Київ. 28 жовтня 2013 (ПолітКом). Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України опинився під загрозою ліквідації. Про це стало відомо у неділю, 27 жовтня.
Цей важко зрозумілий крок робиться раптово, кулуарно, без жодних обговорень з колективом та науковою громадськістю, повідомляє сайт historians.in.ua.
Про вагомі наукові здобутки Інституту загалом та його окремих співробітників добре відомо науковцям, і лише найважливіші з них спеціально згадані у Інформаційному листі, наведеному нижче.
Офіційне засідання вченої ради Інституту з приводу можливого закриття розпочнеться сьогодні, 28 жовтня, о 14 00.
Інформаційний лист про загрозу ліквідації Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України:
У найближчі три дні Президія НАН України планує ліквідувати Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Цей важко зрозумілий крок робиться раптово, кулуарно, без жодних обговорень з колективом та науковою громадськістю.
Інститут було створено у 1991 р. Головним його завданням є виявлення та наукова публікація документальних та інших масивів джерел з історії України та її місця у світі. Без реалізації цих завдань неможливий повнокровний розвиток української історичної науки, гуманітаристики в цілому й формування повноцінної історичної пам’яті сучасної української нації.
За 22 роки Інститутом реалізовано десятки актуальних наукових проектів, найважливішими з-поміж яких є, наприклад, публікація фундаментальних багатотомних видань: “Архів Коша Нової Запорозької Січі 1734-1775”, “Універсали українських гетьманів”, нова серія “Літопис УПА”, “Український археографічний щорічник”, повне зібрання творів Михайла Грушевського у 50-ти томах, Дмитра Яворницького у 20-ти томах, Дмитра Багалія у 6-ти томах та ін. Вчені Інституту опублікували десятки якісних монографічних досліджень з різних ділянок української та всесвітньої історії. Надзвичайно тісними є контакти Інституту з низкою провідних університетів і дослідницьких закладів США, Канади, Польщі, Австрії, Франції та ін. У цілому діяльність установи та бібліографія виданих праць висвітлена у виданні: “Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України: (1991-2011)” (К.: Український письменник, 2011. – 416 с.).
Загроза ліквідації Інституту виникла після відходу у вічність 14 червня 2013 р. засновника й незмінного директора Інституту, члена-кореспондента НАН України Павла Степановича Соханя, а зараз переходить у площину конкретного рішення.
Ліквідація Інституту не має під собою суто наукових підстав. Комплексна перевірка роботи Інституту, здійснена Президією НАН України в 2011 р., не виявила суттєвих недоліків, про що є відповідний акт. А у вітанні Президії НАН України на адресу П. С. Соханя з нагоди його 85-ліття у листопаді 2011 р., було зазначено: “Завдяки Вашій подвижницькій праці створено і успішно працює Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України – гідний спадкоємець українських археографічних установ ХІХ–ХХ ст. Масштабне видання корпусу історичних джерел, розгорнуте Інститутом під Вашим керівництвом, по праву належить до скарбниці української історіографії”.
Знищення Інституту буде відчутною втратою не лише для академічної гуманітаристики, а й для всієї української культури та її державності.
Офіційна заява вченої ради Інституту очікується 28 жовтня о 15:00.
