Нажаль, навіть зараз багато публічних людей в державному утворенні «Україна» бажають бути скоріше частиною росії. Або, на крайній випадок, хоча б росією у вишиванці. Чи російською культурою, що транслюється українською формальною мовою з повним запровадженням традиційних стереотипів російського штибу.
Ця категорія «експертів» та «фахівців» абсолютно нікчемною в сучасних українських реаліях. Вони ніколи не будуть займатись майбутнім через своє перманентне перебування у минулому (навіть не сьогоденні). Не зважаючи на слова про майбутнє, які звично вилітають з їх ротів, вони не можуть навіть осягнути сучасність. Всі їх рецепти та моделі із далекого минулого.
Тим часом майбутнє, це завжди наслідок дій у сучасному періоді життя. Як можуть персони, які не мали політичного минулого або сумнівне минуле претендувати на майбутнє, особливо, якщо вони так і не спромоглись побудувати політичного сьогодення? … питання риторичне
Такі навколо (недо)політичні персонажі будуть плисти за течією подій. Єдиний їх фах, це швиденько вписуватись в події. Бажано, ще й на цьому грошей підрубати. Вони експерти з прилаштування до обставин. Їм будь-який розвиток подій має приносити матеріальну користь. Так вони компенсують відсутність-відрізанність від сумління та процесів осягання світу через внутрішнє сприйняття.
Вони просто не здатні бути самостійними і незалежними. Вони поглинуті внутрішньою потребою прислужувати найсильнішому.
Разом із тим, ситуація, яка складається навколо Українських земель та Людей Українських, як раз потребує яскравих нестандартних дій з проявлення феномену Українства. Ситуація потребує проявлення людей іншого масштабу та інакшої суті. Бо тільки такі люди можуть говорити про нове-інакше майбутнє для України.
Геополітичний проект державності Україна у 21 сторіччі не може повторювати попередні проекти тотальної залежності. Ані залежність від поляків, ані залежність від московитів, ані тотальна залежність від «дяді Сема», не вирішують головного завдання нового геополітичного призначення Земель Українських – лідерство у Балто-Чорноморському макрорегіоні.
Лідерство! Виключно лідерство, як уміння народжувати із себе рішення по ситуації. Як неодмінна здатність задавати суттєвий вплив на поле подій. Як тотальне володіння інформацією та докорінне розуміння процесів, що породжують обставини.
Тільки через лідерство може виникнути Нова-інакша Україна.
Виключно через формалізацію своєї живою української сутності. Не московитської чи руської, чи ще якоїсь … гібридної для задовільнення бажань «меценатів та інвесторів». Україна може бути успішною виключно у випадку реалізації свого власного потенціалу.
і не треба мені казати, що нам чогось бракує для цього. Хоча, насправді, дійно бракує … Бракує навчитись відмовлятись від тих, хто не працює в контексті реалізації Українства у якості базового феномена для соціальної організації.
Нам треба навчитись відсікати непотрібне та зайве. Нам треба навчитись відмовлятись від послуг чужих експертів та фахівців. Нам конче треба зрозуміти вагомість та актуальність свого-природнього. Нам потрібно навчитись … “забивати” на апчєствєнноє мнєніє. Особливо, якщо воно протирічить внутрішньому знанню-розумінню ситуації від/через власне сумління.
Нам потрібна лише Україна. І будь-які компроміси тут недоречні!
Автор: Oleksandr Novokhatskyi
Джерело тут
