У четвер, 6 листопада 2025 року, у прес-центрі «КиївІнформ» у Києві відбувся Міжнародний круглий стіл «ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАГРОЗИ СУЧАСНОСТІ ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ЇХ УСУНЕННЯ».
Учасники круглого столу обговорили актуальні виклики інформаційної безпеки, роль медіа у формуванні суспільної свідомості та політичних процесів, вплив популізму й радикалізму, а також сучасні технології та штучний інтелект у протидії дезінформації.
Ключові теми дискусії:
– Інформаційні війни як складова сучасних міжнародних відносин.
– Роль історії у формуванні медіапростору.
– Популізм і радикалізм у інформаційно-політичному середовищі.
– Медіаграмотність та академічна доброчесність в епоху напівправди.
– Сучасні технології та ШІ у протидії дезінформації.
З вітальним словом перед учасниками заходу, включно з представниками парламенту, виступив заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Євген БРАГАР. Він заявив, що Комітет відкритий до взаємодії з експертним співтовариством у питаннях протидії дезінформації та очікує напрацювань від учасників круглого столу.
Також експертів привітала професор кафедри теоретичної юриспруденції, доктор юридичних наук, директор Науково-навчального інституту «Юридичний інститут КНЕУ імені Вадима Гетьмана» Людмила КОЖУРА. Пані Людмила відзначила, що інформація стала зброєю, здатною формувати свідомість, поведінку і навіть долі цілих країн.
Круглий стіл складався з двох умовних панелей: практичні кейси та особистий досвід провідних фахівців-комунікаційників, які працюють у сфері протидії дезінформації, та академічних експертів, які професійно досліджують тематику інформаційної безпеки.
На практичній панелі виступила медіаексперт та комунікаційниця Тетяна ЛУПОВА, яка поділилася власним кейсом антикризового реагування та боротьби з інформаційними атаками — «Протидія інформаційним атакам під час польсько-української зернової кризи 2023 року». Особливо цікавими виявилися подробиці контрзаходів українського Мінагрополітики з відбиття спроб дезінформаційної дискредитації українських виробників та сільськогосподарської продукції в Польщі.
Ален БОБРОВ, який керував стратегічними комунікаціями департаментів МВС та Міністерства юстиції, розповів про свій кейс протидії російським ІПСО під час атаки на державні реєстри.
Відомий фахівець з російських студій та автор курсу «Анатомія російської еліти» Марія КУЧЕРЕНКО розкрила особливості семантики російської пропаганди та прийомів ІПСО з часів Мінського процесу і до сьогодні. «Ми повинні розгортати власний наратив, йти попереду ворога, бути першими у комунікаціях, просувати власний порядок денний. Для цього потрібно добре знати ворога», — підкреслила пані Марія.
За словами представниці дирекції зі стратегічних комунікацій АТ «НАЕК “Енергоатом”» Олени КОТЕЛЯНЕЦЬ, Росія атакує енергетичні об’єкти не лише ракетами, але й дезінформацією. Зокрема, проти української галузі ядерної енергетики, яка на сьогодні повністю позбулася монополії РФ, російська пропаганда розгорнула кампанію на всіх рівнях. Використовуючи медіапростір, усі можливі майданчики та платформи, Росія шляхом поширення дезінформації намагається посіяти сумніви щодо безпечної експлуатації вітчизняних АЕС, ефективності управлінських рішень керівництва галузі, доцільності розвитку ядерної енергетики України тощо. Росіяни не гребують поширенням фейкової документації компанії та системно генерують фейковий контент, щоб виправдати окупацію Запорізької АЕС.
Заступник голови Буковинського центру реконструкції та розвитку Ярослав БАСНЯК поділився своїми дослідженнями румунського політичного популізму та впливу лідерів-популістів на електоральний ландшафт Румунії. Ця тема особливо актуальна для України, оскільки сьогодні Румунія є нашим партнером у протистоянні російській загрозі. У разі зміни уряду в Бухаресті та приходу до влади таких політиків, як Джордже Сіміон і Крін Антонеску, відносини України з Румунією можуть суттєво ускладнитися.
Президент Асоціації політконсультантів України Денис БОГУШ, який має досвід роботи з протидії дезінформації в системі Міністерства оборони та ЗСУ, висвітлив концептуальні питання, такі як інформаційний вимір глобальної безпеки та можливості російської пропаганди. За його словами, 60% споживачів інформації не аналізують її правдивість і якість, приймаючи на віру будь-яку хайпову нісенітницю.
Доцент кафедри міжнародних відносин та суспільних комунікацій Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Іванна МАКУХ-ФЕДОРКОВА підняла тему «Від гібридної до онтологічної війни: еволюція агресії в цифрову добу». Пані Іванна зазначила, що Росія давно веде проти України когнітивну та онтологічну війну, спрямовану на зміну способу мислення, викликання сумнівів, розкол українського суспільства, посівання недовіри до власної держави та зміну реальності — переписування самої системи координат, у якій людина визначає свою ідентичність.
ВІДЕО Частина 1 – https://www.youtube.com/watch?v=SwMAeYPJIdY
У другій частині круглого столу учасники приділили увагу проблематиці досліджень інформаційних загроз, історичних наративів, когнітивних та онтологічних воєн, філософських аспектів еволюції штучного інтелекту, використання ШІ в поширенні дезінформації, інформаційним викликам освітнього процесу та академічній доброчесності.
Директор музею КНЕУ імені В. Гетьмана, кандидат історичних наук, доцент Тетяна НІКОЛАЄВА розповіла про підручник «Історія українського суспільства 1991-2024: Шлях до свободи» (Київ: КНЕУ, 2025), який підготували викладачі університету. Також пані Тетяна докладно розкрила роль історичного кіно у формуванні національної пам’яті та подоланні імперських наративів ворога в контексті онтологічних війн.
Доктор філософських наук, доцент Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Наталія МАНОЙЛО висловилася про філософські аспекти еволюції штучного інтелекту, про природне та «другу природність», що відрізняє людину від штучного інтелекту, а також про втрату здатності до критичного мислення.
Євген МАГДА, доцент Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, директор ГО «Інститут світової політики», визначив сучасну ситуацію як спробу «викрасти Європу росіянами». Пан Євген стверджує, що, попри те, що європейці локалізували російську пропагандистську тріаду («Спутник», «Russia Today» та «Русские дома»), Європа в цілому відкрита для російських впливів. Росіяни діють у Європі нелінійно. Маємо ситуацію «Гібридність 2.0»: дрони над Польщею, втручання у вибори, інформаційна підтримка та ботоферми для популістів, інспірація політичних криз, поширення дезінформації. Руйнуються звичні базові європейські принципи, як наслідок — ми втрачаємо підтримку.
Магістр політології КНЕУ імені В. Гетьмана Владислав ЛІСІЦИН зазначив, що ще на світанку становлення ШІ у 2016 році понад 13 тисяч ботів у Twitter писали повідомлення про вихід Великобританії з ЄС під час Брекзиту. Це свідчить про потенціал інструменту маніпуляції. Також Владислав розглянув кейс Sora — моделі перетворення тексту у відео, створеної американською дослідницькою організацією зі штучного інтелекту OpenAI, яка набула неймовірного поширення. Розробники були вимушені попрацювати над «зменшенням реалістичності» згенерованого зображення, оскільки продукт став надто схожий на справжнє відео.
Василь БАРАНЕЦЬ, аспірант кафедри міжнародних відносин та суспільних комунікацій Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, поділився своїми думками щодо систем, здатних створювати фіктивний контент. Проте, як вірно зауважив пан Василь, ці системи не лише є загрозою, але й можуть бути ефективним інструментом виявлення та попередження дезінформації та маніпуляцій в інформаційному просторі. ШІ — це те, яким його роблять люди.
Експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Дмитро ЛЕВУСЬ розповів про свій проект на іномовленні Українського радіо (існував до 2018 р.) «Блеск и нищета русского мира», який був справжнім семінаром з анатомії рашизму. Учасники проекту тоді неодноразово попереджали владу та українське суспільство, що Росія неодмінно нападе на Україну. Також пан Дмитро три з половиною роки вів щоденний огляд ситуації в Україні для Литовського радіо і міг спостерігати коливання суспільних настроїв жителів балтійських країн, проникнення в їхній інфопростір російських наративів та досвід протидії дезінформації в цьому регіоні.
Віра ГАПОНЕНКО, доктор політичних наук, завідувачка кафедри, подякувала всім учасникам за інтерес до круглого столу та за активну участь у роботі заходу. Також вона зупинилася на інформаційних викликах освітнього процесу та академічній доброчесності.
Директор Інституту стратегічного проектування Олександр НАЗАРЧУК зазначив, що світ увійшов в еру какістократії (система управління, яка перебуває під орудою найгірших — найменш кваліфікованих) та масового зменшення когнітивних здібностей великої кількості людей. Щоб протистояти цьому, потрібна нова якість освіти та просвіти людей. Якщо людина здійснює мисленнєвий процес, то це вже крок до критичного мислення та імунітету від маніпуляцій.
Завідувач наукової лабораторії Віталій КУЛИК на завершення роботи круглого столу зазначив, що «в умовах повномасштабної війни протидія дезінформації має бути комплексною системою, що поєднує державні, громадянські та міжнародні механізми: створення єдиного інформаційного штабу для координації усіх відомств, розгортання мережі підготовлених волонтерів для оперативного спростування фейків на місцях, активне залучення ЗМІ та соцмереж для контратаки власним позитивним наративом, розвиток медіаграмотності населення через освітні програми, міжнародне тимчасове блокування пропагандистських ресурсів, створення мобільних груп психологічної підтримки для постраждалих від інформаційних атак, а також систематичне документування злочинів інформаційної агресії для подальших міжнародних судових процесів. Але це все потребує політичної волі. Сподіваюся, вона в нашого керівництва є», — зазначив Віталій Кулик.
ВІДЕО Частина 2 – https://www.youtube.com/live/yHDlHI6bXrg
Учасники круглого столу підготували рекомендації владним інституціям, які опікуються питаннями протидії дезінформації та інформаційним загрозам.
в Круглому столі взяли участь представники вишів:
1.Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана
2.Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича
3.Київський національний університет ім.Тараса Шевченка
4.Український державний університет ім. Михайла Драгоманова
5.Інститут держави і права імені В. М. Корецького
6.Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського,
7.Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
8.Київський Авіаційний Інститут,
9.Міжнародний гуманітарний університет (м. Одеса)
10. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
Ініціатором проведення заходу виступив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана та Лабораторія протидії дезінформації КНЕУ.
Співорганізаторами заходу виступили:
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (Чернівці)
Чорноморський національний університет імені Петра Могили (Миколаїв)
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
Комітет з питань свободи слова Верховної Ради України
Centrul de Interacțiune Sociale și Progres (Бєльці, Республіка Молдова)
Вищий суд з питань інтелектуальної власності
ГО «Буковинський центр реконструкції та розвитку» (Чернівці)
Інформаційна агенція AVA.md (Кишинів, Республіка Молдова)
Волноваська районна державна адміністрація
ГО «Інститут стратегічного проектування»
ГО «Центр досліджень проблем громадянського суспільства»
Проєкт TransCaspianUA
Оргкомітет круглого столу нагадує, що учасники та всі зацікавлені можуть надіслати на адресу Лабораторії протидії дезінформації свої тези та аналітичні матеріали з заявлених заходом тем. Університет планує публікацію збірника матеріалів круглого столу!
контакти – vitalii_kulyk@kneu.edu.ua
