Майдан, а що каже Майдан? Майдан, Майдан…
Майдан був неоднорідним. Основних Майданів було три.
Повторюю – Майданів 2013-2014 було три:
– сцена
– масове наповнення небайдужими громадянами під сценою і загалом
– бойова частина, тобто сотні Майдану і кіннота, Автомайдан та Автодозор.
Всі три структури перетинались лише в разі бойової обстановки.
А так – Самооборона не терпіла сцену, можливо, тому що сотенних на сцену не сильно випускали. А накипіло в багатьох. Оця дивна дискримінація дратувала, може, тому бойовий Майдан не стерпів Парасюка. Той вискочив на сцену і витягнув ковдру на себе.
Виявився непоганим хлопцем зрештою, але цю ковдру багато хто не пробачив.
Гаврилюка теж не дуже обожествляли, на відміну від тисяч людей під сценою і біля моніторів. Міша виявився теж непоганим хлопцем, але вже сталось як сталось.
А сталось так, що саме ці епізодичні фігури і пройшли до Ради. Цього теж не любили, це зневажали, але потім користувались звʼязками.
Вважалось, що в разі чого бойова частина Майдану відстоїть Майдан. Сотні. А не сцена і ті, що під сценою.
Коли настало «в разі чого» – все сталось за класикою. Якісь сотні побігли й заховались, якісь стали до бою.
Ті, хто стояв під сценою, розбіглись теж враз. Але якась кількість цих мас лишилась і теж стала до бою.
Сцена…
Ну, сцена як сцена. Хто там побіг, а хто лишився, я не сильно відслідковувала. Я тоді тягала бензин, шини, протигази, медикаменти, броніки.
Ті бойові, що пішли в бій, не пробачили Парубію деяких дій і деяких НЕдій.
Досі не пробачили.
Але потім звʼязками користувались. Парубій був певним інструментом для майданівців в добровольчих батальйонах. Я не люблю цю назву, бо добровольців тоді вистачало скрізь. Для цього необовʼязково було йти до Айдару чи Донбасу.
Парубій виявився непоганим хлопцем і щось там робив для своїх, іноді вагомо. Але певних дій та НЕдій йому Майдан так і не пробачив.
Але все ж Парубій вважався батьком добробатів, Боже, як не люблю я це слово – але ідея взяти бойові сотні Майдану, потренувати їх зо три тижні і відправити на фронт – все ж ця ідея належала Парубію.
Це був політичний ризик, але він зіграв.
Чому вбито Парубія, які такі секрети знав відставний політик, на що він мав впливати?
Дурне питання. Вбивають не лише за вплив і за секрети. Вбивають символ.
Я терпіти не могла Фаріон, вважала і вважаю, що своїм поділом українців на правильних і неправильних вона зробила для розділу України не менше ніж Кремль. Але для певної частини України вона стала символом, вбивали як символ.
Парубія розстріляли як символ.
Символ Майдану. Майданів. Починаючи з Майдану 2004 року.
Символом він був в очах тих, хто під сценою та біля моніторів. Отже, для росіі він теж був символом.
Для бойових сотень Майдану, а потім добробатів (як не люблю я це слово) він символом не був, а був:
– Так, друже, ладно, ми не будемо згадувати тобі мирний наступ, але наразі нам треба…
І Парубій з кимось говорив, щось робив.
Його політичний шлях уже досліджено, він був з перших, хто вийшов на сцену політики украіноорієнтованого напрямку. Тому як мішень для наших ворогів він був значною фігурою.
Але сцена – чи Майдану, чи загалом політикуму – це діло таке. З кимось треба домовитись, десь комусь треба вклонитись. Лишаєшся при цьому інструментом впливу для своїх – ладно.
Цей поверховий текст написано для тих наївних громадян, хто й досі лишився десь під сценою і щиро питається:
– А що каже Майдан про Парубія?
Різне каже, як завжди і у всьому. Але спочатку уточніть питання. Який Майдан?
Майданів 2013-2014 було три. Як мінімум. Всередині кожної агломерації топографіі Майдану були ще свої, дрібніші осередки.
Тому такі питання завжди треба уточнювати. Як, в принципі, й будь-які глобальні питання. Головне ж от в чому – наші вороги відстрілюють тих, кого вважають символами. А це аж ніяк недопустимо.
Співчуття сімʼї загиблого. Найщиріші співчуття.
автор – Diana Makarova
