30 жовтня Сейм Латвії у другому остаточному читанні після багатогодинних дебатів затвердив законопроєкт про денонсацію Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і насильством у сім’ї, також відомої як Стамбульська конвенція.
Більшість забезпечили депутати коаліційного Союзу “зелених” і селян (СЗК) та голоси опозиції “Латвії на першому місці”, Національного об’єднання, “Об’єднаного списку” і “Стабільності”.
Запеклі дебати в Сеймі тривали з 10 ранку до 10 вечора. При чому прихильники залишити Латвію в Стамбульській конвенції виглядали блідо та непереконливо на фоні палких звинувачень опозиціонерів. Їх контраргументи зводились до того, що вийшовши з Стамбульської конвенції Латвія уподібниться росії та прийме скрєпну ідеологію гомофобії, чоловічої держави тощо. Натомість критики говорили, що це слабкий аргумент і посилалися на загальний тренд до повернення в політику традиційних цінностей, ревізію концепції DEI (різноманіття, справедливість та інклюзія) та відмову від політизації прав ЛГБТ.
При цьому прихільники виходу Латвії зі Стамбульської конвенції відверто заявляли, що їх погляд звернено не на Схід в росію, а на Захід – в США, і вони надихаються правим поворотом Трампа та рухом MAGA.
“Ви вперто дивитесь… навіть, я б сказала, мазохістськи — весь час в одному напрямку — на східного сусіда. І мені абсолютно незрозуміло, чому ви не повертаєте голови в інший бік — туди, де знаходиться наш стратегічний партнер та гарант безпеки — Сполучені Штати Америки”, — зазначила Лінда Лієпіня (“Латвія на першому місці”): “Для тих, хто не знає, нагадаю: президент США Дональд Трамп був одним з перших, хто виступив проти “woke”-культури, гендеризму та неконтрольованих потоків мігрантів. І тоді це питання виглядає вже зовсім інакше, в іншому світлі. Тож, будь ласка, повертайте голови та шиї, куди хочете, — ви все одно побачите лише те, що самі хочете бачити. Але я закликаю не забувати, що до сих пір нашим стратегічним партнером та гарантом безпеки залишаються Сполучені Штати Америки, і президент США Дональд Трамп проводить саме таку політику”.
Позицію Союзу “зелених” і селян (СЗК) (який входить в урядову коаліцію) озвучив депутат Гунарс Кутріс. Він заявив, що в конвенції вбачає тиск, спрямований на відмову від традиційних сімейних ролей, що, мовляв, може призвести до того, що «чоловік більше не зможе пропустити жінку вперед». Кутріс повторив думку, ніби в конвенції прихована ідеологія, пов’язана з поняттям статі та його зміною, що не відповідає латвійським традиціям.
В Латвії не приховують, що історія з виходом з Стамбульської конвенції є не тільки ціннісним протестом проти євроглобалістів, а й суто внутрішньополітичним маневром на “підвішення” чинної прем’єрки Евіки Сіліня та її уряду.
Цікаво, що в Україні дії латвійських колег привітала Юлія Тимошенко. “Вітаю народ Латвії із цим історичним та мудрим рішенням їхнього парламенту. Захоплюсь сміливістю латвійських колег, які наважилися визнати власну помилку та виправити її. Заради міцності держави, заради майбутнього їхніх дітей. «Батьківщина» була єдиною з українських парламентських партій, яка не голосувала за ратифікацію навʼязаного Україні ЛГБТ-документа, що руйнує наші споконвічні родинні ЦІННОСТІ. Вірю, що після війни та приходу до влади патріотичних сил, які відстоюють національний суверенітет та природні для народу України цінності, рішення про вихід зі Стамбульської конвенції ухвалить і Верховна Рада України”.
Власне Тимошенко постійно транслює консервативні наративи. Сьогодні “Батьківщина” чи не єдина парламентська партія яка відкрито заявляє свій голос проти Стамбульської конвенції та багатьох ініціатив з розширення прав ЛГБТ, гендерної політики та DEI. Юлія Володимирівна не надто оглядається на європейські посольства і все більше входить в риторику, яка зближує її з Трампом.
Так, вона не одна грає на цьому полі. В інших політсилах також звучать заяви, які нагадують MAGA. Проте, це позиції окремих депутатів чи депутатських неформальних груп, а не всіє політсили. “Слуги”, де присутньо багато консервативно налаштованих політиків, вимушені озиратися на Брюсель, але вони не хочуть надмірно дратувати європейців. Недобитки ОПЗЖ давно позбавилися суб’єктності і самостийної позиції. Праві критики поза паралемнтом.
Тому Тимошенко серфінгує і на темі незадоволення DEI в Україні. Соціологія показує, що українське суспільство у своїй масі тяжіє до консервативних цінностей. Тому українська MAGA набуватиме дедалі більшої електоральної привабливості.
ЩО ТАКЕ “Стамбульська конвенція”
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, або Стамбульська конвенція (англ. Council of Europe Convention on preventing and combating violence against women and domestic violence; Istanbul Convention) — міжнародна угода Ради Європи, яка криміналізує та попереджує насильство проти жінок та дівчат та захищає постраждалих. Йдеться про: домашнє насильство (включно з психологічним та економічним), сексуальне насильство (зґвалтування, зокрема й шлюбні, та сексуальні домагання), убивства честі та інші злочини, виправдовувані «честю» (обливання кислотою, спалювання вдів, вбивства наречених, смерть за посаг), калічення жіночих геніталій, примусові стерилізації, аборти та шлюби, переслідування (сталкінг) та інше насильство, асоційоване зі статтю. Конвенція визначає насильство проти жінок порушенням прав людини та формою дискримінації і пропонує системні та контрольовані стратегії викорінення цих явищ.
Україна, одна з країн-авторок Конвенції, підписала Конвенцію 7 листопада 2011 року, а ратифікувала — 20 червня 2022 року. 18 липня документи про ратифікацію документу було передано заступнику генерального секретаря Ради Європи Бьорну Берге.
Загалом ставлення до Стамбульської конвенції неоднозначне. Наприклад, Туреччина вирішила вийти зі Стамбульської конвенції, заявляючи, що відбулася підміна її суті і вона використовувалася для «нормалізації гомосексуальності». «Початкова мета щодо захисту прав жінок була захоплена групою людей, які намагаються нормалізувати гомосексуальність, що є несумісним із соціальними і сімейними цінностями Туреччини», — йдеться 21 березня 2021 року у заяві управління зі зв’язків з громадськістю президента.
автор – Віталій КУЛИК, політолог
