– В оточенні Трампа стали говорити про неможливість припинити війну найближчим часом
– Тарифи чи санкції?
– До Вашингтона прямує посланець путіна Дмитрієв
– Маск і Трамп зазнали чутливої поразки на виборах до Верховного Суду штату Вісконсін
– Акція протесту сенатора Букера: виступ у Сенаті впродовж 25 годин 7 хвилин
– Трамп у середу збирається оголосити про митні збори буквально на весь імпорт
* Reuters повідомив у вівторок із посиланням на свої джерела в адміністрації, що впродовж останніх днів високопосадовці адміністрації Трампа обговорювали можливості досягти припинення війни * Reuters повідомило у вівторок з посиланням на свої джерела в адміністрації. За словами джерел, на які посилаються журналісти, високопоставлені співробітники адміністрації будують плани чинення тиску на Росію та Україну з метою домогтися припинення вогню.
Цинізм чинення з цією метою тиску на Україну можна не обговорювати. Сама ідея, щоб США чинили тиск на країну, яка є жертвою варварської агресії, з метою домогтися припинення вогню шляхом її фактичної капітуляції, не має за своїм цинізмом аналогів в історії.
Сам Трамп, продовжуючи свої щоденні вистави-монологи перед журналістами, то в неділю ввечері в літаку, повертаючись до Вашингтона з гольф-вихідних у Флориді, то в Овальному кабінеті в інші дні, зробив, як і зазвичай у таких випадках, заяви, що суперечать одна одній. Він, як і раніше, вважає, що «Путін прихильний досягненню миру», але якщо Росія буде «тягнути час» і не захоче припиняти вогонь, він її покарає вторинними митними тарифами на імпорт чи то всіх товарів, то чи нафтопродуктів з тих країн, які купують у Росії нафту. При цьому Трамп сказав, що йому доведеться це зробити, хоча він не хоче цього робити. Потім він став метати стріли в Зеленського, який «не підписує угоду про мінерали» і пригрозив президенту України, що він «про це пошкодує».
500%-ві мита на імпорт чи то всіх товарів із країн, що купують у Росії нафту, чи то товарів, вироблених компаніями, що купують у Росії нафту, пропонують запровадити 50 сенаторів, які приєдналися до внесення на розгляд Сенату двопартійного законопроєкту, внесеного двома сенаторами – республіканцем Гремом і демократом Блюменталем. Цей законопроєкт може бути ухвалений Сенатом. Однак, не факт, що він буде винесений спікером Джонсоном на голосування в Палаті Представників. Спікер Джонсон виносить на розгляд тільки ті законопроєкти, які узгоджені з Трампом. Сенат у цьому плані набагато більш незалежна палата, тим паче, що для ухвалення в ньому будь-яких законопроєктів, окрім змін до чинного бюджету, необхідна ситуативна двопартійна більшість, бо інакше неможливо знайти 60 голосів, необхідних для відкриття та закриття дебатів щодо законопроєктів.
500%-ві митні збори – це звучить голосно. Але якщо подивитися на суть речей, то потрібно зауважити таке. Припустімо, США введуть 500% мита на імпорт з Китаю за те, що він купує російську нафту. Ці гроші платитиме не Китай, а американські споживачі найрізноманітніших товарів – одягу, взуття, айпедів, айфонів, лептоп-комп’ютерів, батарейок, ліків (30% інгредієнтів, які виробляють у світі, зокрема й у США, ліків, імпортують із Китаю) тощо. Чи буде цим покараний Китай за те, що купує російську нафту? Ймовірно, продаж його продукції в США зменшиться, можливо, навіть істотно. Чи перестане Китай купувати російську нафту? Це навряд чи можливо точно передбачити. Що станеться з американською економікою і американським споживчим ринком, зокрема? У США негайно відбудеться підвищення цін на безліч товарів, що викличе сплеск інфляції, невдоволення споживачів і скорочення виробництва, яке залежить від імпорту китайських комплектуючих.
Економіка 21 століття глобалізована. Економіка кожної країни залежить від економіки інших країн. Здається, що набагато дієвішими санкціями проти російської економіки було б розширення санкцій проти російського тіньового танкерного флоту з охопленням усіх виявлених танкерів, які перевозять російську нафту, та запровадження санкцій проти тих китайських, індійських та інших компаній, які займаються поставками в Росію будь-яких товарів, але насамперед всієї електроніки, всіх комплектуючих, які можуть використовуватися для виробництва зброї та боєприпасів.
Тим часом телеканал CNN та інші американські ЗМІ повідомили у вівторок ввечері, що в США збирається конфідент путіна з економічних питань Кирило Дмитрієв. Він збирається найближчим часом прилетіти до Вашингтона для зустрічі з головним конфідентом Трампа з усіх питань Стівом Віткоффом. З Дмитрієва для того, щоб він зміг приїхати до США, буде знято санкції – чи то тимчасово, чи то постійно. Із цього випливає, що Трамп, як і раніше, дуже зацікавлений у тому, щоб розвивати бізнес-проекти в Росії. І очевидно, що Дмитрієв буде малювати Віткоффу пишність потьомкінських сіл спільних бізнес-проектів, які можна буде розвивати, щойно Трамп погодиться нормалізувати відносини з Росією. Хід із приїздом Дмитрієва з боку Путіна цілком зрозумілий. Майор кгб добре знає, як працювати з людьми – їх потрібно зацікавлювати тим, на що вони ласі. Лестощі, потьомкінські села у вигляді грандіозних «бізнес»-проєктів – це те, що дуже приємно і Віткоффу, і тим більше Трампу.
* У вівторок у США проходили дострокові вибори до Палати Представників у двох округах у Флориді – замість депутатів, які вибули, замість покупця сексуальних послуг у неповнолітніх Гетца, який пішов у відставку, і Волца, який став радником із національної безпеки. Обидва округи дуже червоні, республіканські, демократи в них не перемагали ніколи. Трамп в одному з цих округів випередив у листопаді Гарріс на 37%, а в іншому на 30%. На виборах, що відбулися у вівторок, в обох округах перемогли, як і очікувалося, республіканські кандидати, але їхня перевага становила менше 15%.
Однак вибори, що привертали найбільшу увагу, відбулися у вівторок у штаті Вісконсин – вибори судді Верховного Суду штату. У нинішньому складі суду ліберальні судді мають більшість в один голос. Вибори проводилися на місце, яке звільняє ліберальна суддя, що закінчила термін своєї служби в суді. Перемога ліберального кандидата означала б збереження мінімальної більшості ліберальними суддями. Перемога консервативного кандидата, підтриманого Трампом і Маском, означала б перехід контролю над судом до консервативних суддів, які орієнтуються на Трампа. Вісконсин – свінг-штат, у якому суд може зіграти найважливішу роль у разі необхідності вирішення спорів, пов’язаних із виборами.
Крім того, у ситуації, що складається сьогодні в країні, консервативна більшість у вищій судовій інстанції будь-якого штату може ухвалювати рішення, що обмежують права громадян і жителів США заради того, щоб задовольнити президента і йти у фарватері його політики. Верховні суди всіх штатів відіграють також ключову роль у тому, чи будуть дозволені в штатах аборти, чи зможуть законодавці, які володіють більшістю в легіслатурі штату, перекроювати кордони виборчих округів на користь своєї партії (цим постійно і в багатьох штатах займаються республіканці).
Кампанія з виборів судді Верховного Суду у Вісконсині виявилася найдорожчою в історії США кампанією з виборів судді. У цю кампанію активно втрутився Ілон Маск. Він вклав десятки мільйонів у рекламу консервативного кандидата Бреда Шимела, здійснював фактичний підкуп виборців за вже перевіреною ним на президентських виборах схемою – розігруючи в лотерею чеки на мільйон доларів, які він вручав в обмін на зобов’язання голосувати за Шимела. Маск приїжджав до Вісконсіна й брав активну участь у кампанії Шимела, зокрема провів там останні вихідні. Трамп активно підтримував участь Маска в цій кампанії, а також сам публічно підтримував Шимела, зокрема минулими вихідними виступ Трампа на підтримку Шимела транслювали з великих екранів на організованих його штабом мітингах.
Але все це не допомогло. Шемел зазнав на виборах відчутної поразки. Суддею Верховного Суду штату Вісконсин обрано ліберальну суддю Сюзан Кроуфорд. Після опрацювання 92% бюлетенів вона набрала 54.2% голосів, а трампівсько-масковський кандидат Шимел – 45.8% голосів.
Вибори, які розглядалися як референдум щодо довіри Трампу і Маску, закінчилися їхньою поразкою.
* Сенатор демократ від штату Нью-Джерсі Корі Букер провів безпрецедентну в історії акцію протесту проти політики Трампа і його адміністрації. Згідно з регламентом Сенату будь-який сенатор може попросити слово і виступати з сенатської трибуни стільки часу, скільки захоче. Сенат у цей час не може працювати. Сенатори можуть слухати свого колегу, можуть не слухати і вийти із залу, але Сенат не може розглядати жодних питань.
Корі Букер зайняв трибуну Сенату о 19:00 у понеділок і зійшов з неї о 20:07 у вівторок. Його виступ тривав 25 годин 7 хвилин. Коли Букер кілька разів виходив у туалет, трибуну займав на кілька хвилин один із його колег-демократів. Виступ сенатора Букера є в YouTube. Він говорив про все – про те, що Трамп і його адміністрація руйнують систему управління країною, руйнують систему соціального страхування, порушують закони і Конституцію, права людини. Він наводив безліч прикладів, цифр, зачитував листи виборців, громадян – своїх виборців і просто громадян з інших штатів.
Виступ сенатора Букера був рекордним за тривалістю в історії Сенату Конгресу США. Сенатор Букер вважав важливим своєю акцією привернути увагу всіх людей до того, що відбувається в країні, вважав за важливе висловити рішучий протест проти політики Трампа та його адміністрації.
* Тим часом, Трамп збирається в середу о 16:00 урочисто відсвяткувати «день звільнення», як він його назвав: він збирається оголосити про негайне введення митних зборів на імпорт, що обчислюється величиною приблизно $3.3 трильйона. Від чого і хто буде звільнятися, не дуже зрозуміло. Але американцям це загрожує звільненням їхніх гаманців і банківських рахунків від грошей, які вони будуть змушені платити за товари, що значно подорожчали через мита. Трамповські тарифи означають значне підвищення цін, а отже, зростання інфляції, падіння фондового ринку, зниження економічної активності аж до рецесії, втрату людьми роботи через скорочення виробництва.
Таким був вибір 49.9% виборців. Що ж, їм доведеться випити те, за що вони голосували, до дна. А разом із ними і тим, хто за все це не голосував. А разом з американцями і всьому світу.
До кінця історії під назвою «Страх: Трамп у Білому Домі» (с) (назва книги Боба Вудворда, виданої 2018 року) залишилося 1390 днів.
автор – Igor Aizenberg
переклад ПолітКом
