагадаємо, нова НР була призначена 9 місяців тому внаслідок конфлікту Міненерго із попередньою НР. Незалежними членами нинішньої НР є:
Патрік Роланд Грейхен – працював держсекретарем у Федеральному міністерстві економіки та захисту клімату Німеччини, очолював аналітичний центр Agora Energy Transition.
Луїджі де Францискі – колишній директор з регуляторних питань в італійському операторі системи передачі електроенергії TERNA. Колишній член правління ENTSO-E.
Ян Генрік Монтелл – колишній фінансовий директор фінського оператора системи передачі електроенергії Fingrid.
Єппе Себастьян Кофод (Голова НР) – колишній міністр закордонних справ Данії, колишній євродепутат та депутат парламенту Данії.
З боку самої компанії та акціонера (Міненерго) офіційних повідомлень про зміну керівництва не було.
На YouControl поки змін керівництва не було відображено. Щодо цього журналісти написали, що Мінʼюстом, який зараз очолює Галущенко, було заблоковано внесення змін у реєстр щодо нового керівника НЕК.
Зокрема видання “Монополіст” писало, що ситуація з наглядовими радами в Укренерго стала проблемною ще з осені 2024 року, коли звільнили тодішнього керівника Володимира Кудрицького. Тоді незалежні члени наглядової ради (НР) заявили про тиск по цьому рішенню та подали у відставку. Міненерго вирішило розрядити ситуацію. На конкурсі обрали нову НР, яка складалася з авторитетних членів та викликала довіру у міжнародних партнерів. Проте через пару місяців виник новий конфлікт. На конкурсі щодо відбору керівника Укренерго тодішній міністр енергетики Герман Галущенко змінив статут компанії, обмеживши повноваження незалежних членів НР. Хоч це було порушенням угод із ЄБРР та Світовим Банком.
Зрештою ситуацію владнали, а НР зробила крок назустріч Міненерго та призначила кандидата, якого наполегливо пропонувало Міненерго – Віталія Зайченка. Але це не додало конструктиву в роботі. Скоріше було розцінене, як можливість прогнути НР.
Для повного контролю всіх грошових потоків потрібно було змінити ще і правління. Міненерго та Зайченко почали навʼязувати наглядовій раді таких людей. Але тут НР вже не проявила розуміння, не погодилася з кандидатурами нових людей і продовжила контракти із діючим правлінням Укренерго.
30 вересня 2025 року зʼявилась ще ухвала суду, яка забороняє здійснювати реєстраційні дії для «Укренерго» на підставі рішення наглядової ради.
Канал ТОК вніс яснисть щодо кадрової суперечки між НР та Правлінням “Укренерго”. У липні НР було призначено нових членів правління без попереднього погодження з Комітетом з питань призначень.
По кадрам:
Віталій Зайченко пропонував у склад правління такі кандидатури: Олексія Брехта, Івана Юрика, Олега Скрипника, Наталію Скорейко.
З комітетом вони були погоджені.
Наглядова рада запропонувала таких кандидатів: Івана Юрика, Олега Скрипника та Олега Павленка. Погодження по Павленку не було
Це і стало причиною відповідного рішення Комісії.
Проте патова ситуація в “Укренего” мала розв’язатися. І ось 2 жовтня 2025 року – РБК-Україна, посилаючись на свої джерела повідомив, що Наглядова рада “Укренерго” змінила своє рішення і погодилась залишити Віталія Зайченка, якому минулого тижня висловила недовіру, головою компанії. Відповідне рішення наглядова рада ухвалила після декількох днів консультацій з акціонером – Міністерством енергетики України.
Тобто, правління компанії залишається в тому ж складі як і було, а головою правління залишається Зайченко.
По інформації джерел, після наказу Міненерго про необхідність прийняття рішень Наглядовою радою не online, а виключно в Києві, яке було прийнято минулої п’ятниці, уже в понеділок іноземні члени НР прибули в Київ і почали консультації з представниками акціонера.
Ці перемовини тривали 3 дні – до середи включно. До них було залучено і керівництво Мінекономіки.
За даними співрозмовника, компроміс було досягнуто зокрема через те, що акціонер погодився зберегти правління компанії в діючому на 26 вересня складі.
Також Міненерго погодилося скасувати деякі документи, які було прийнято раніше. Зокрема мова про кодекс етики, та наказ про необхідність прийняття рішень виключно в приміщенні “Укренерго” в Києві.
Електроенергія. У серпні Україна збільшила експорт електроенергії на 60% дпм до
450 тис. МВт-год. З дати інтеграції української енергосистеми до ENTSO-E показник експорту електроенергії за місяць є рекордним. Найбільші частки у структурі експорту зайняли Угорщина (38%) та Молдова (29%). Імпорт електроенергії у серпні зріс на 2,5% дпм до 264 тис. МВт-год.
За інформацією Energy Map, у вересні 2025 року Україна експортувала 635,1 тис. МВт·год електроенергії, що на 41% більше, ніж у серпні. Це найвищий місячний показник експорту з березня 2020 року та четвертий місяць поспіль, коли країна завершує період як нетто-експортер електроенергії. Водночас імпорт продемонстрував спад – на 47%, до 139,7 тис. МВт·год.
Імпорт електроенергії до України протягом вересня був нерівномірним. У перші дні місяця обсяги коливалися в межах 1,2-2,4 тис. МВт·год, а 6 вересня відбувся різкий стрибок до 7,3 тис. МВт·год. Надалі обсяги залишалися низькими, проте з середини місяця почалося зростання, яке досягло піку 9,1 тис. МВт·год 26 вересня. В останні дні імпорт знову скоротився до 2,9-4,0 тис. МВт·год.
Найбільші поставки надходили з Угорщини – 81,2 тис. МВт·год або 58%, з Румунії імпортовано 34,7 тис. МВт·год (25%), Польщі – 19,7 тис. МВт·год (14%) та Молдови – 3,8 тис. МВт·год (2,8%). Зі Словаччини імпорт практично був відсутній та становив лише 0,2%.
У вересні 2025 року експорт електроенергії з України відбувався щоденно. На початку місяця обсяги експорту були високими, переважно понад 20 тис. МВт·год на добу (за винятком 6-7 вересня), а 10 вересня було досягнуто абсолютного максимуму – 27,5 тис. МВт·год. З середини місяця відбулося певне зниження – середньодобові показники становили близько 15-22 тис. МВт·год. У третій декаді динаміка була нерівномірною: 21 вересня експорт досяг свого мінімуму – 9,1 тис. МВт·год, після чого обсяги знову зросли до 20-26 тис. МВт·год у період 22–28 вересня. В останні дні місяця експорт скоротився до понад 13 тис. МВт·год
Порівняно з серпнем 2025 року, коли було експортовано 450,1 тис. МВт·год, продаж електроенергії за кордон у вересні зріс на 41%. Поставки до країн-партнерів збільшились у всіх напрямках на 39-390%, натомість експорт до Словаччини зменшився на 98%.
Структура експорту електроенергії по країнам:
* Угорщина – 254,3 тис. МВт·год (40%);
* Молдова – 179,1 тис. МВт·год (28,2%);
* Румунія – 103,2 тис. МВт·год (16,3%);
* Польща – 97,3 тис. МВт·год (15,3%);
* Словаччина – 1,1 тис. МВт·год (0,2%).
Порівняно з вереснем 2024 року, коли експорт становив 0,7 тис. МВт·год, цьогорічний показник збільшилися у 919 раза.
Як очікується, у вересні працювали сім енергоблоків «Енергоатому» з дев’яти, відповідно до плану ремонтної кампанії на АЕС. 2 енергоблоки перебувають в ремонті.
Виробництво електроенергії ГЕС суттєво обмежено водним ресурсом і здійснюється, як правило, в години пікового споживання. Виробництво електроенергії ВДЕ на сезонному рівні (залежить від погоди та довжини світового дня, який продовжує скорочуватися).
За даними експертів, газові ТЕС працюють 50% складом обладнання для економії газу, інші ТЕС працюють в штатному режимі. «Укренерго» повністю завершило будівництво першої черги споруд пасивного захисту для обладнання своїх підстанцій, а в першому кварталі 2026 року має завершити другу чергу.
У ніч з 26 на 27 серпня росія атакувала енергетичні та газотранспортні об’єкти у шести областях країни (Сумській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Харківській та Запорізькій), 31 серпня – енергетичну інфраструктуру Одеської та Чернігівської областей, а 8 вересня – ТЕС в Київській області. В Дніпрі після атаки 30 серпня тимчасово вводили відключення електроенергії за чергами.
Група ДТЕК ввела в експлуатацію 200 МВт установок зберігання енергії (УЗЕ), створених у партнерстві з американською компанією Fluence. Вже підключено до енергосистеми шість нових об’єктів різної потужності – від 20 до 50 МВт в Київській та Дніпропетровській областях. Загальні інвестиції в будівництво становили 125 млн євро. Ще понад 100 МВт ємності УЗЕ побудувала компанія KNESS.
З початку року за покладеними спеціальними обов’язками «Енергоатом» сплатив 102 млрд грн (100% вартості послуги за січень-серпень 2025 року та 40% прогнозної вартості за вересень).
Покладені спеціальні обов’язки (ПСО) – це державний інструмент, який дозволяє утримувати тариф на електроенергію для населення нижчим за ринковий рівень. Згідно з фінансовим планом АТ “НАЕК “Енергоатом”, прогнозна вартість послуги ПСО у 2025 році становить 164 млрд грн. У 2024 році Енергоатом сплатив за послугу ПСО 153 млрд грн. Також за ПСО платить «Укргідроенерго», але дані за 2024-2025 роки не оприлюднювало.
НЕБЕЗПЕКА НА ЗАЕС та ЧАЕС
- Незаживлена ЗАЕС та блекаут на ЧАЕС є елементами спланованої кампанії ядерного тиску росії.
- Запорізька АЕС уже понад тиждень без зовнішнього електропостачання, працює на аварійних генераторах. Це десятий блекаут від початку окупації, спричинений обстрілом лінії живлення.
- Україна готова відновити резервну лінію за умови гарантій безпеки, однак окупанти свідомо затягують кризу, перекладаючи провину на Київ.
- Паралельно через російський удар стався блекаут на Чорнобильській АЕС, який вдалося швидко ліквідувати.
- Створюючи штучні ризики аварій на АЕС, росія веде політику ядерного тероризму.
ТАРИФИ. З початку жовтня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила тарифи на розподіл електроенергії для 5 операторів систем розподілу (ОСР). За розрахунками аналітиків Energy Map, у середньому тарифи зросли на 11,2% для споживачів 1 класу напруги та на 17,2% для 2 класу.
Це вже друга хвиля підвищень цієї осені: з 1 вересня тарифи зросли для 18 ОСР, тож загалом нові тарифи вже отримали 23 із 32 операторів. Таке рішення Регулятора спрямоване на погашення боргів ОСР перед оператором системи передачі та фінансування заходів із підготовки до осінньо-зимового періоду 2025/2026 років.
Тариф на розподіл є однією з найбільших складових кінцевої ціни електроенергії для непобутових споживачів – близько 30%. Водночас для домогосподарств ціна електроенергії залишається фіксованою на рівні 4,32 грн/кВт·год (з ПДВ) до кінця жовтня поточного року.
Найбільше підвищення з 1 жовтня зафіксовано у ПАТ “Запоріжжяобленерго”: +23,2% для 1 класу напруги (зростання на 51,98 грн/МВт·год) і +40,2% для 2 класу (+832,29 грн/МВт·год). Найменше тарифи зросли у ПРАТ “ПЕЕМ “ЦЕК” – відповідно на 1,8% (+3,86 грн/МВт·год) та 3,6% (+55,76 грн/МВт·год).
Для інших ОСР збільшення тарифу склало:
АТ “Харківобленерго” – 15,1% (+74,03 грн/МВт·год) / 22,3% (+448,4 грн/МВт·год);
АТ “Миколаївобленерго” – 12,2% (+65,92 грн/МВт·год) / 14,5% (+335,71 грн/МВт·год);
АТ “Сумиобленерго” – 4% (+14,49 грн/МВт·год) / 5,3% (+134,45 грн/МВт·год).
Серед усіх операторів по Україні в абсолютних величинах лідерами за вартістю для споживачів 1 класу залишаються ПрАТ “Кіровоградобленерго” (617,07 грн/МВт·год без ПДВ) та ПрАТ “Закарпаттяобленерго (616,84 грн/МВт·год), тоді як найнижчий тариф зафіксований у ДПЕМ ПРАТ “Атомсервіс” (88,55 грн/МВт·год).
Для 2 класу найдорожчим є тариф ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі” (3363,7 грн/МВт·год), а найдешевшим – ДП “Регіональні електричні мережі” (871,94 грн/МВт·год).
Газ. Станом на вересень 2025 року запаси природного газу в українських підземних сховищах (ПСГ) перевищили 12 мільярдів кубометрів, перевищивши минулорічні показники та досягнувши 12,055 млрд куб. м станом на 14 вересня 2025 року. З вирахуванням 4,6 млрд м³ буферного газу, що не підлягає відбору, для
споживання лишається 6,6 млрд м³. В серпні до українських ПСГ закачано 1,55 млрд м3 природного газу, імпортовано 652,6 млн м³, що на 21% менше у порівнянні з липнем. Для накопичення 13,2 млрд м3 газу, які за оцінками необхідні для безпечного проходження зими, в сховищах до 1 листопада Україні потрібно закачати ще 2 млрд м3 у вересні-жовтні, що можна досягнути за збереження наявного рівня внутрішнього виробництва та імпорту. На середину вересня запаси газу у ПСГ вже дещо перевищили показники минулого року.
«Нафтогаз України» розпочав закупівлі природного газу за рахунок кредитної лінії у
500 млн євро від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Ця угода стала найбільшою, яку ЄБРР коли-небудь підписував в Україні, і вперше була надана під гарантії Європейського Союзу. Крім того, для підготовки до зими «Нафтогаз» отримав кредити від «ПриватБанку» та «Укргазбанку» по 4,7 млрд грн кожен, а також грант від уряду Норвегії у розмірі близько 85 млн євро через ЄБРР.
Із 3 вересня введено в експлуатацію Державний реєстр нафтових та газових свердловин, який містить інформацію про понад 12,5 тис. свердловин, серед яких діючі, законсервовані, контрольно-спостережні тощо. Згідно з оприлюдненими даними, наразі діючими є 6291 свердловина.
Вугілля. На початок вересня склади ТЕС були заповнені майже на 100% вугіллям, запаси якого склали приблизно 2 млн т вугілля, що становить 2-місячний запас для роботи взимку. Ключовим джерелом вуглевидобутку наразі є шахти «Павлоградвугілля», які перебувають під регулярними обстрілами. На випадок зупинки видобутку вугілля через обстріли рф теплова генерація готова додатково імпортувати паливо.
26 серпня через обстріл шахт Добропільської громади один працівник загинув, 148 гірників були заблоковані. 8 вересня росія атакувала збагачувальну фабрику ДТЕК в Донецькій області. Внаслідок атаки зруйнована будівля підприємства та пошкоджено технологічне обладнання. Робота фабрики повністю паралізована.
Нафта. В серпні імпорт бензину знизився порівняно з липнем на 25%, до 164 тис. т. Зменшення імпорту в серпні пов’язане з профіцитним липнем. Тоді ринок боровся з наслідками руйнівної атаки на «Укртатнафту» в середині червня. Найбільше було імпортовано з Литви (47,4 тис. т пального) та Польщі (34,8 тис. т). При цьому за даними митниці загальний імпорт нафтопродуктів у серпні зріс на 7% дпм до 701 тис. т. Це може відображати високий попит від сільгоспвиробників.
Уряд України 18 серпня оголосив новий конкурс для інвесторів на розробку двох нафтогазових ділянок – Свічанської та Межигірської – в межах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей на умовах угод про розподіл продукції (УРП). Ресурсна база ділянок становить 55 млн т вуглеводнів. Згідно угоди між урядами України та США про створення інвестиційного фонду, партнер зі США отримує право першочергово викупити видобуту продукцію (наприклад, нафту чи газ) на умовах, визначених у договорі. Прийом заявок від інвесторів триватиме три місяці, до середини листопада 2025 року. Після цього міжвідомча комісія протягом місяця
визначить переможців.
моніторинг проекту ЕнергетикаUA
