«…головну російську військово-морську базу в Чорному морі захищають підлітки під наркотою, озброєні луками та стрілами» – погодьтеся, чудовий підсумок удару ЗСУ по штабу чорноморського флоту. Сподіваємося, це лише початок. Ситуацію на східному та південному напрямках можна підсумувати іншою цитатою: «українська артилерія веде щільний вогонь, важкі обстріли касетними снарядами, все горить» й це також обіцяє добру перспективу.
Доброго ранку всім!
Минулими днями я публікував трохи дописів, але насправді був не на робочому місці, а «далеко». І хотів було розказати вам, що звична теза «все найцікавіше відбувається тоді, коли Том їде десь далеко» цього разу виявилася неправильною…
Але неправим виявився я. Тому звіт буде довгий.
Традиційна престижна премія «Перл місяця», яку вручає Саркастозавр у Національному будинку врочистостей Демократичного Королівства Гонорівщини, у вересні 2023 року відходить виданню The Economist. За оцю статтю, що рекомендує Україні «перебудуватися для ведення тривалої війни на виснаження». З огляду на те, що стаття зʼявилася
- лише через 18 місяців після того, як стало чітко зрозуміло, що війна буде йти на виснаження;
- через 13-14 місяців після того, як ЗСУ покинули спроби утримати район Сєвєродонецька-Лисичанська;
- через 9 місяців після рішення ЗСУ якомога довше утримувати Бахмут і захищати Вугледар;
- через майже 5 місяців після початку «виснажливої» контратаки ЗСУ під Бахмутом і
- менш ніж через 4 місяці після того, як група військ Таврія перейшла до тієї самої тактики на півдні Запорізької області…
…дозволю собі висловити здогад: The Economist вирішив поінформувати своїх читачів, що пудінг вторгся в Україну — десь так тижні два тому, ага?
…і тут мені на думку спала світла ідея: я ж можу продукувати поради, як вести торги на біржі й загалом як розгортати економічну діяльність: я ж бо такий самий експерт у цій темі, як The Economist — у війні росії з Україною.
Втім, не рубаймо з плеча: поставмо себе на місце тих бідось, які намагаються тільки на основі публікацій у мейнстримних медіях розібратися в подіях цієї війни… поспівчуваймо, наприклад, усім неймовірно розумним стратегам (яким платять по 100-400 тисяч доларів на рік), які дають поради нашим доблесним політикам: уявіть, що їм довелося б для наступного випуску підготувати «20 корисних порад для пана Чемберлена для переговорів із паном Гітлером, що пройдуть наступного тижня в Мюнхені»…
Дуже близькими до отримання нагороди були ще дві інстанції.
Перша — СБУ, яка чудово справляється з завданням створювати підпільні партизанські групи й керувати ними, запускати дрони по території рф, але ніяк не може визначити, як так сталося, що південну частину України було так швидко втрачено на початку повномасштабного вторгнення, і не може знайти винного (само собою, серед простих солдатів — не серед генералів же…).
А друга — різні Experten, які за даними агентурної розвідки, що їх поширюють французькі медіа, зробили висновок, що французи таємно тренують 30 українців літати на винищувачах Дассо «Міраж» 2000D. Цю інформацію спішно заперечило французьке міністерство оборони, заявивши, що ці літаки українцям «не підходять» через своє походження. Тим часом «Міраж» 2000D — ідеальний «наступник» Су-24М, бо його створено саме для таких завдань (і на прохання Іраку); якщо вам цікаво, звідки я таке взяв, прочитайте оце . Єдина «проблема» — що цей літак може нести тільки один SCALP-EG, а не два, як Су-24М.
Втім, я проявляю «вкусовщину» і присуджую «Перл» на власний розсуд.
Наступну прибережу для президента Макрона.
…за відправку «Міражів» в Україну…
…десь у лютому 2032 року…
…саме на парад-святкування звільнення Владивостока.
ПОВІТРЯНА ВІЙНА
Вранці 20 вересня щонайменше одна ракета Storm Shadow, випущена літаками Су-24М ПС ЗСУ завдала удару по 744-му центру зв’язку російського чорноморського флоту у Верхньосадовому, на території окупованого Криму. Приблизно в той самий час, чи може трохи пізніше, щонайменше дві інші ракети (кажуть, що це були модифіковані ракети «Нептун», здатні бити по наземних цілях) спричинили вибухи в районі поблизу авіабази Балбек, яку наразі окуповують збройні сили рф.
Ввечері 20 вересня СБУ та ВМФ здійснили великий удар по авіабазі у Саках, в окупованому Криму, після чого заявили, що влучили по намічених цілях. Згідно повідомлень СБУ на момент удару на цій авіабазі було близько 12 літаків Су-24 та Су-30, а також щонайменше одна система ППО “панцирь”, також повідомлялося, що цю базу використовували для навчання операторів вироблених в Ірані БПЛА «мохаджер» (які, однак, здебільшого продемонстрували свою неспроможність у цій війні). Росіяни заявили, що впродовж дня збили 19 українських дронів над півостровом…
Вночі з 20 на 21 вересня росіяни здійснили першу масштабну атаку на українську енергомережу «в цьому сезоні» (і першу атаку такого штибу за півроку). Загалом, як відомо, у повітрі було 9 чи 10 літаків Ту-95 – щонайменше 5 із них злетіли з авіабази «олєнья» (південна частина кольського півострова) – і вони випустили 44 крилатих ракети Х-55, Х-555 і Х-101. ПС ЗСУ заявили про збиття 36 із цих ракет (з них 20 над Києвом і 2 над Харковом).
Упс, навіть аероакробати з ескадрону «рускіє вітязі» наразі літають на оперативні завдання – принаймні як супровід літаків Ту-95 під час перельотів над територією росії.
Офіційний Київ не повідомляв про те, куди саме цілився ворог, бо ж ви знаєте, росіяни не мають знати, у що вони намагалися влучити…
З того, шо відомо – було шість ударів по Харкову, також у Рівненській та Житомирській областях – частково – відключали електроенергію, а в Дніпрі та Києві були пошкоджені неназвані об’єкти. Також пошкоджень зазнали десь 21 приватний будинок та завод PepsiCo в Київській області – здебільшого уламками від збитих ракет. У Черкасах ракета Х-101, яку росіяни націлили на місцеву підстанцію, влучила у готель: 11 осіб дістали поранення, шістьох було ушпиталено, але ніби обійшлося без вбитих.
(до слова, компанія PepsiCo знаходиться в офіційному українському списку «міжнародних спонсорів війни», бо вона відновила виробництво та продажі на території росії. Її продукцію – вона тепер виходить під брендом «рускій подарок» – знаходили на захоплених позиціях росіян: певно, вишестоящіє органи у москві вирішили помститися за зіпсовані шлунки численних мобіків?..)
Мапа (приблизних) маршрутів, за якими 21 вересня пересувалися російські крилаті ракети. Вочевидь, росіяни також «грають у гру» з українськими системами ППО та скеровують ракети в обхід уже відомих позицій.
Далі, росіяни запустили щонайменше 1 ракету «іскандер» та 6 ракет С-300 у режимі балістики – схоже, усі поцілили по Харкову та області. Як повідомлялося, один «іскандер» (однак, не С-300) вдалося збити десь неподалік міста.
А ще росіяни стріляли по Одещині крилатими ракетами «онікс». Окрім того, що сигнал про відбій повітряної тривоги дали близько 19:08, про цілі ударів не повідомлялося. Пізніше, ввечері Одеса знову потрапила під обстріл з літака Су-34 ПКС; згідно повідомлень офіційного Києва удару було завдано по «рекреаційній інфраструктурі».
(… Чесне слово, хтось намагається переконати нас у тому, що росіяни хочуть знищити Україну через національну епідемію.. «зайвої ваги» і тому «системно б’ють» по рекреаційній інфраструктурі в Одесі – і так уже рік? Чи може вже комусь пора змінити «історію для прикриття»?)
У період з 20 по 21 вересня росіяни завдали по Херсонщині близько 20 авіаударів із використанням [плануючих авіабомб] МПК/УМПК. Відомо, що ударів зазнали села Львове (Бериславський район) та Білозерка. Цей «захід», схоже, застав ПС ЗСУ зненацька, бо повідомляли про 6 загиблих цивільних та ще 10 поранених.
….вочевидь, ПС ЗСУ все ще потребують щонайменше 2 додаткових систем МІМ-104 «Patriot» (що вже казати про додаткові IRIS-T та NASAAMs-и…).
Вдень 22 вересня ПС ЗСУ вразили двома ракетами штаб російського чорноморського флоту в Севастополі. Оскільки в російських соцмережах було багато відповідних повідомлень про це (тут одне з типових відео ), вишестоящі органи в москві не змогли не визнати «одну» атаку, але відразу заявили, що збили одну ракету та два безпілотники. За офіційними даними москви, одна людина загинула… Безумовно, детонації в Севастополі були достатньо сильними, навіть австрійський ORF повідомив про цей удар. Звісно, ще й тому, що будівля горіла навіть сьогодні ввечері (що бачимо на відео, оприлюдненому ТАРС ). Нейтральні австрійці не можуть ні підтвердити, ні спростувати будь-які пов’язані повідомлення за допомогою нейтральних джерел…
Я знімаю капелюха перед цією операціє ПС ЗСУ. Я маю на увазі: переграти С-400, підірвати той чи інший ЗРК: «Добре, можна». Але завдання такого удару є приголомшливим – і, безперечно, непростим та не без небезпеки. І так: створюється враження, що головну російську військово-морську базу в Чорному морі захищають підлітки під наркотою, озброєні луками та стрілами…
На цьому фото чітко видно два удари Storm Shadow по штабу Чорноморського флоту (одна ракета щойно здетонувала, інша – на підході). Але вишестоящі органи в москві підтверджують один удар, а інший не може бути підтверджений нейтральними джерелами, так каже ORF… Не знаю: можливо, вони обговорюють якусь іншу війну…
Так що загалом ситуація в Криму вчора була… «досить розривною»… адже українські авіаудари та вибухи, які вони викликали, чули й повідомляли не лише з Севастополя, а й з Красногвардійська, Бахчисарая, Сімферополя, Раздольного, Саків, Миса Фіолента/Козачої бухти… Навіть Керченський міст був закритий для руху вдень.
Удар по якійсь російській базі під Севастополем.
«Помста» за все це сталася близько 17:30, коли майже на всьому сході України було оголошено повітряну тривогу. Наскільки знаю, пізно ввечері 22 вересня ПКС атакували Кременчук двома… «ракетами» (за офіційним Києвом). Одна була збита, інша влучила у «цивільну інфраструктуру», цим убила й поранила трьох.
БИТВА НА ДОНБАСІ
Куп’янськ-Сватове-Кремінна… можна було б обговорювати це «годинами», я думаю, але «суть» така: російська 1-ша танкова, 6-та та 20-та загальновійськові армії – уся «еліта» ВСрф (і дещо з 41-го батальйону тільки в районі Куп’янська) – за перші три тижні цього місяця їм узагалі нічого не вдалося. Багато атакували, втрачали ще більше і часто були змушені відступати далі, ніж їхні вихідні позиції. Думаю, таким «відомим» частинам, як 2-га та 4-та гвардійські мотострілецькі, краще б повернутися до проведення першотравневих парадів у москві… звісно, якщо хтось не вважає «завоювання 200 метрів землі» в районі Синьківки новим рівнем «стратегічного успіху» для росії…
Бахмут… росіяни все ще мають серйозну проблему з усвідомленням того, що сталося з трьома їхніми бригадами в районі між Кліщівкою та Курдюмівкою (на південь від Бахмута) за останні два тижні. Вони скаржаться на перевагу української артилерії, на касетні снаряди, на те, що вони розгорнуті в радіусі 50 метрів від позицій ЗСУ й тому не можуть їх «обійняти» для власної безпеки), на те, що українці виснажують їх своїми безперервними атаками малих груп, у співпраці зі значною кількістю саперів і хорошою технічною підтримкою, а ще з повітря (так, також з вертольотів ПС ЗСУ: здається, вони влучили погано, кілька російських підрозділів рухаються в контратаку), і на те, наскільки ЗСУ переважають у кількості БПЛА… Та це ж просто несправедливо! …ох вже ці українські бойовики…
Тим часом у Курдюмівці точаться бої, а в районі Озарянівки йде наступ ЗСУ.
Авдіївка та Мар’їнка…. наскільки мені відомо, «новин немає».
УКРАЇНСЬКИЙ КОНТРНАСТУП
Повідомлення росіян із півдня Запорізької області, південного заходу Донецької та південних околиць Бахмута дуже схожі: українська артилерія веде щільний вогонь, важкі обстріли касетними снарядами, «все горить»; вредні українці більше не дозволяють російським вертольотам влаштовувати обстріли, коли заманеться; професійне і якісне розмінування російських мінних полів; артилерія росіян страждає через контрбатарейний вогонь двох українських артилерійських бригад (які постійно змінюють позиції) — і обидві стріляють з-поза меж досяжності російських гармат; багато українських дронів… та ще й всюди сама брехня, особливо у доповідях російських офіцерів вищому командуванню… але нічого, росіяни ж дюжже шильні, набагато прохвесійніші, тож пиримога неминуча…
Ну, а тепер за напрямками:
Вугледар… На початку цього тижня українці контролювали приблизно дві третини Новомайорського, але їм довелося трохи відступити після серії контратак росіян, що мали потужну підтримку з повітря. Цей район найближче до російських авіабаз далі на південь, і підрозідли ЗСУ це дуже відчувають. Разом з тим, у четвер вранці українці знову зайняли центр… та я не можу підтвердити заяви про повне звільнення цього села чи Новодонецького, які поширилися й ходять колами уже два дні.
Старомайорське-Старомлинівка… Здається, більшість боїв наразі зосереджено довкола Новодонецького, там українці розчищають кілька проходів через російські мінні поля: це село досі розташоване посеред «головного російського мінного поясу», і росіяни надсилають сюди підкріплення ще з червня.
Новопрокопівка-Вербове… За минулі 7-10 днів, попри комбіновані атаки 291-го мотострілецького полку та 104-го полку ВДВ на Роботине, ЗСУ відтіснили росіян від західних (на півкілометра-кілометр) та південних (десь на кілометр) околиць Роботиного, проте на півночі та сході Новопрокопівки українці наразі тримаються за крайні будинки і поки не змогли просунутися далі.
Також українці захопили більшу частину так званої «лінії ільчєнкова» (це низка міцних російських фортифікацій на північ і на південь від першого протитанкового рову) на сході й південному сході від Новопрокопівки.
…А російська 810-та бригада морської піхоти, схоже, зазнала під Копанями таких втрат, що десь 5-6 днів тому їй довелося відійти назад до Токмака. До того ж, відчувши на власній шкурі кілька обстрілів українськими касетними снарядами, 108-мий полк ВДВ («підрозділ», який, за чутками, «глибоко увійшов у східний фланг українців», на північ від Вербового) почав відмовлятися виконувати накази і наступати, навіть утік із кількох своїх позицій — тож його довелося замінити десантниками 234-го полку…
Щодо Вербового: росіяни облаштували нові величезні мінні поля на півночі й на півдні від села та задіяли тут 387-мий полк ВДВ (44-та дивізія ВДВ), тож українці водночас розміновують проходи і просуваються — насамперед на південь та південний захід від Вербового.
Ще раз спробую «прояснити» кілька речей: основна проблема для ЗСУ на цій ділянці фронту — не російські протитанкові рівчаки, не «зуби дракона» і навіть не величезні мінні поля. Справа не в них. Хоч як дивно це прозвучить: самі по собі такі перешкоди не становлять проблеми — якщо їх не захищають.
Приберіть їх, і вони не заважатимуть.
Але їх щосили захищають, та ще й за допомогою цілого комплексу фортифікацій, у які під зав’язку напхано тисячі росіян. Щоб здолати таке поєднання, потрібно чимало часу — розмінування мільйонів російських мін саме по собі складна і небезпечна справа: значно важче стає, коли під час роботи вас обстрілюють. Наразі ЗСУ чудово дає собі раду із розмінуванням, знищенням більшості російських вантажівок та броньовиків, які використовують для постачання (саме тому так багато підрозділів ВСрф скаржаться на нестачу зброї, набоїв, їжі, води тощо). Також українці вправно нищать машини, які росіяни намагаються використати, щоб побудувати нові укріплення. Але у росіян цього добра ще «тисячі». Не мусить бути навіть тіні сумніву: росіяни продовжать робити все, що тільки зможуть, аби утримати свою «першу» (і єдину) лінію оборони та стримати наступ українців у напрямку Токмака.
Переклад: Микола Ковальчук, Катерина Шевчук, Антон Шигімага, Антоніна Ящук
Редакція: Ростислав Семків
Джерело тут
