Цей огляд, написаний дослідником великої російсько-української війни Бенджаміном Куком, розвиває тему, порушену Купером у попередньому дописі: можуть чи не можуть США «відключити» те, про що мріє більшість країн – багатоцільовий винищувач V покоління F-35? «Є системи озброєння, на які США мають «сильний вплив, – писав Купер, – ба навіть можуть їх вимкнути. До прикладу – літаки F-35». Кук розповідає, чи можливо це, і якщо так – то чому і як.
Допис «Аварійний вимикач (відсутній)» , схоже, «влучив у нерв»: у ньому було сказано те, чого не почуєш не тільки від жодного відповідального чиновника, а й від більшості мейнстримних ЗМІ. Не дивно, що у читачів виникло багато запитань.
Бенджамін спробував відповісти на них і пояснити наслідки такої практики.
***
Коли країна купує американський винищувач F-35, то це не лише придбання літака, а й підписка на його екосистему. F-35 – це не просто малопомітний літак із чудовою аеродинамікою; його справжня сила полягає у здатності акумулювати оперативні розвідувальні дані, обробляти їх і діяти на їхній основі. Без цього нетворку цінність F-35 значно зменшується. Виходить, F-35 – це не так військове обладнання, як підписка на оборонну архітектуру, яку побудувала Америка.
Аналогія з моделлю підписки
Уявіть, що ви купуєте найсучасніший смартфон, але його функціональність обмежена, і потрібно підписатися на послуги. Сам апарат дуже крутий, але його головна цінність – у постійних оновленнях, хмарних сервісах і доступі до мережі. Без підписки ви тримаєте в руках лише пристрій, який не працює як слід – і поступово застаріває. Із F-35 усе приблизно так само.
Купівля F-35 – власне винищувача – схожа на покупку того смартфона. Літак дорогий, елегантний, він вражає. Проте справжня оперативна спроможність з’являється лише за умови його постійного доступу до:
1. Оновлення програмного забезпечення: F-35-тими управляють комплексні програмні системи, які потребують постійних оновлень для підтримання експлуатаційної ефективності, безпеки та функціональності. Без цих оновлень можливості літака з часом погіршуються.
2. Дієвої розвідки: F-35 спроектований для безперешкодної інтеграції з мережами ISR (розвідка, спостереження, рекогносцировка) США та союзників. Без доступу до цього потоку даних значна частина переваг F-35 у ситуаційній обізнаності зникає.
3. Технічного обслуговування і запчастин: Винищувач залежить від суворо контрольованого ланцюга постачання, яким керують США та їхні оборонні підрядники. Постійне технічне обслуговування, запасні частини і технічна підтримка мають важливе значення для підтримання готовності літака до виконання місій.
4. Оновленнь систем безпеки: Кібербезпека має вирішальне значення для платформи з великим обсягом даних, такої як в F-35. Протоколи безпеки та встановлення оновлень контролюють США, тобто будь-яка вразливість усувається централізовано.
Кожен цей елемент функціонує як компонент «підписки». Якщо втратити доступ до будь-якого з них, то цінність F-35 значно зменшується.
Ризики «знеплатформлення»
Модель підписки створює суттєвий геополітичний ризик. Сполучені Штати зберігають повний контроль над мережею F-35, а це означає, що вони, у разі погіршення відносин з країною, можуть її «знеплатформити», тобто відключити від платформи. Цей момент чудово ілюструє кейс Туреччини. Анкара придбала російську систему протиповітряної оборони С-400, яку США вважали загрозою безпеці, і Туреччину виключили з програми F-35. США перекрили доступ до програмного забезпечення, запчастин та оновлень, що звело амбіції Туреччини щодо F-35 нанівець.
Такий ризик змушує країни враховувати не лише стартову вартість літака, а й довгострокову політичну та стратегічну співпрацю зі Сполученими Штатами. Володіти F-35 – означає дотримуватися оборонної політики та стратегічних пріоритетів США. Невиконання цього може призвести до відключення від життєво важливих оновлень і потоків інформації, які обумовлюють ефективність літака.
***
Контроль чи можливості?
Країни, які закуповують F-35, мають врівноважувати бажання мати військовий потенціал та втрату стратегічної автономії. F-35 пропонує неперевершену технологічну перевагу, але він також пов’язує країни з оборонною екосистемою США.
Але деякі країни знайшли способи посилити автономію навіть із платформами, розробленими США:
● Японський Mitsubishi F-2. Побудований на базі F-16, японський літак F-2 більший, він оснащений авіонікою місцевого виробництва та використовує передові композитні матеріали для непомітності та довговічності. Його радарні системи розроблені в Японії, що забезпечує ще більшу самостійність його виробництва та експлуатації.
● Ізраїльський F-35I Adir. Ізраїль отримав унікальне право модифікувати свої F-35. Літак F-35I оснащений системами електронної боротьби, датчиками та зброєю, розробленими в Ізраїлі. Це підвищує його оперативну незалежність і гарантує, що Ізраїль має можливість пристосувати платформу до унікальних загроз свого середовища.
Ці приклади показують, що деякі країни хочуть бути незалежними навіть у межах контролю США та домовляються про умови, які дають їм більшу самостійність.
***
Залежність від підписки: приховані витрати
Придбання F-35 – це лише початок. Подальші витрати, пов’язані з оновленням програмного забезпечення, обслуговуванням та обміном інформацією, можуть бути значними. Така залежність, серед іншого, означає, що країни не можуть використовувати F-35 цілковито на власних умовах. Будь-яке розходження у політичних поглядах із Вашингтоном загрожує призупиненням основних послуг, і країна отримує дороговартісний, але неефективний повітряний флот.
Це підводить до важливого стратегічного питання: навіщо інвестувати у платформу, яка може бути деактивована політичним рішенням іншої країни? Навіщо погоджуватися на систему, яка певною мірою загрожує суверенітету?
***
Стратегічна дилема
Для менших країн купити F-35 означає підписатися на довгострокові оборонні відносини зі Сполученими Штатами. Так, вони отримують розширені можливості, але також підпадають під суттєвий вплив з боку Вашингтона. Якщо відносини зіпсуються, то можливості F-35 можуть бути скорочені усього лише до дорогої малофункціональної платформи.
Багато в чому F-35 є інструментом як оборони, так і дипломатії. Він зміцнює альянси і забезпечує взаємодію, але також функціонує як стратегічні «лещата». Для країн, які шукають найдосконаліших бойових можливостей, ця зв’язка може окупитися. А для тих, хто цінує суверенітет і незалежність, виникає дилема: переважаюча вогнева міць ціною контролю?
***
Отже, що ми дізналися…
F-35 – це не просто винищувач. Це послуга передплати з геополітичними умовами. Країни, які беруть участь у програмі, отримують доступ до неперевершених можливостей у повітрі та даних, але водночас поступаються Сполученим Штатам певною частиною контролю. Питання, яке має поставити собі кожна країна: чи вартують вигоди від «підписки» – залежності? Бо при скасуванні підписки F-35 стає лише дороговартісним пам’ятником тому, що могло бути.
Переклад: Катерина Соболева, Антоніна Ящук
Редакція: Катерина Соболева
Джерело тут
