Паніка в Києві через вимогу президента США виплатити більшу частку ВВП, ніж німецькі репарації після Першої світової війни
Вимога Дональда Трампа про «відшкодування» у розмірі 500 мільярдів доларів від України виходить далеко за межі контролю США над критично важливими мінеральними ресурсами країни. Вона охоплює все — від портів і інфраструктури до нафти, газу та загальної ресурсної бази країни.
Умови угоди, яка надійшла до офісу Володимира Зеленського тиждень тому, фактично означають економічну колонізацію України з юридичним закріпленням цього статусу на невизначений термін. Це фактично встановлює непосильний тягар репарацій. Документ викликав шок і паніку в Києві.
The Telegraph отримала проєкт цього «конфіденційного» договору, датованого 7 лютого 2025 року. У ньому зазначено, що США та Україна повинні створити спільний інвестиційний фонд, який забезпечить, що «ворожі сторони конфлікту не отримають вигоди від відновлення України».
Угода охоплює «економічну вартість, пов’язану з ресурсами України», зокрема «мінеральні ресурси, нафту і газ, порти, іншу інфраструктуру (за узгодженням)», залишаючи невизначеним, що ще може бути включено. У документі зазначено: «Ця угода регулюватиметься законами штату Нью-Йорк без урахування принципів конфлікту законів».
США отримуватимуть 50% постійних доходів України від видобутку ресурсів та 50% фінансової вартості всіх нових ліцензій, виданих третім сторонам на майбутню монетизацію ресурсів. Крім того, буде накладено «заставу на ці доходи» на користь США.
«Цей пункт означає: спочатку заплатіть нам, а потім годуйте своїх дітей», — сказало одне із джерел, близьких до переговорів.
Також зазначено, що «щодо всіх майбутніх ліцензій США матимуть право першочергового викупу експортованих мінералів». Вашингтон отримає суверенний імунітет і майже повний контроль над більшістю української економіки, пов’язаної з природними ресурсами. Фонд матиме «ексклюзивне право встановлювати методи, критерії відбору, умови та положення» для всіх майбутніх ліцензій та проєктів. І далі в такому ж дусі.
Документ, схоже, був підготовлений приватними юристами, а не Держдепартаментом чи Міністерством торгівлі США.
Президент Зеленський сам запропонував ідею надати США прямий контроль над рідкоземельними елементами та критично важливими мінералами України під час візиту в Trump Tower у вересні, сподіваючись таким чином забезпечити продовження постачання озброєнь.
Зеленський запропонував США частку в українському видобутку мінералів під час зустрічі з Трампом у вересні
Він розраховував, що це призведе до приходу американських компаній, які розпочнуть видобуток на місці, створюючи «політичну розтяжку», яка завадить Володимиру Путіну знову напасти.
Деякі мінеральні басейни розташовані неподалік від лінії фронту на сході України або на окупованих Росією територіях. Зеленський наголошував на ризиках, що стратегічні запаси титану, вольфраму, урану, графіту та рідкоземельних металів можуть опинитися в руках Росії.
�� «Якщо ми говоримо про угоду, то давайте укладати угоду. Ми тільки за», – заявив Зеленський.
Але, ймовірно, він не очікував, що зіткнеться з умовами, які зазвичай нав’язують агресорам, розгромленим у війні. Запропоновані США умови навіть жорсткіші за фінансові покарання, накладені на Німеччину та Японію після їхньої поразки у 1945 році. Ба більше, обидві країни зрештою отримали фінансову допомогу від союзників, які перемогли.
Новий Версаль
Якщо цей проєкт угоди буде прийнято, то вимоги Трампа перевищать частку ВВП України, яку Німеччина мала сплатити за Версальським договором 1919 року (пізніше переглянутим на Лондонській конференції 1921 року та за планом Дауеса 1924 року).
У той же час Трамп, схоже, повністю готовий «списати» Росії її відповідальність за війну.
На каналі Fox News Дональд Трамп заявив, що Україна «фактично погодилася» передати США 500 мільярдів доларів.
�� «У них надзвичайно цінна земля – з точки зору рідкоземельних металів, нафти, газу та інших речей», – сказав він.
Він попередив, що якщо Україна відмовиться від умов, то фактично буде віддана Путіну на тарілочці.
�� «Може, вони укладуть угоду. А може, й ні. Може, вони колись будуть російськими, а може, й не будуть. Але я хочу повернути ці гроші», – заявив Трамп.
Він сказав, що США витратили 300 мільярдів доларів на війну, додавши, що було б «дурістю» давати ще більше.
�� *Насправді ж п’ять пакетів допомоги, узгоджені Конгресом, загалом становлять 175 мільярдів доларів, з яких 70 мільярдів були витрачені в США на виробництво зброї. Частина цих коштів є гуманітарною допомогою, але значна частина надана у форматі ленд-лізу, тобто її потрібно буде повернути.*
«Розумний хід» чи економічна пастка?
Республіканець Ліндсі Грем на Мюнхенській безпековій конференції припустив, що вимога Трампа є розрахованим маневром для підняття підтримки України серед американців.
�� «Він може сказати народу: «Україна – не тягар, а вигода»», – заявив сенатор.
Грем закликав європейців активно підтримати цю ідею, оскільки вона «прив’язує США до майбутнього захисту України».
�� «Якщо ми підпишемо цю угоду щодо мінералів – Путін у пастці, бо Трамп тоді захищатиме угоду», – сказав він.
Українські чиновники на Мюнхенському форумі змушені були рухатися між «політичними мінами», намагаючись демонструвати оптимізм і одночасно давати зрозуміти, що поточний текст угоди порушує українське законодавство і потребує перегляду. Ну, це очевидно.
Розмови про багатство ресурсів України перетворилися на сюрреалізм
В інформаційному просторі звучать фантастичні цифри про $26 трильйонів у вигляді сукупних запасів мінералів та вуглеводнів в Україні. Але ці оцінки – фінансова фантазія.
Україна ймовірно має найбільше родовище літію в Європі, але ринок диктує іншу реальність. Ціни на літій впали на 88% після того, як міхур луснув у 2022 році. Великі запаси відкриваються по всьому світу – наприклад, кальдера МакДермітт у штаті Невада вважається найбільшим родовищем літію на планеті з запасами 40 мільйонів тонн. Це саме по собі здатне зробити США лідером у цій сфері, обігнавши Китай.
Проєкт Thacker Pass у США почне працювати вже наступного року. Але реальна цінність літію полягає не у сирій руді, а в її переробці та створенні продуктів на основі літію. Українські нерозроблені поклади для США майже не мають сенсу.
Те ж саме стосується рідкоземельних металів
Вони не такі вже й рідкісні. Американські гірничодобувні компанії вийшли з бізнесу ще у 1990-х роках через низьку прибутковість. Уряд США тоді не звертав на це уваги, а коли прокинувся – виявилося, що Китай взяв під контроль більшість стратегічно важливих елементів, необхідних для високих технологій і передового озброєння. Але цю проблему вже почали вирішувати.
Щодо кобальту, то більшість сучасних акумуляторів для електромобілів вже обходяться без нього – вони використовують літій-залізо-фосфатні батареї. Крім того, на ринок виходять натрієві та сірчані акумулятори, що ще більше знижує попит на літій. А з розвитком переробки батарей проблема мінерального дефіциту стає ще менш актуальною.
Штучний ажіотаж навколо українських ресурсів
Щодо сланцевого газу України, то:
а) частина Юзівського родовища знаходиться під контролем Путіна
б) карпатські запаси мають складну геологію та високі витрати на буріння, через що Chevron покинула цей ринок, як і у випадку з Польщею.
Україна має значно більший потенціал як експортер електроенергії для Європи завдяки відновлюваним джерелам енергії та розширенню атомної енергетики, але це не входить у плани Дональда Трампа.
Друга наруга над Україною
Україна фізично не може виплатити $500 мільярдів, не кажучи вже про моральний аспект. Це країна, яка три роки тримає лінію фронту заради всього демократичного світу, зазнавши величезних втрат. Хто кому реально винен?
У своїй книзі «Мистецтво угоди» Трамп пояснював свій підхід:
�� «Мій стиль ведення переговорів дуже простий і прямолінійний. Я ставлю собі дуже високу мету, а потім просто тисну, тисну і ще раз тисну, поки не отримаю те, що хочу».
У чесному бізнесі друга сторона завжди може вийти з угоди. Але вимога Трампа – це ультиматум. Це не переговори, а економічний шантаж. Це не вільний ринок, а неоімперська політика США щодо союзника, який стоїть біля прірви.
Ще одна цитата з Трампа:
�� «Часто найкраща угода – це та, яку ти не уклав».
Але Зеленський не має цього вибору.
Він стоїть перед дилемою: військове вторгнення Путіна чи економічне вторгнення союзника.
—————————————————-
ДОГОВІР ПРО УМОВИ ТА ПОЛОЖЕННЯ
ПРОЄКТ СТАНОМ НА 7 ЛЮТОГО 2025 РОКУ
ОСКІЛЬКИ Сполучені Штати Америки надали значну фінансову та матеріальну підтримку Україні після вторгнення Росії в лютому 2022 року;
ОСКІЛЬКИ американський народ бажає інвестувати разом з Україною у вільну та безпечну Україну;
ОСКІЛЬКИ Сполучені Штати Америки та Україна прагнуть досягти тривалого миру в Україні та встановити міцне партнерство між їхніми народами та урядами;
ОСКІЛЬКИ Сполучені Штати Америки та Україна бажають забезпечити, що ворожі сторони конфлікту не отримають вигоду від відбудови України після досягнення сталого миру;
ТОМУ Сполучені Штати Америки та Україна мають намір укласти угоду про створення Фонду Інвестицій у Відбудову, щоб поглибити партнерство між США та Україною.
Сторони договору:
- Сполучені Штати Америки (USG)
- Україна (GOU)
автор – Емброуз Еванс-Прітчард
переклад ПолітКом
