додому ПОЛІТИКА Том Купер. Війна в Україні 2-3 червня 2022 

Том Купер. Війна в Україні 2-3 червня 2022 

546

СТРАТЕГІЯ

Розтлумачити повідомлення українського генштабу в останні кілька днів складно, однак читання офіційних звітів російських військових – то вже справжнє мистецтво. Принаймні я не можу робити це зі серйозним обличчям. 

Приміром: поки вони безупинно розповідають про те, що це усе Захід винен у тому, що по всьому світі бракує їжі, поки проголошують, що рф подвоїть виробництво зернових та відповідний експорт, поки їхні військові розкрадають знищені цехи Азовсталі у Маріуполі, поки Білорусь посилює війська вздовж кордону з Україною та мінує там шляхи й мости – у цей же час путін пропонує Україні експортувати зернові через Маріуполь та Білорусь…

2 червня, під час зустрічі з генералом Тік-Ток військ кадировим, головний “вишестоящій орган” у москві – шойгу повідомив, що армія рф збирається “прискорити спеціальну військову операцію” в Україні… Раз, що кадиров – невимовно тупий, аж до того, що постить у соцмережах погрози в бік Польщі та половини країн НАТО, два, що його війська – попри першокласне оснащення – доводять свою виняткову неспроможність. То дозвольте спитати: як в біса вони збираються “прискорюватися”?

-ads-

Бо я чому цікавлюся: з одного боку, навіть правлячий режим у Китаї вже скоса дивиться, як розгортається ця війна (зокрема з огляду на погіршення становища росії). Що ж стосується всього іншого, читайте далі…

ПОВІТРЯ ТА РАДІОЕЛЕКТРОННА БОРОТЬБА (РЕБ)

Як повідомляли раніше, ввечері 1 червня російські вмс здійснили удар крилатими ракетами по цілях у Стрию, що на Львівщині. Чотири ракети 3M54 “Калібр” вдарили по залізничній інфраструктурі, зокрема по шляхах та двох або трьох мостах, і поранили (не “вбили”, якщо я правильно зрозумів) п’ятьох осіб. Через удар відновлювальні роботи тривали навіть за добу потому. Звісно, затрималася купа потягів.

2 червня “вишестоящіє органи” у москві заявили про повне руйнування місця постійної дислокації 406-ї артилеристської бригади поблизу Жовтневого, що на півдні Миколаївщини – за допомогою авіаудару, яким, ймовірно, також було знищено 12 американських гаубиць “M777”, та збито Су-25 [і ще одну “Зірку Смерті” – перекл.].

Чесно кажучи, (як водиться), гадки не маю, чи це правда. Але є лише два варіанти: або серед командрування українського ОК “Південь” є абсолютно некомпетентні військові, що досі тримають великі скупчення військ на всім добре відомих базах, зокрема у безпосередньому наближенні до лінії фронту, підставляючи їх тим самим під російські удари – ну або це всього-лише черговий приклад видавання росіянами бажаного за дійсне. Принаймні я б хотів побачити щось більше, ніж знімки з комерційних супутників, на яких видно зруйновані ангари: зрештою, “вишестоящіє органи” вже повідомляли про знищення крилатими ракетами купи натівського важкого озброєння та БК – у травні, ще до того, як воно було дійсно доставлене… 

Вчора ввечері українські ППО, як повідомлялося, збили три крилатих ракети десь в районі Миколаєва, і ще одну біля Одеси (здається, хтось значно посилив собі повітряну оборону).

Та все ж, схоже, українці таки втратили три артилерійські системи на захід від Херсона, але ще до 1 червня. Видається, тепер будь-які дрібки новин на користь росіян здіймають серед них справжній фурор…

О, так… І ще українці жаліються на серйозне збільшення масштабів застосування російських засобів РЕБ на Донбасі. Це, відповідно, забиває весь зв’язок: від рацій до українських дронів. Що ж, пані та панове, РЕБ не скінчиться ніколи, вона наче гра у пінг-понг, розвивається повсякчас. Тож не дивно, що в один день ви маєте перевагу, а на другий її втрачаєте. Справа в чому: ЗСУ сильно залежать від БПЛА, що використовуються для тактичної розвідки – зокрема, на Донбасі (де натівської розвідки-у-реальному-часі сильно бракує). Словом: ситуація – скрутна, і необхідно швидко шукати нові рішення.

БИТВА ЗА ДОНБАС 

Харків… Увечері 2 червня росіяни заявили про початок великого контрнаступу на півночі від Харкова: спершу повідомляли, що обійшли з флангу Тернову і змусили українців відступити, а згодом нібито знову захопили Перемогу, Шестакове і Федорівку, всі на захід від Старого Салтова, тож його теж фактично оточили. Однак виявилося, що навіть якщо росіяни наступали, то хіба для того, щоб позбутися кількох танків  (так, кількох ), а потім повернутися на вихідні позиції внаслідок контратаки українців, під час якої, схоже, було звільнено Веселе. На це росіяни відповіли авіаударами та артобстрілами, в тому числі Веселого, а українські Повітряні сили завдали ударів по російських позиціях у Слатиному та Дементіївці. 

Загальний результат, як завжди, «багато галасу даремно»: лінія фронту на північ від Харкова фактично така сама, як чотири дні тому. 

Ізюм… За минулі кілька днів звідси надходило незвично мало повідомлень. Це може підтверджувати інформацію про те, що росіяни перекидають підрозділи з виступу на південь від міста на інші ділянки фронту. Інше пояснення — чутки про те, що завдяки своїм некомпетентним командирам 35-а загальновійськова армія повністю знищена: після важких боїв у лісах на захід від Ізюма склад 38-ї та 64-ї мотострілецьких бригад скоротився десь так до 100 уцілілих.  

Святогірськ… За інформацією українців, росіяни й сепаратисти зібрали близько 20 БТГр на півночі від Святогірська, Лимана й Діброви. Обидві сторони визнають: станом на 2 червня росіяни захопили Студенок, Яремівку і Пасіку, що на північний захід від Святогірська, тож українцям довелося відійти з Соснового. Після того росіяни продовжили наступ на Святогірськ широким фронтом усіма наявними засобами з півночі, а також з боку Ярової, що на сході. 

Щось схоже в районі Лимана: попри важкі втрати, росіяни просуваються на південь від міста, захопили Старий Караван і Брусівку, а 2 червня вперше атакували Райгородок. Цей напад було відбито, тобто зупинено біля річки Сіверський Донець. Вчора повідомляли про важкі бомбардування між Щуровим на півночі та Брусівкою на півдні — тобто по всій ділянці фронту навпроти селища Донецьке. 

Припускаю, що так багато БТГр росіяни і сепаратисти зібрали тільки тому, що насправді більшість із цих підрозділів мають лише 50% номінального складу — або й менше. Нічого дивного, якщо врахувати місцевий рельєф (згадував про це вже двічі). 

Сєвєродонецьк… За минулі два дні побільшало повідомлень, що українці ввели до міста свій Іноземний легіон і розпочали велику контратаку. Минулої ночі було звільнено 20–30% міста. Ходять чутки, що операцію проводять «британські» та «грузинські» бійці: вони атакували індустріальну зону, завдали противнику, зокрема кадировцям, важких втрат, а потім просунулися широким фронтом, розгортаючись у напрямку Метьолкіного і Воронового. Сьогодні вранці були повідомлення про важкі бої в центрі міста. Українська контратака має свою ціну: наразі відомо про загибель 1 французького та 11 грузинських бійців — проте я не певен, чи всі вони загинули в бою за Сєвєродонецьк, чи ще від 24 лютого. 

Виступ біля Попасної… 2 червня росіяни заявили про «розширення на захід». Але єдине «атаковане» село «на захід від Попасної» — Пилипчатине, яке вони захопили ще кілька днів тому. Насправді вони наступають із Ниркового й Липового в північному напрямку, на Білогорівку [Донецької області — перекл.], Берестове, Миколаївку та Врубівку, а також розпочали дві великі атаки на Комишуваху та на схід від неї, намагаючись оточити позиції 131-го батальйону ТрО та українські позиції в районі Золотого. Ці дії узгоджено з наступом із Тошківки на Мирну Долину та далі на північний схід (і на схід від Лисичанська). 

Наразі більшість згаданих боїв тривають, результати поки невідомі. Проте я знаю, що дорога Т1302 сьогодні вранці була відкрита для руху військового транспорту, а наступ росіян на Комишуваху 2 червня провалився, коли принаймні два, а певніше чотири Су-25 російських ПКС, що діяли тут за принципом «насипай, кудись та влучиш», розвалили колону своєї ж піхоти ракетами С-8: понад 50 убитих і поранених. Що ж, ніхто й не каже, що цей принцип не працює, питання тільки в тому, куди «влучиш»… 

російські Су-25 «насипають» своїми ракетами С-13…

Авдіївка… Тут становище росіян «таке хороше», що вони водночас нарікають на контратаки українців і хваляться тим, що їх відбили… Навіть важкі вогнеметні системи не можуть працювати безкарно, як бачимо з відео, де команда «ізвєстій» мало не втрапила під контрбатарейний вогонь українців. 

ПІВДЕНЬ 

Були заяви росіян, що вони відтіснили українців від Костромки і Брускинського до Білогірки і Давидового Броду. Українських повідомлень звідси за минулі два дні практично не було, це може означати, що наступ зупинився, проте підтверджень чогось на зразок загального відступу теж не було. 

Далі на південний захід: протягом 5–6 днів Миколаїв зазнає обстрілів із самохідних гармат 2С7 «Піон» калібру 203 мм. Вони завдають значних ушкоджень житловій забудові. Схоже, українці відповідають обстрілами з гаубиць М777, «знищених» під час згаданого вище удару росіян по базі 406-ої артилерійської бригади.

Оригінал допису тут

Переклад: Микола Ковальчук, Антон Шигімага

Редакція: Ростислав Семків

Джерело тут

попередня статтяДеімперіалізація проти денацифікації: нариси проти російського імперіалізму 
наступна статтяПеремога України — це ліквідація російської загрози для Європи та всього світу 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я