В останні роки Азербайджан поступово відходить від Росії та шукає нові шляхи розвитку. Це процес, який впливає не лише на політику, але й на економіку, культуру, безпеку та міжнародні відносини Азербайджану, а й на весь Південний Кавказ. Почнемо з того, наскільки та чому відносини між Баку та Москвою погіршилися.
Серія ударів
Одним із ключових моментів стала авіа-катастрофа у грудні 2024 року, коли в Казахстані впав азербайджанський пасажирський літак Embraer 190 авіакомпанії «AZAL». Літак прямував зі столиці Азербайджану Баку до російського Грозного (столиця Чечні). Азербайджан заявив, що російські засоби ППО збили літак під час військових навчань у цьому районі. Наразі немає іншої правдоподібно версії. Кремль не взяв на себе відповідальність, що призвело до гострої дипломатичної кризи.
Після трагічного випадку, з 1 січня 2025 року Азербайджан запровадив нові правила в’їзду для громадян Росії: їм дозволили перебувати на території країни не більше 90 днів протягом одного календарного року. Хоча офіційно ці зміни пояснювалися принципом взаємності, на практиці це стало чітким сигналом – Азербайджан більше не розглядає Росію як привілейованого партнера.
Також посилилися дипломатичні суперечності між Баку та Москвою. Зокрема, обидві країни запровадили взаємні заборони на в’їзд депутатам: Азербайджан заборонив в’їзд низці російських парламентарів, які висловлювали підтримку Вірменії, а Росія у відповідь ввела аналогічні обмеження для азербайджанських політиків.
У лютому 2025 року у Баку несподівано закрили «Русский дом» — центр, що багато років був головною платформою для просування російської культури, мови та освітніх програм. Тут проводили виставки, кінопокази, мовні курси, а також організовували зустрічі російської діаспори. Офіційну причину закриття не озвучили, однак цей крок одразу привернув увагу як всередині країни, так і за її межами. У Росії назвали це «недружнім кроком», а деякі російські ЗМІ прямо заявили про «свідому політику витіснення”. В Азербайджані пояснили, що установи такого типу мають діяти «на основі взаємності та поваги до суверенітету».
Після цього, культурні заходи за участі російських інституцій проводяться дедалі рідше: кінопокази, виставки, книжкові форуми, які раніше активно підтримувалися, тепер або скасовані, або не отримують державної підтримки. Можна сказати, що російська культурна дипломатія втратила вплив, який мала кілька років тому.
Китайський аспект
У 2024 році Азербайджан підписав угоду з Китаєм про стратегічне партнерство, яка охоплює енергетику, транспорт і торгівлю. Один із ключових проектів — будівництво логістичного хабу на кордоні з Грузією, що має стати частиною нового «Шовкового шляху». Китайські компанії також беруть участь у модернізації порту Алят, розширення якого дозволить значно збільшити обсяги транзитних вантажів. Співпраця торкнулась і залізничної інфраструктури, зокрема модернізації лінії Баку–Тбілісі–Карс, яка зміцнює роль Азербайджану як логістичного вузла між Китаєм і Європою.
В енергетичній сфері розвиваються проекти відновлюваної енергетики, а саме сонячні та вітрові електростанції. Крім того, з китайською компанією BYD підписано угоду про виробництво електротранспорту в Азербайджані. Також активно залучаються інвестиції в цифрову інфраструктуру, зокрема для впровадження 5G і розвитку «розумних» міст. У 2024 році товарообіг між країнами сягнув понад 2,4 мільярда доларів. Для його подальшого зростання, Азербайджан відкрив торгові представництва в кількох китайських містах. Очевидно, що держава вибудовує нову модель зовнішньої політики, засновану на прагматизмі, багатовекторності та збереженні суверенітету.
У квітні 2025 року Азербайджан і Китай зробили важливий крок у напрямку поглиблення двосторонніх відносин, підписавши угоду про взаємне скасування віз для своїх громадян. Очікується, що це нововведення набуде чинності до кінця року. Безвізовий режим суттєво спростить пересування громадян і дозволить збільшити кількість китайських туристів, студентів, підприємців та інвесторів, які розглядають Азербайджан як стратегічно важливий хаб на шляху з Азії до Європи.
Найкращий друг
Також можемо спостерігати, наскільки тісними стали відносини між Азербайджаном і Туреччиною. Їхнє стратегічне партнерство — це вже не просто слова, а реальні дії. Це яскраво видно на прикладі оборонної сфери. Турецькі інструктори не просто діляться знаннями — вони системно готують азербайджанських військових, проводять тренінги, навчання та передають досвід у користуванні сучасною технікою. І це не обмежується лише короткими курсами: багато азербайджанських офіцерів проходять повноцінну підготовку в турецьких військових академіях. Це, безумовно, зміцнює довіру між країнами на рівні збройних сил.
Не менш помітною є й інфраструктурна співпраця. Тут прикладом може слугувати розширення проекту TANAP — Трансанатолійського газопроводу, що забезпечує Азербайджану можливість експортувати природний газ до Європи саме через Туреччину. Це не лише вигідно обом країнам економічно, а й значною мірою зміцнює їхню енергетичну незалежність. Взагалі, складається враження, що ці дві держави працюють як єдина команда — з чітким розумінням стратегічної мети.
Один народ — дві країни
Фраза «Один народ — дві країни» (Bir millet, iki devlet) стала символом особливих братських відносин між Туреччиною та Азербайджаном. Важливою платформою для зміцнення зв’язків є Організація тюркських держав (ОТД), членом якої Азербайджан і Туреччина є з моменту її заснування. Ця структура сприяє економічній, культурній та політичній інтеграції тюркських народів, посилює їхній голос у світовій політиці. ОТД активно розвиває співпрацю в галузі освіти, туризму, науки та технологій.
В Азербайджані зростає інтерес до інших напрямків, передусім до турецької культури: фестивалі, серіали, музика, мовні курси. Також у країні активно підтримують вивчення англійської мови, а освітні програми все частіше пов’язані з західними університетами або з турецькими «вишами», які відкривають свої філії в Азербайджані.
Варто окремо зупинитися на питанні мови. Раніше знання російської часто вважалося обов’язковою умовою для кар’єри в держструктурах чи медіа, але тепер ситуація змінюється. Російська поступово відходить на другий план, і в багатьох школах та університетах віддається перевага азербайджанській, англійській, а також турецькій мові. Це не просто адміністративне рішення, а відображення зміни суспільних орієнтирів. Молодь все менше пов’язує своє майбутнє з Росією — їм цікавіші Анкара, Лондон, Дубай чи Сеул. Однак, це не означає повну відмову від усього російського: у країні досі є російськомовні діаспора, приватні школи й ЗМІ.
Несподіваний друг
Ізраїль, без сумніву, – один із найважливіших партнерів Азербайджану у сфері високих технологій та безпеки. Те, що за п’ять років Ізраїль забезпечив майже 70% імпорту озброєння Азербайджану, багато про що говорить. У центрі цієї співпраці — сучасні системи протиповітряної оборони, ударні дрони та ракети, зокрема такі системи, як Barak 8. Ізраїльські технології дали Баку не просто військову перевагу, а й стратегічну впевненість.
Але співпраця давно вже вийшла за межі оборонного сектору. У 2025 році сторони домовилися про створення Центру передового досвіду в галузі інновацій. Для Азербайджану це не просто інвестиція в технології — це інвестиція в майбутнє: в освіту, науку, молодь. Це майданчик, де фахівці з обох країн зможуть разом працювати над новими рішеннями, які мають прикладне значення для економіки й державного управління.
Окремо варто згадати й про космічний напрям — галузь, яка для багатьох країн усе ще залишається далеким пріоритетом, але не для Азербайджану. Контракт на постачання супутників від ізраїльських компаній та участь у космічній олімпіаді, організованій Ізраїлем, — це сигнал: країна мислить масштабно, довгостроково й у дусі XXI століття.
Час для змін
Війна в Україні стала для багатьох країн, зокрема й для Азербайджану, своєрідним сигналом тривоги. Особливо це стосується питання обороноздатності та залежності від зовнішніх постачальників зброї. Азербайджан завжди багато купував російської військової техніки — це був зручний і перевірений варіант. Але події останніх років показали: у світі не можна покладатися на одного партнера, особливо якщо цей партнер сам опинився в кризі та міжнародній ізоляції.
Баку почав шукати варіанти. Він більше працює з країнами, які мають нові технології та багато зброї, від безпілотників до систем ППО. Але найголовніше, держава не просто купує зброю. Намагається побудувати власну оборонну промисловість. Це означає мати можливість підтримати свою армію в будь-якій ситуації.
Азербайджан перебуває на переломному етапі свого історичного розвитку. Подібно до того, як держава наполегливо розриває колишні залежні зв’язки та прагне створити для себе особливе місце на міжнародній арені, вибір відходу від Росії є не просто політичним рішенням, а всеосяжною трансформацією для країни. Азербайджан не залишиться другорядним гравцем у світовій політиці.
Джерела:
- Azerbaijan terminates operations of Russian House in Baku// https://www.aa.com.tr/en/asia-pacific/azerbaijan-terminates-operations-of-russian-house-in-baku/3474115
- “Вимагаємо справедливості”. Алієв звинуватив Росію в катастрофі літака AZAL і закликав покарати винних // https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cgm93g4xy4ro
- Азербайджан запроваджує обмеження на строки перебування росіян в країні // https://www.eurointegration.com.ua/news/2024/12/29/7201532/
- Від Азербайджану до Європи. TANAP та його місце в газовій політиці України // https://prm.ua/vid-azerbaydzhanu-do-yevropi-tanap-ta-yogo-mistse-v-gazoviy-polititsi-ukrayini/
- Примус до миру. Чим закінчилася війна у Нагірному Карабасі // https://daily.rbc.ua/ukr/show/prinuzhdenie-miru-zakonchilas-voyna-nagornom-1605002037.html
- Azerbaijan escalates rare standoff with Russia over downing of passenger plane // https://www.theguardian.com/world/2025/feb/07/azerbaijan-escalates-rare-standoff-russia-downing-passenger-plane
Мішель ЛІКЕХМАХЕР – стажер TransCaspianUA, політолог КНЕУ
