Надзвичайний успіх ChatGPT та інших генеративних штучних інтелектів розпалив і без того бурхливі дебати про те, як зростання машин вплине на працівників і, зрештою, сформує наші суспільства. Приречені пророкують, що роботи замінять людей і, можливо, навіть знищать людську цивілізацію. Оптимісти стверджують, що після неминучого зростання нові розумні машини зроблять наше життя кращим. Адже людство успішно переварило попередні технологічні революції без особливо страшних наслідків.
Але вчитися з історії – справа не проста. Революція штучного інтелекту накладе нові та непередбачувані стреси на наше суспільство. Ключовий вимір, якого бракує в нинішніх дебатах, – це роль соціальної влади, яка визначає не лише переможців і переможених таких технологічних зрушень, але й те, наскільки соціальні та політичні зрушення відбудуться внаслідок технологічного зсуву.
Крайньою ілюстрацією цього принципу є доля одного особливого класу робітників — коня. Як зазначив сорок років тому лауреат Нобелівської премії з економіки Василь Леонтьєв, між 1900 і 1960 роками популяція коней у США скоротилася з 21 мільйона до лише 3 мільйонів. Винуватцем був двигун внутрішнього згоряння, який дозволив автомобілям і тракторам замінити коней у транспорті та сільському господарстві.
Кінь – фізично потужна тварина, але її соціальна сила дорівнює нулю. Життя і смерть коней повністю знаходяться під контролем людини. В результаті технологічний зсув, викликаний двигуном внутрішнього згоряння, призвів, по суті, до геноциду коней. Але на суспільному рівні загибель робочої конячки навряд чи викликала резонанс — по дорозі до клейового заводу не повстали коні.
А як щодо людей? Розгляньмо приклад «робочої конячки» індустріальної епохи — чоловіків без вищої освіти. Вони жили краще, ніж коні, але гірше, ніж інші верстви населення. Частка американських чоловіків у віці 25-54 років у робочій силі зменшилася майже на 10 відсотків порівняно з піковим показником наприкінці 1960-х років.
Реальна заробітна плата чоловіків без вищої освіти стагнує з кінця 1970-х років. Останнім часом тривалість життя чоловіків без вищої освіти скоротилася.
Звичайно, технологічні зміни лише частково спричинили цей тривожний розвиток подій. Я наголошую тут на важливішому зауваженні — на ключовій ролі соціальної влади. Нещодавні дослідження економістів надають переконливі докази того, що зниження чисельності робітників було важливішим фактором зниження їхньої заробітної плати, ніж взаємодія попиту та пропозиції робочої сили. Ерозія прав на колективні переговори, слабші стандарти праці та нові умови контрактів, нав’язаних роботодавцем, разом пояснюють основну частину розбіжностей між продуктивністю праці та середнім зростанням погодинної оплати праці. Серед економістів зростає консенсус щодо того, що нерівна влада відіграє найважливішу роль у придушенні підвищення заробітної плати для працівників, які не належать до еліти, починаючи з 1970-х років.
Важливим аспектом занепаду соціальної могутності американських робітників є еволюція Демократичної партії, яка була партією робітничого класу під час Нового курсу, але до 2000 року стала партією «десяти відсотків». Конкуруюча партія, республіканці, в першу чергу обслуговувала 1% багатіїв. 90% залишилися на морозі. Еморі Гетін, Клара Мартінес-Толедано і Томас Пікетті вивчили сотні виборів і виявили, що політичні партії в інших західних демократіях також дедалі більше обслуговують лише добре освічених і багатих.
Робітники не сприйняли їх зубожіння покірно. Існує багато ознак зростання народного невдоволення. Але історія вчить нас, що революції роблять не «маси». Народне зубожіння і викликане ним невдоволення потрібно спрямовувати проти правлячого режиму, а для цього потрібна організація сепаратистськими елітами, так званими «контрелітами». Без таких лідерів та організації неелітні робітники були зведені до голосування за популістських, антисистемних політиків, таких як Дональд Трамп.
Ось вам і історія. А як щодо майбутнього? Поява розумних машин підірве соціальну стабільність набагато більшим чином, ніж попередні технологічні зрушення, тому що тепер штучний інтелект загрожує елітним працівникам — тим, хто має вищу освіту. Але високоосвічені люди прагнуть набути навичок і соціальних зв’язків, які дозволяють їм ефективно організовуватися і кидати виклик існуючим владним структурам. Надмірне виробництво молоді з науковими ступенями було головною силою, що рушила революції від Весни націй у 1848 році до Арабської весни 2011 року.
Революція штучного інтелекту вплине на багато професій, які вимагають вищої освіти або вище. Але найнебезпечнішою загрозою соціальній стабільності в США є нещодавні випускники з юридичною освітою. Насправді, непропорційно велику частку революційних лідерів у всьому світі становили юристи — Робесп’єр, Ленін, Кастро, а також Лінкольн і Ганді. В Америці, якщо ви не належите до числа супербагатіїв, найвірніший шлях до політичної посади – це юридична освіта. Проте Америка вже перевиробляє юристів. У 1970 р. на 1000 населення припадало 1,5 адвоката; До 2010 року це число зросло до 4.
Занадто велика кількість юристів, які конкурували за занадто малу кількість робочих місць, не знизила зарплати всіх адвокатів однаково. Натомість конкуренція створила два різні класи: переможців і переможених. Розподіл стартових зарплат, отриманих випускниками юридичних факультетів, має два піки: правий – близько $190 тис., що становить близько чверті заявлених зарплат, і лівий – близько $60 тис., де зарплати становлять близько половини, і майже без зарплат між ними. Цей «бімодальний» розподіл еволюціонував від звичайного («унімодального») лише за одне десятиліття, між 1990 та 2000 роками.
Цей розвиток подій означає, що ті, хто перебуває на правильному піку, змогли потрапити на шлях до елітного статусу. З іншого боку, більшість із тих, хто перебуває в лівому краї, стануть невдалими претендентами на еліту, особливо з огляду на те, що багато хто з них розчавлений боргом у розмірі 160 тисяч доларів або й більше, який вони взяли на себе для оплати навчання на юридичному факультеті.
Якщо перспективи для більшості людей, які мають нову юридичну освіту, сьогодні виглядають похмуро, то розвиток нового штучного інтелекту зробить їх набагато гіршими. У нещодавньому звіті Goldman Sachs підраховано, що 44% юридичної роботи можна автоматизувати — юристи будуть другою найбільш постраждалою професією після офісної та адміністративної підтримки.
Якщо ринковим силам дозволять досягти свого, ми створимо ідеальне живильне середовище для радикальних і революційних груп, які живляться величезною армією розумних, амбітних, кваліфікованих молодих людей без перспектив працевлаштування, яким нема чого втрачати, крім нищівних студентських кредитів. Багато суспільств у минулому потрапляли в таке скрутне становище. Звичайний результат – революція або громадянська війна, або і те, і інше.
Якщо не здійсняться найгірші побоювання приречених, у довгостроковій перспективі, безсумнівно, ми навчимося змагатися з розумними машинами, а не проти них. Але в короткостроко-середньостроковій перспективі (скажімо, в десятиліття) генеративний штучний інтелект завдасть величезного дестабілізуючого шоку нашим соціальним системам. Оскільки ми можемо передбачити вплив ChatGPT та йому подібних на потенційне створення великої кількості контреліт, у принципі, ми можемо з’ясувати, як ним керувати.
Проблема полягає в тому, що я не маю впевненості в тому, що наша нинішня поляризована, загнана в глухий кут політична система здатна вжити політичних заходів, необхідних для розрядки напруженості, спричиненої перевиробництвом еліт і народним зубожінням. Сподіваюся, я помиляюся; Але якщо ні, приготуйтеся до важкої поїздки.
Джерело тут
Оригінал тут
