Олександр НИКИФОРЧАК
Якщо ми візьмемось шукати сліди Давнього Риму, то, мабуть, це будуть не руїни величних будівель, а слід, що живе й досі.
Багато арабських та балканські країни називають свою валюту “динарем”. А пенні Британії в скороченому записі – “d”, тобто “denarius”, навіть сама назва цього номіналу – то трансформований “денарій”. Ось той слід!
Мало того. Ми про свої фінанси говоримо “гроші”. Якщо провести невеличке історико-детективне дослідження, то виявиться, що це слово походить від Гроша Речі Посполитої, в склад якої входила й Україна. І грош той складався з дрібніших номіналів – денаріїв, що мають походження з Давнього Риму. Трошки більше в моєму блогові ось тут: Звідки гроші?
Денарій з’явився наприкінці III століття до нашої ери, його ще називають “квадригат” по зображеній на ньому чотирикінній колісниці. А вже з III століття він набуває типового вигляду. Це зображення Роми, богині Риму на аверсі з зазначенням зліва номіналу “X” – “десять”. Бо в перекладі назва і зазначає, що монета складається з десяти асів. Хоча вірно це було до 141 року до н.е. Далі після реформи денарій складав вже 16 асів. І тоді вже була інфляція, як без неї…
На фото зображено так званий анонімний денарій, 190-того року до нашої ери. На аверсі Рома (голова) в крилатому шоломі, “X позаду” ; реверс: Вікторія (персоніфікація Перемоги) в біга(biga), поводи в лівій руці та батіг в правій, легенда “ROMA” внизу. Типово та класично. Але – дуже красиво!
Анонімний денарій, 190-того року до нашої ери
Карбувався певний період.На реверсі багатьох римських денаріїв II ст. до н. е. зображена біга (двокінна колісниця), такі монети навіть в офіційних документах називалися бігатами (argentum bigatum або denarii bigati), біга, мабуть, стала ознакою, що відрізняла республіканські денарії від більш пізніх (і більш легких) за межами римського світу, бо Тацит писав у кін. I ст. н. е., що германські племена віддавали перевагу бігатам і серратам (денарії з характерною насічкою по колу).
За карбування денаріїв несли відповідальність монетарії, державні чиновники, представники, обрані на виборах, з сімей ремісників-карбувальників. Обирались щорічно, в основному по троє. Їх імена були викарбувані на монетах. З часом зображення на денаріях відходили від класичних канонів і на них з’являються сценки, що прославляють подвиги предків. Часто – предків монетарія. Отаке собі використання службового положення в давньоримські часи.
Денарій монетарія Луція Юлія Бурсіо, 85 рік до н.е.
Денарій на фото має типовий реверс із зазначенням імені відповідального за випуск монетарія, Луцій Юлія Бурсіо. Крім всього іншого, представник роду, який пізніше дав світові такого собі Юлія Цезаря… А от аверс цікавіший. Досі невідомо хто ж то зображений на реверсі. Там присутні атрибути трьох богів: Аполлона(лавровий вінок), Меркурія (крилата голова) і Нептун (тризуб). Загадка з глибини віків.
Йшов час. На зміну республіці прийшла імперія. Карбування денарія продовжувалось. Вага його, правда, зменшувалась – знову інфляція… А от варіанти дизайну урізноманітнювались. Імператори не могли впустити шанс для пропаганди себе коханих та імперії.
Якось вже згадувалось про традицію обожествління померлих імператорів: Архітектори успіху. Померлий імператор Веспасіан таки мав значні заслуги перед Римом. Він підкорив Іудею зокрема. І для вшанування його пам’яті сенат наказав випустити серію монет.
Денарій Тита, сина Веспасіана, 80-81 рр. н.е.
На аверсі цього денарія портрет померлого Веспасіана і легенда “Божественний Цезар Веспасіан Август”. На реверсі денарія з фото ми бачимо зображення Вікторії зі щитом та згорблену фігурку Іудеї зліва – саме на честь згаланої перемоги. Та напис: “EX S C”, “за наказом сенату”. Хоч така легенда властива бронзовим монетам, як ми раніше неодноразово говорили. Але бувало і так…
А ось ще красивий денарій молодшого сина Веспасіана – Доміціана. На реверсі богиня Мінерва стоїть на носі корабля, нагадуючи про такі важливі для Давнього Риму поставки зерна з провінцій, тут згадували детальніше: Про бороду імператора Адріана, вона їх захищає – гляньте, яка вона войовнича!
Денарій Доміціана
Цікавий парадокс: денарії республіканської ери та перших імператорів знаходять набагато менше, ніж не такі вже й далекі від них у часі денарії Траяна та наступників. І, повторю, причина тут не в давнині, Веспасіан та Траян з погляду історії жили майже одночасно. То в чому ж причина такої невідповідності? А про це – наступного разу.
Як кажуть на ТБ: “Не перемикайтесь!” Далі буде…
Фото і колаж – Олександр Никифорчак
