Колишній український головнокомандувач описує українську систему управління полем бою DELTA та інші адаптації.
Українські тактичні безпілотники «завдають приблизно дві третини російських втрат», що робить їх «удвічі ефективнішими за будь-яку іншу зброю в українському арсеналі», йдеться в недавньому дослідженні Королівського інституту об’єднаних збройних сил.
Це надзвичайна подія щодо зброї, яку ще три роки тому вважали відносно неважливою, але вона є прикладом того, як Україна змінює те, як Захід буде вести війни.
Якщо ризикувати спрощенням, війни завжди стосувалися управління інформацією, людьми та обладнанням. Воїни кам’яного віку, Наполеон, Паттон і Шварцкопф — усі стикалися з цими завданнями, хоча, звичайно, у значно іншому масштабі. Наполеон запровадив нові способи контролю над безпрецедентною кількістю солдатів і техніки, що дозволило йому діяти на великих відстанях і проти супротивників набагато ефективніше, ніж будь-хто до нього. Десятиліттями пізніше Гельмут фон Мольтке удосконалив управління на полі бою, послабивши наполеонівську хватку. «Війна — це мистецтво, а не наука», — писав він, визнаючи людське судження в командуванні та управлінні та запроваджуючи широке планування, децентралізацію та гнучкість. Відтоді ідеї прусського лідера становили основу західної стратегії ведення війни — аж поки російсько-український конфлікт не змінив усе.
Сфера технологій пережила подібні революції. Командування й контроль трансформувалися за допомогою радіо, комп’ютерів і супутників. Високоточні боєприпаси дали польовим командирам можливість наносити «хірургічні» удари з набагато нижчими витратами, ніж їхні менш просунуті противники. Під час холодної війни американські військові розробили механізми використання цих досягнень і протистояння чисельно переважаючим радянським силам. Випробувана в Іраку концепція повітряно-наземного бою дозволила американським силам розібрати значну армію Саддама за кілька тижнів.
Проте нові рамки принесли свої проблеми. Високотехнологічна армія США, яка покладається на величезні обсяги передачі даних, створила електронні сліди, які супротивники могли виявити та націлити. Низькотехнологічні вороги продовжували знаходити дешеві способи завдати серйозної шкоди, як-от саморобні вибухові пристрої під час конфліктів після 11 вересня.
І тепер ці та інші події перевернули сучасну війну з ніг на голову. Після десятиліть дедалі стрімкіших наступальних маневрів російсько-українська війна характеризується виснаженням у стилі Першої світової війни. Тепер ворог може виявити найменші рухи та атакувати без попередження, в результаті чого фронт бою замикається в оборонних укріпленнях із «солдатами, похованими в окопах, де навіть ротація особового складу та медична евакуація стали небезпечними».
Це результат трьох основних подій. Перший — це невеликі тактичні безпілотники, які використовуються для націлювання на військові сили та обладнання в повітрі, на суші та на морі — і навіть для боротьби з іншими безпілотниками.
По-друге, це радіоелектронна боротьба, яка тепер включає відстеження, глушіння та навіть захоплення сигналів безпілотників. Це дозволяло противнику відбивати ціль і знищувати спеціалізовані екіпажі, які важко замінити.
І третє – дистанційні датчики різної складності. Щедро розгорнуті в спірних, але незахищених «білих просторах», вони створюють захисні буфери, які не дозволяють ворогу пробратися крізь них. Як йдеться у звіті RUSI, «російські [та українські] командири оцінюють, де, на їхню думку, є найкращі лінії наближення, і зокрема, де пролягають кордони між оборонними підрозділами».
Під загрозою існування Україна розробила кілька способів вести цей новий вид війни.
Його військові відмовилися від методів, тактики, обладнання та управління інформацією та сигналами в стилі холодної війни. Дрони використовуються в багатьох ролях; наприклад, недорогі морські безпілотники вигнали російський Чорноморський флот із, здавалося б, неприступної кримської гавані. Неозброєні дрони безперервно працюють у логістичних і медичних евакуаційних ролях.
Безпілотники в Україні рідко є дорогою власною продукцією традиційних військових підприємств. Натомість вони переважно виготовлені з комерційно доступних апаратних компонентів і програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом, що робить війну на виснаження ефективним і доступним у масштабі.
Революція дронів створила загартоване та непохитне середовище. Будь-яке візуальне прицілювання або електронна трансляція часто призводять до атаки протягом декількох секунд, не дозволяючи жодній зі сторін досягти вирішального прориву, навіть якщо вона бажає зазнати великих втрат. Мобільність приноситься в жертву захисту, і це заходить у глухий кут.
Обман, візуальне маскування та приховування електронних випромінювань стали важливими для протидії безперервним створенню перешкод, перехопленню та націлюванню на бортові джерела сигналу. Давно забуті методи фіксованого зв’язку, такі як підземні, підводні, повітряні мережі та особливо волоконно-оптичні мережі, знову в моді, тому що їх складніше порушити, і вони пропонують чудову пропускну здатність, надійність і безпеку. Дрони стають все більш автономними, здатними працювати без постійної уваги з боку оператора або навіть постійного підключення до сигналів GPS.
Проте ефективне управління безпілотниками залишається вирішальним, як і для будь-якого іншого компонента на полі бою. Тут заслуговує на визнання українська система управління боєм DELTA. Україна почала розвивати DELTA, екосистему військової продукції, за кілька років до російського вторгнення у 2022 році.
“Ми називаємо це “Google для військових”, тому що після одного входу ви отримуєте доступ до різних модулів у системі. Google допомагає організувати ваш робочий простір; DELTA допомагає організувати ваш “військовий” простір”, – сказав полковник української армії під час недавніх навчань НАТО.
Простіша, ніж американська система керування боєм Palantir, DELTA забезпечила українським захисникам ситуаційну обізнаність і підтримку прийняття рішень у критичні моменти, пропонуючи перевагу проти більшого, але інформаційно дефіцитного противника.
Ефективні командно-контрольні системи повинні мати справу з інформацією різних типів і джерел: повідомленнями людей, розвідувальними даними з відкритих джерел, супутниковими зображеннями, відеоканалами з дронів, відеокліпами мобільних телефонів, кіберданими тощо. DELTA використовує штучний інтелект для швидкого сортування даних і надання лідерам повної картини на полі бою та за його межами.
Це включає в себе сховище ідентифікованих і запропонованих цілей, готових до розгортання на відповідних дружніх ударних або кіберплатформах.
Згодом швидкі та стійкі можливості обміну даними та безпілотні командні та контрольні центри еволюціонували до нових умов на полі бою. Дані, штучний інтелект, безпілотні літальні апарати та керування ними стали нормою, вимагаючи нових тактик, обладнання та систем, які можуть швидко адаптуватися до ворога, що розвивається.
Заколисані десятиліттями домінування багатьох доменів, західні військові надто довго спали. Зустрічаючись із супротивниками, озброєними масово розгорнутою, оптимізованою автономною зброєю, вони можуть стати загальновідомими жертвами німецького бліцкригу Другої світової війни. На щастя, вони мають дар незмірної цінності: досвід, здобутий Україною важкою працею, викуваний у виснажливій боротьбі за виживання. Якщо Захід хоче вижити, він повинен швидко й повністю засвоїти ці уроки й добре ними скористатися.
Генерал Валерій ЗАЛУЖНИЙ, посол України у Великій Британії, колишній головнокомандувач Збройних сил України.
переклад – Юрій Пацук – тут
