ПОВІТРЯНА/РАКЕТНА ВІЙНА
Росіяни продовжують набридати Україні своїми 12-14 “шахідами” за ніч. Вчора вони додали до цього кілька крилатих ракет та Х-59, і деякі з них таки пролетіли. Минулої ночі знову були “шахіди”…
Крім того, 5 квітня росіяни завдали потужного удару по базі Територіальної оборони на півдні Запоріжжя: не те, щоб вони влучили туди, але коли рятувальники та пожежники (а за ними і журналісти) з’їхалися до місць, куди влучили російські ракети, вони отримали додаткові удари… Я бачу в цьому певне підтвердження того, що росіяни навчилися практиці “подвійного удару”.
Далі на південь росіяни продовжили бомбардування та ракетні обстріли тилу української лінії фронту в трикутнику Новоолександрівка – Галицинівка – Покровськ. Як згадувалося (принаймні) в одному з попередніх звітів, Покровськ знаходиться приблизно в 40 км за лінією фронту, але є основним логістичним вузлом ЗСУ в цій частині України. Я просто не маю конкретного уявлення, що саме вони намагаються там вразити, тому що вони вражають лише приватні будинки: ні склади, ні місцеву залізничну станцію, ні дороги, ні мости…
Щодо результатів нічних ударів української авіації по російських авіабазах в ніч з 4 на 5 квітня…. За всіма наявними даними, ударів було завдано по чотирьох авіабазах (з півночі на південь), з наступними результатами:
– Енгельс-2: українці заявили про пошкодження 3 бомбардувальників Ту-95 і загибель до 8 осіб наземного персоналу, але я поки що не бачив жодних доказів цього; навіть якщо і так, там залишилися лише неробочі Ту-95; всі робочі зразки були евакуйовані на авіабазу Оленья, на Кольському півострові, ще минулого року.
– Курськ (схід): повідомлялося про численні детонації, але ніхто не говорить про якісь “результати”.
– Морозовськ: Українці заявили про знищення або пошкодження 6-8 Су-34, але останні супутникові фотографії не вказують на щось більше, ніж 2-3 воронки на відстані 100-150 м від основного перону, а також різні інші споруди. Судячи з усього, при спробі знешкодити один з БПЛА, що не розірвався, 6-8 росіян були поранені.
– Єйськ: Українці заявили про знищення двох Су-25, але я не бачив жодних доказів цього.
Підсумок: це був потужний удар – особливо у випадку з Морозовськом – але все ж таки здійснений БПЛА, яким не вистачало кінцевого наведення. Засоби: вони були заздалегідь запрограмовані на ураження конкретних координат; їхні оператори не мали можливості вносити корективи в останню хвилину, щоб, наприклад, націлитися на довгу шеренгу Су-34, акуратно припаркованих на головному пероні цієї авіабази. Як наслідок, ті літаки, що змогли прорватися, всі промахнулися. Операції з цієї, єдиної авіабази, можливо, були сповільнені на кілька годин, але не більше того.
Тим не менш, це не може не “вимагати” набагато більшої кількості таких ударів. Не лише по Морозовську та Єйську, але й по Курську, Бутурліновці, Міллерово, Приморсько-Ахтарську, Вітязево, Саках, Бельбеку та Джанкою (плюс, хоча б зрідка, по Маріуполю та Мелітополю). Найкраще було б, якби по кожному з цих пунктів завдавалися удари щонайменше двічі на тиждень: тільки так можна почати серйозно перешкоджати операціям ПКС і, як наслідок, ударам планерних бомб.
Звичайно, отримання можливостей для проведення такої інтенсивної кампанії займе деякий час, поки не буде вироблено достатньої кількості БПЛА, але це просто єдиний шлях вперед на даний момент. Тим більше, що, за словами самого Зеленського, у ПСУ залишилося достатньо ракет класу “земля-повітря” приблизно на місяць інтенсивних бойових дій.
Оскільки всі західні політики продовжують поводитися як зграя корумпованих п’яниць, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння від коктейлю з фентанілу, кокаїну, метамфетаміну та героїну, іншого рішення просто не існує. І час спливає. Тим більше, що…
БИТВА ЗА ДОНБАС
Кремінна… Росіяни відновили атаки в напрямку Тернів, але всі вони були розбиті мінами, ПТРК та мінометним вогнем. Принаймні, українські ПТРК, розміщені в цьому секторі, все ще “працюють”, тобто не всі заглушені російськими засобами радіоелектронної боротьби.
Бахмут… росіяни повернулися до тотальних атак на Часів Яр. Три дні тому (4 квітня) один масований штурм (в якому брали участь близько 30+ машин) був відбитий, не дійшовши до східної сторони (“район Каналу”) – і це завдяки поєднанню мін, ПТРК, мінометного вогню і навіть кількох снарядів ПТРК, випущених 45-ю артилерійською бригадою ЗСУ.
Однак через день росіяни – після серії потужних авіаударів з УМПК – розгорнули ще одну штурмову групу ПДВ (загалом 32 танки і БМП). Судячи з відео, опублікованих у російських соціальних мережах, вони дісталися до Часів Яру по дорозі 0506 майже безперешкодно – не підірвавшись на мінах, не потрапивши під обстріл з ПТРК, артилерії чи мінометів. Очевидно, що українцям або не вистачало коштів на встановлення нових мін, або вони не встигли цього зробити, або і те, і інше, плюс вони зазнали сильних ударів російських планерних бомб – а потім росіяни добре відрегулювали свої електронні засоби протидії, щоб глушити все, що летіло на їхньому шляху.
Таким чином, українці обмежувалися тим, що відкривали вогонь у відповідь лише тоді, коли росіяни опинялися поруч, даючи їм змогу розвантажити війська і забезпечити прикриття вогнем. Результат: з 5 квітня росіяни закріпилися на вулиці Зеленій і намагаються вийти до каналу Сіверський Донець – Донбас.
…. ось у чому проблема з БПЛА: так само, як це сталося з росіянами минулого місяця, зараз українські БПЛА “заблоковані”, а коли це трапляється, то виникає велика проблема.
…чого не могло статися з артилерійськими снарядами – і все це за умови, що якийсь систематично некомпетентний дебіл, відповідальний за “Захід”, нарешті дійде до ідеї поставити якісь… Натомість, зараз вони постачають мінометні міни, які не підходять до жодного типу трубок, що використовуються ЗСУ, так що українці зайняті тим, що переробляють тисячі таких мін під потрібні калібри… (а переробка кожної займає щонайменше 10-15 хвилин, за умови, що у вас є необхідні інструменти… тож, тепер подумайте, скільки часу це займе…).
Далі на південь росіяни атакували західну частину Іванівського, але наявних повідомлень про цей район недостатньо для того, щоб зробити якісь корисні висновки.
Авдіївка… принаймні, росіяни не мають достатньої кількості систем РЕБ для цієї ділянки фронту, плюс група “Центр” ЗС РФ не може проводити штурмові операції більші, ніж ротні. Таким чином, 47-а мехбригада та інші підрозділи за останні кілька днів відбили щонайменше два російських штурми Бердичева. При цьому бригада втратила ще один M2/3 “Бредлі”… (як завжди, це була “втрата мобільності”; наприклад, “Бредлі” підірвався на міні або був підбитий і знерухомлений, після чого українці не змогли відбуксирувати його назад до своїх позицій).
Далі на південь українці це заперечують, але росіяни стверджують, що мають принаймні неглибокий плацдарм на захід від річки Дурна, на південь від Семенівки. Тепер, перш ніж хтось почне скаржитися в стилі “але чому ви їх слухаєте…”, зауважте, що
а) українці (особливо українські чиновники) ніколи не “горять” бажанням “хвалитися” втратою чергового шматка місцевості, і
б) як уже неодноразово згадувалося, “плацдарм” завжди є чимось на кшталт “пріоритету № 1” у російському військовому мисленні. А коли він є, то стає і “пріоритетами з 1-го по 100-й”…
Ось чому.
***
…і це все на сьогодні. Вибачте, що не пропоную більше аналізу: здається, ще один супер-турбо-некомпетентний американський чиновник нещодавно заявив щось на кшталт: “Росія майже повністю відновила свої збройні сили”. Мені не важко зізнатися: я втратив будь-яку надію на американську політику і політиків принаймні приблизно з 2012 року, а тому більше не стежу за тим, що там белькочуть балакуни десь між Анкориджем, Сан-Дієго, Бостоном і Майамі. Настільки, що я не можу перестати дивуватися, чому хтось із іноземних політиків більше не зустрічається з ними ….?
Але зараз так багато людей запитують про мою оцінку цієї заяви, що я змушений зайнятися з’ясуванням того, хто це був, і що саме він (або вона?) сказав, і (крім випивки і наркотиків) як він (або вона?) прийшов до такої безглуздої ідеї…
переклад ПолітКом
