– Відставка Шойгу виявилася досить несподіваною. Навіть у навколокремлівських тусовках, у чатах, багато хто не вірив, що його приберуть. Чутки про його ослаблення ходили, особливо після арешту заступника міністра оборони – Тимура Іванова. Але більшість уважала, що Шойгу залишиться на своїй посаді як відповідальний за поразку. Якщо раніше він формував собі образ “фельдмаршала перемоги”, то тепер уже ясно, що перемоги не буде. Але потрібна людина, яка розв’язала війну, на кого можна все повісити. Однак Путін мав інший план. Не символічно-психологічний, а більш – механістичний.
– Призначення на посаду голови МО Андрія Білоусова є досить цікавим кроком. Цивільна людина, яка ні дня не служила в армії, стає міністром оборони під час війни. “Для Росії це немислимо! – вважає Віталій Кулик. — Так, Шойгу, теж не служив, хоч мав відношення до МНС, є генералом, зрісся з апаратом. А ось Білоусов – абсолютно цивільна людина. Дехто вважає, що він пов’язаний із ФСБ, але – ні. Він із досить відомої родини, його батько – один із розробників та теоретиків “косигінських реформ”.
І всі статті Білоусова спрямовані формування автаркії, на важливість планової економіки. Він є одним із ідеологів створення авторкатичної моделі, замкнутих циклів, імпортозаміщення. І все це – із відповідними планами, розрахунками”. Білоусов – це якесь втілення Держплану, наголошує експерт. І, коли путінський прес-секретар Пєсков говорить про необхідність вмонтувати військову економіку у загальну економіку, він якраз розкриває суть призначення міністром оборони саме Білоусова. Це про мобілізацію всієї економіки під потреби збройних сил, війни, пояснює Віталій Кулик.
– “Того, що було раніше – недостатньо. Система збоїла, Міноборони при Шойгу не так планувало власні потреби, скільки займалося освоєнням коштів. І в якийсь момент ці корупційні схеми, криза системи почали доходити до Путіна. Залишати далі Шойгу міністром оборони було недоцільно. І зроблено ставку на Білоусова, на військову економіку, на формування ланцюжків поставок не за принципом кумівства та “розпилу”, а безпосередньо, через офіціоз, через урядові механізми. Крім того, новий міністр, швидше за все, почистить міністерство, не буде щадити шойгушні кадри, – прогнозує експерт.
– Те, що Шойгу замість Миколи Патрушева стане головою Ради безпеки виглядає як спроба показати, що він не “збитий льотчик”, а просто переходить у новий центр ухвалення рішень”. Взагалі, всі призначення останнього часу виглядають більше як перестановка меблів, а не спроба якісного ремонту. Система просто змінює місце розташування людей, наголошує Віталій Кулик.
– Той самий Білоусов, нагадує він, був членом уряду, де цілком міг виконувати ту саму роботу, що стане зараз, ставши головою Міноборони. Так, це вимагало б деяких позавідомчих, міжвідомчих узгоджень і комісій. Але йому могли надати статус віце-прем’єра з ВПК, наділити великими повноваженнями – і цього вистачило б. Однак система вимагала невеликого струсу. І її злегка труснули.
– “Упевнений, що Миколі Патрушеву також знайдуть нову посаду. Тим більше, що його син Дмитро нещодавно став віце-прем’єром. Кар’єрне зростання, враховуючи, що раніше було міністром сільського господарства. А так нічого більше не змінилося. Усі залишилися на своїх місцях”, – констатує експерт.
– Тепер цікаво, зазначає він, хто зайде заступниками до того ж Білоусова, куди посунуть Патрушева-старшого.
– “Що стосується ролі Радбезу, я сумніваюся, що Шойгу звітуватимуть усі силовики, що він стане якимось координатором. По факту, Рада безпеки переходить в адміністрування особисто Путіна. Стаючи не інструментом генерації ідей, а більше виконавцем – як рада оборони при Сталіні, як така собі Ставка, яка не генерує, а просто займається виконанням ролі фюрера”, – робить висновок Віталій Кулик.
текст тут – https://world.comments.ua/…/scho-vidbuvaetsya-v-kremli…
#відставкаШойгу#патрушев#путін#ранковийКулик#Бєлоусов
картинка – 1840 #aleshastupin#art#forSale
Изгнание Шойгу из рая. Икона времен Рюрика.
Джерело тут
