У суботу на акціях «Ні королям» мільйони американців використовували патріотичну символіку, щоб висловити протест проти авторитаризму та підтримати прогресивні цілі. Це добрий знак.
Минулої суботи мільйони протестувальників по всій країні взяли участь у другому марші «Ні королям» спрямованому проти Дональда Трампа. Трамп, як завжди, продемонстрував себе як державного мужа, опублікувавши у Truth Social відео, створене штучним інтелектом, на якому він пілотує літак, маючи на голові королівську корону, та скидає на протестувальників величезну кількість людських екскрементів.
У той самий час, коли Трамп використовував ШІ, щоб облити брудом своїх критиків, його прихильники поширювали заяви, що кадри масових мітингів є насправді фейковими новинами. Вони помилялися: вражаючі кадри мітингів були справжніми. Явка минулої суботи була навіть більшою, ніж на першому марші «Ні королям», який, у свою чергу, значно перевершив погано відвідуваний військовий парад Трампа у червні. Хоча найвідданішим шанувальникам Трампа, можливо, і сподобалася його скатологічна відповідь, і вони втішали себе ідеєю, що масові натовпи — це вигадка ЗМІ, реальні вулиці були заповнені американцями, які звинувачували Трампа в бажанні стати диктатором.
У своєму інформаційному бюлетені «Strength in Numbers» журналіст-датааналітик Дж. Елліот Морріс проаналізував різноманітні джерела, щоб оцінити розмір натовпу минулої суботи. Середня оцінка Морріса становить п’ять мільйонів учасників, а максимальна — 6,5 мільйона.
У будь-якому випадку, Морріс робить висновок: «Події минулої суботи, з великою ймовірністю, є наймасовішим протестним заходом за один день з 1970 року, перевершивши навіть жіночі марші протесту проти Трампа 2017 року».
«Strength in Numbers» також звернувся до даних Консорціуму підрахунку натовпів (Crowd Counting Consortium), спільного проекту Університету Коннектикуту та Гарвардської школи Кеннеді, щоб порівняти протестну активність під час другого терміну Трампа з його першим терміном. Виявилося, що цього разу в Америці відбулося в чотири рази більше протестів проти Трампа.
Кількість учасників на кожному протесті також різко зросла порівняно з першим терміном Трампа. За оцінками Морріса, понад 12 мільйонів американців вже протестували проти Трампа з моменту його вступу на посаду на початку цього року. Особливо вражаючою була явка на марші «Ні королям» у Вашингтоні, округ Колумбія — місті, де Трамп у серпні ввів режим надзвичайного стану та розгорнув війська Національної гвардії.
Свій другий термін Трамп присвятив демонізації та конфронтації з численними групами населення: від федеральних службовців до іммігрантів, від журналістів до антивоєнних активістів, від трансгендерних осіб до мешканців цілих міст і штатів, та навіть усіх виборців-демократів. Він неодноразово публічно заявляв про ненависть до своїх опонентів і моторошно розмірковував про «внутрішнього ворога».
Трамп зневажає велику кількість американців і все частіше потакає кожному злобному імпульсу проти них. Якщо судити за цими протестними цифрами, існує межа, яку не можна переступати у провокаціях суспільства, перш ніж воно дасть відсіч.
Тут, у Південній Каліфорнії, я побачив на протесті «Ні королям» у суботу дещо, що здивувало й надихнуло мене. Значна частина протестувальників була в червоно-біло-синіх кольорах, використовувала гасла на захист американської демократії, а деякі навіть перевдяглися Статуєю Свободи. За винятком Дня Незалежності, я не пригадую, щоб після 11 вересня я бачив стільки американських прапорів на заходах, що не прославляли насильство та домінування.
Впливові республіканці, зокрема спікер Палати представників Майк Джонсон, висміяли суботні протести як «мітинги ненависті до Америки». Але кожен, хто дивився неперебірливо, побачив зворотне. Саме Трамп і Республіканська партія описують американських громадян як супротивників, зображають наші міста як зони бойових дій і діри пекла, а країну — як стрімко тонуючий корабель, який, на їхню думку, тягнуть на дно егалітаризм, універсалізм, мультикультуралізм і навіть сама демократія. На протесті ж у суботу, навпаки, ми побачили людей з усіх верств суспільства, які відверто вірять і захищають американський демократичний проект — незалежно від їхньої критики його реалізації.
Як молодий лівий, який формує свою критику численних недоліків Америки, я міг би колись знайти патріотичні настрої на маршах «Ні королям» відштовхуючими. Сьогодні ж я бачу в них натхнення. Ніколи не було хорошою ідеєю віддавати всю територію національної ідентичності правому крилу. Коли їм віддали неподільну владу, вони завжди збиралися визначати, що означає бути американцем, на кшталт Стіва Беннона та Дж. Д. Венса, чий містичний націоналізм непомітно переплітається з «кровно-ґрунтовим» шовінізмом.
Лівим не слід плутати нашу критику американської внутрішньої нерівності та глобального панування з естетичною відразою до всього, що можна ідентифікувати як американське. Ми повинні стояти на своєму і боротися за ці символи. Наші символи такі ж мінливі та суперечливі, як і історія нашої країни: вони можуть означати виключення чи включення, панування чи рівність, наші найвищі моральні прагнення чи наші найнижчі імпульси та найгіршу лицемірність. Вибір оскаржувати їхнє значення, а не відкидати їх цілком, дає нам політичний простір заявити, що бідність, війна, упередження та політичні репресії є зрадою наших найвищих цінностей, а не неминучим виконанням трагічної долі нашої недісної нації. Іншими словами, це залишає місце для політичного прогресу.
Ці символи та ідеї «американськості» мають неймовірну силу для мільйонів звичайних людей, як ми побачили на вулицях у суботу. Це змусило мене згадати слова покійного соціалістичного організатора та інтелектуала Майкла Гаррінгтона:
Як соціаліст, і тому що я був соціалістом, я закохався в Америку… Якщо Лівий хоче змінити цю країну, тому що ненавидить її, тоді народ ніколи не слухатиме Лівих, і народ буде правий. Бути соціалістом — означає зробити акт віри, навіть любові, до цієї землі. Це означає відчувати насіння під снігом; бачити, під облицюванням корупції, злоби та комерціалізації людських стосунків, чоловіків і жінок, здатних керувати власною долею. Бути радикалом — у найкращому та єдиному гідному значенні цього слова — означає бути патріотом.
Субота була наймасовішим днем політичних протестів в задокументованій історії Америки. Це тріумф сам по собі. Додатковим бонусом стало те, що протести «Ні королям» також повністю суперечили правому образу їх як ненависного «антиамериканського» спектаклю. Дональд Трамп є надійним джерелом ненависті до американців, і це вже набридає. У довгостроковій перспективі нашій стороні буде краще з любов’ю.
автор – Меґан ДЕЙ — співредакторка видання Jacobin. Вона є співавторкою книги «Більше, ніж Берні: Як ми перейдемо від кампанії Сандерса до демократичного соціалізму» (Bigger than Bernie: How We Go from the Sanders Campaign to Democratic Socialism).
переклад ПолітКом
