ТРИ СЦЕНАРІЇ ДЛЯ МОЛДОВИ: ВСЕ ВИРІШАТЬ НЕВИЗНАЧЕНІ ВИБОРЦІ
Сьогодні iData опублікувала чергове соціологічне дослідження в Молдові, на базі даних якого я виділяю закономірності та роблю певні припущення.
В якості дисклеймера скажу, що маю сумніви щодо точності цих даних, але для аналізу трендів представлених результатів достатньо.
Я виокремив ключові, як на мене, слайди, які описують поточну електоральну ситуацію в Молдові. Зокрема, є слайди з питанням визначеності у виборі і орієнтації виборця на шлях, яким має йти Республіка Молдова. Для наочності і відчуття динаміки трендів приводжу електоральні слайди їх серпневого дослідження. Для чистоти порівняльного аналізу я не використовую результатів інших соціологічних інституцій і не враховую знання їх електоральних результатів.
Ключові висновки з дослідження це:
Кремль домінує у цих парламентських виборах, оскільки грає різними політичними колонами на різних електоральних полях
- PAS поступилась першим місцем на парламентських виборах у середині Молдови, без врахування голосів з діаспори та Придністровʼя.
В серпні iData демонструвала підтримку партії /pas/ на рівні 25,8%, що забезпечувало їй перше місце при 19,7% підтримки проросійського Патріотичного блоку. У вересні ситуація змінилась — підтримка /pas/ впала на півтора відсотки і тепер становить 24,3%, відкидаючи пас на друге місце у рейтингах і демонструючи тим самим тренд на падіння підтримки партії влади в середині Молдови.
Я цього очікував ще в червні, коли моделювання появи проросійського електорального блоку продемонструвало його лідерство у випадку появи.
Тепер, у вересні, ми бачимо це лідерство як факт, який відбувся — цілком прогнозоване зростання рейтингу Патріотичного блоку, який на пʼять з половиною відсотків наростив свою підтримку від серпня, вивели його на перше місце з 25,2%. Що небезпечно для проєвропейського вектору розвитку Молдови.
2. В появою партії «Велика Молдова» у виборчому бюлетені, з урахуванням чисельності «електоральної сітки» Шора, в кремля є реальна перспектива після 28 вересня сформувати проросійський уряд в Молдові.
Партія /pas/ розраховує, що голоси діаспори вирівнюють ситуацію і повертають їм лідерство. На перший погляд це дійсно так — при голосування «сітки» Шора за партію «Велика Молдова», партія влади з урахуванням підтримки виборців за кордоном поверне собі лідерство. Але це буде ціною входження в парламент Вікторії Фортуне зі свитою, яка піде в коаліцію з Патріотичним блоком.
Патріотичний блок спільно з Блоком «Альтернатива», як свідчать дані, вже зараз здатні формувати урядову коаліцію. А тепер моделюємо появу 10-13 мандатів депутатів у партії «Велика Молдова» і візуалізуємо собі перспективи майбутніх коаліцій.
Проблема не зникне і в разі зняття «Великої Молдови» з виборів, адже голоса «сітки», а також виборців Придністровʼя, в такому разі відійдуть Патріотичному блоку, нівелюючи тим самим перевагу /pas/ в діаспорі.
Це означає, що без мобілізації правого виборця, майбутні формати коаліцій визначатимуться в кремлі.
Обставини, які дозволять чинній владі здобути коаліційну більшість
3. Шанс на проєвропейську більшість партії /pas/ та Нашої партії виникає лише у випадку не потрапляння Блоку «Альтернатива» до парламенту, а також ліквідації «електоральних сіток» до дня виборів.
З «електоральними сітками» борються в Молдові давно, але майже без значущих успіхів. Найбільший ефект від такої боротьби був у другому турі президентських виборів, коли злякали новозбудовану «сітку», яка досягла 300,000 громадян Молдови.
Але ці заходи не здатні впливати на «ядерний електорат Шора», який утримується на щомісячній основі. Вони його прихожани…
Відтак, якщо /pas/ не відмовляється від тактики анігіляції будь-якого конкурента на правому фланзі, то єдиною обставиною для зміни балансу сил в майбутньому парламенті є не потрапляння туди Блоку «Альтернатива».
І це цілком імовірний сценарій з огляду на падіння їх рейтингу з 8,1% у серпні 2025 року до 5,5% у вересні. Я повʼязую таке падіння рейтингів з санкціями Румунії на Іона Чебана. Санкції відлякують проєвропейських виборців з Кишинева голосувати за його Блок.
При 7% прохідного барʼєра відсутність рівномірного розподілу невизначених виборів унеможливлює потрапляння блоку до парламенту.
Наявність додаткових санкцій від інших демократичних держав може ще більше відвернути мешканців столиці, які є електоральним ядром Блоку «Альтернатива».
Відсутність в парламенті Блоку «Альтернатива», за умов незадовільних результатів партії «Велика Молдова» у звʼязку із боротьбою зі «сітками», навіть у випадку потрапляння до парламенту Фортуна, дає математичну конфігурацію для урядової коаліції /pas/ + Наша партія.
4. Втім, з огляду на укоріненість «сіток», найкращий спосіб хеджувати ризики для проєвропейського вектора Молдови — це мати для партії /pas/ додаткових для формування коаліції партнерів.
Майя Санду взяла у першому турі минулорічних президентських виборів 42%, не зумівши зібрати всіх проєвропейських голосів.
Поточні рейтинги партії влади свідчать, що є суттєва дельта між кількістю проєвропейців і тих, хто з-поміж них підтримує /pas/.
Партія /pas/ має дилему: Без серйозної мобілізації правого електорату складно отримати сумарну кількість голосів, щоб уможливити проєвропейську більшість. Але щоб ті праві, які не підтримують /pas/ прийшли, мають зʼявитись альтернативні праві, які гарантують продовження проєвропейського вектору розвитку Молдови.
У цьому контексті стоїть вибір між тим, щоб спробувати поборотись за додаткові для /pas/ 2-6%, які критично не змінять ситуацію і призведуть до проросійської більшості, або — не заважати правим партіям мобілізувати під себе незадоволеного у їх правлінні правого проєвропейського електорату і отримати партнерів для коаліції.
Маючи досвід комунікації, такий сценарій це з жанру «фантастика».
Чи варто очікувати інших конкурентів у парламенті, якщо так — то потенційно кого?
5. 42,6 % й досі, за 20 днів до виборів, не визначились у своєму виборі, що дає шанси для різних учасників виборчої кампанії.
Така велика кількість невизначених виборців за менш ніж три тижня до дня виборів дає можливість боротись за перемогу чи не більшості з учасників передвиборчої гонки.
6. 52,4 % респондентів підтримують євроінтеграцію.
Від 17,7 % до 28,1 % проєвропейського виборця не готові голосувати за /pas/, що випливає з різниці результатів першого туру президентських виборів та результатами цього соціологічного дослідження, а також з різниці між кількістю тих, хто за євроінтеграцію, та тих, хто підтримує партію влади.
Тут для проєвропейських виборців постає дилема: як зберегти проєвропейський вектор не голосуючи за /pas/.
З огляду на те, що лише партія Ліга міст та громад (LOC) публічно заявила, що балотується до парламенту для того, щоб стати надійним партнером для формування проєвропейської коаліції з партією /pas/, це може спонукати певну кількість цього невизначеного проєвропейського електорату схилитись на їх користь.
Проєвропейські виборці можуть змусити /pas/ до коаліції з LOC, з одного боку гарантуючи проєвропейський вектор розвитку, а з іншого — створюючи механізм «стримування та противаг», що унеможливлює необдумані шкідливі рішення, які можливі у випадках «монобільшості».
Чи вдасться парті LOC переконати проєвропейського виборця прийти 28-го вересня на виборчі дільниці, щоб змусити /pas/ до коаліції з гарантовано проєвропейською партією, побачимо вже за три тижня.
Все залежить від того, як ця «партія мерів» проведе комунікацію ці останні дні. Чи зуміє пояснити те, навіщо проєвропейському виборцю LOC у парламенті. Мати чітке позиціонування – це добре, але потрібно ще змогти його донести до вух свого виборця.
2023 року на місцевих виборах, коли лише утворилась ця партія, вони набрали біля 56000 голосів у всіх бюлетенях. Для подолання 5% прохідного барʼяєру потрібно 72-82 тисячі голосів. Залежності від явки.
З того часу партія виросла втричі за чисельністю місцевих осередків. Вступ в LOC матері екс-антикорупційної прокурорки Молдови Єлени Драгалін, яка є лідеркою молдавської діаспори в США, є додатковим фактором для розвитку потенціалу в діаспорі. Чи допоможе це набрати достатню кількість голосів, покаже лише час.
7. 41,9% вважають, що Молдова має йти власним шляхом, без зовнішнього втручання.
Якщо ліві виборці вважають, що /pas/ має зовнішніх кураторів, то праві переконані, що такі сидять в кремлі впливають на Патріотичний блок. Різні думки щодо Блоку «Альтернатива» та Нашої партії, але тут не буду приводити цифр, оскільки це дані інших соціологічних інституцій.
Головним чином, важливо розуміти, що є дуже конкретний запит на сувереністів, якому за своєю риторикою відповідають лише дві партії у виборчому бюлетені — партія «Велика Молдова» та партія Альянс “MOLDOVENII”.
Але на відміну від Альянса “MOLDOVENII”, яка спирається на місцевий молдавський капітал, партія Вікторії Фортуне спирається на підтримку біглого олігарха Ілан Шор, який має безумовру афіляцію з Кремлем.
Відтак, реальними, а не за риторикою, сувереністами та ще й з серйозним вкрапленням здорового «трампізму» — закликаючи знову зробити Молдову економічно спроможною фінансувати свої потреби — є партія Альянс “MOLDOVENII”.
У супровідному тексті до відео презентації своєї передвиборчої програми Альянс “MOLDOVENII” написав:
«Всі партії обіцяють те, як вони витратять на громадян гроші, які візьмуть у позику за кордоном. Альянс ”MOLDOVENII” — презентувала програму, як привести в країну гроші, щоб було чим допомагати молдаванам!»
Ця партія закликає не очікувати допомоги ні від Сходу, ні від Заходу, а самотужки розбудовувати власну спроможність фінансувати всі суспільні потреби, що є дуже близьким до того запиту, який має 41,9% респондентів.
Зважаючи на серйозну підтримку місцевого бізнесу в цієї партії є ресурс донести своє повідомлення до виборця через рекламу та таргет в соцмережах.
Якщо взяти до уваги ще й той факт, що дана промолдовська політична сила розробила і презентувала інвестиційний план на кожний з 44 районів Молдови та 26 законопроектів, ухвалення яких, на їх думку, дозволить створити умови для залучення приватних інвесторів для реалізації цих інвестиційних планів, це виглядає дуже переконливо навіть для мене.
Я не знаю, чи це втілить у життя їх намір, але я вірю в те, що вони в цьому переконані.
Чи буде це переконливо для виборця і чи зможе Альянс ”MOLDOVENII” донести до молдован, що вони є інструментом для забезпечення економічного прориву для процвітання Молдови, побачимо вже 29 вересня, на наступний за днем виборів день.
Який потенціал у двох «челенджерів»?
Згаданих два претендента чи не єдині, хто може внести інтригу, в боротьбу інших 5 названих партій: Патріотичного блоку, /pas/, Нашої Партії, Блоку «Альтернатива» та партії «Велика Молдова». Вони, радше, навіть мають не можливість потрапити до парламенту, а потенціал. Адже це саме у виборців є можливість заподіяти той, чи інший сценарій.
Оскільки у кожного з двох згаданих субʼєктів є унікальна пропозиція для цільової аудиторії, яка має дуже велику питому вагу в електораті. Якщо зважати на великі показники невизначеного виборця, то обидві партії мають чудові шанси навʼязати свою боротьбу. Чи зможуть, покажуть результати на табло.
Від вибору невизначеного виборця залежить те, яким сценарієм далі піде Молдова:
- Сценарій перший: Зближення з РФ, узалежнення свого добробуту від політики кремля, газ в обмін безумовну відданість та покору, необхідність обслуговувати його інтереси, зокрема виконувати задачі в контексті війні проти України:
– Щоб піти цим шляхом невизначеним виборцям потрібно голосувати за Патріотичний блок, партію Велика Молдова та інші координовані Кремлем політсили.
– В цьому сценарії можливо буде дешевий газ, але точно — багато ризиків для Молдови. Передовсім безпекових. Найбільша загроза — це стати територією з якої буде здійснена агресія на Україну, а відтак на яку повернеться війна. І події 90-х будуть здаватись квіточками, порівняно з тим, що може початись в Молдові у разі втягування держави як союзника у війні проти України.
2) Сценарій другий: Продовження євроінтеграції, проведення реформ відповідно до плану гармонізації законодавства, доступ до європейських кредитів та грантів, європейські цінності та шанс на побудову Європи в Молдов:
– Щоб піти цим шляхом невизначеним виборцям потрібно голосувати за проєвропейські партії, які будуть готові увійти в коаліцію з /pas/. Ключова загроза в тому, що можна розпорошити голоси між багатьма проєвропейськими партіями, а за результатами не пройде жодна. Щоб уникнути такого ризику, потріьна широка суспільна дискусія, хто ж попри критику правлячої парті таки готовий з нею йти в коаліцію і гарантує продовження проєвропейського курсу. За результатами дискусії визначитись, хто буде другою ногою для походу в Європу, як говорить лідер LOC Алєксандр Бужорян.
– В цьому сценарії можливо буде «політичний срач», але після того, коли емоції будуть приборкані, сформується проєвропейська коаліція зі системою «стримувань та противаг», уряд буде звітувати перед парламентом і члени коаліції будуть мати важелі впливу на його політику. В коаліції буде присутня конструктивна критика і робота над помилками, що гарантує як виконання зобовʼязань перед ЄС, так і краще урядування для громадян Молдови.
3) Сценарій третій: власний шлях, з орієнтацією на власні національні інтереси, євроінтеграція в якому буде інструмент підвищення добробуту громадян, а не самоціль, концентрація на економічному розвитку Молдови та реінтеграції її лівого більш індустріалізованого берега Дністра.
Щоб піти цим шляхом невизначеним виборцям потрібно голосувати за про-молдавські сувереністські партії, які будуть готові йти в коаліцію лише за умов реалізації їх програми. Де-факто, під такий образ попадає хіба партія Альянс ”MOLDOVENII”.
В цьому сценарії молдавський Хавʼєр Мілей економіст Денис Рошка, лідер партії Альянс ”MOLDOVENII”, буде наполягати на ухваленні 26 законопроектів, які лібералізують економіку та фінанси, зменшать кількість податків, ліквідують зайву бюрократію та дадуть доступ інвесторам до інфраструктури, що запустить мільярдні інвестиції приватного капіталу у Молдову. Інвесторам буде вигідно реінвестувати в Молдові, почнеться конкуренція за кваліфіковану робочу силу, почнуть зростати зарплати і трудові мігранти почнуть повертатись додому.
Ймовірність реалізації передвиборчої програми Альянса, а вище я лише перерахував їх публічно задекларовані обіцянки, залежить на пряму від результатів виборів. Якщо буде маленька фракція, то здатність вплинути на економічний порядок денний коаліції буде обмеженою. Якщо ж результати будуть переконливі і без цього політичного новачка буде неможливо зробити коаліцію, тоді вони зможуть виставити реалізацію своєї програми як умову вступу в коаліцію.
Попереду Молдову очікують найгарячіші 20 днів передвиборчих баталій. В якій між двох головних «колон» решта менших гравців шукає свого місця в парламенті. І виглядає так, що від того, кого з нових маленьких, але швидко зростаючих конкурентів, підтримають невизначені виборці.
І я не готовий зробити прогноз завершення цих баталій. Інтрига збережеться до самого 28 вересня!
автор – Руслан РОХОВ
