Натовпи людей, які вільно могли зібратися у храмах та біля церков у Вербну неділю – причому навіть у Чернівецькій області, де найбільша кількість зареєстрованих хворих на Covid-19 в Україні, продемонстрували подвійні стандарти нашої держави та її особливе ставлення до релігійних конфесій. Якщо за прогулянку в парку українці мають сплачувати штраф у розмірі 17 тисяч гривень, то релігійна конфесія, яка, як і всі, мала б дотримуватися карантину, виходить, може й не робити цього.
Натомість у багатьох країнах світу спокійно застосовують покарання, у тому числі й репресивні механізми, щодо релігійних конфесій, які ігнорують обмеження на час епідемії. Наприклад, у Південній Кореї були відкриті кримінальні справи проти тих священиків чи пастирів, які закликали свою паству не дотримуватися норм карантину, бо в умовах пандемії ці конфесії, по суті, стають біотерористами, оскільки свідомо чи несвідомо сприяють поширенню епідемії.
В Україні ця проблема пов’язана із більш широким контекстом, зокрема, зі встановленням антинаукового традиціоналізму, коли замість наукового світогляду на побутовому рівні більше поширені мракобісні забобони. І це експлуатується в тому числі й політиками. Це дуже тисне на державу, і вона починає толерантно ставитися до порушень релігійними конфесіями карантинних заходів.
Ігнорування карантину стосується не всіх релігійних конфесій. Найбільше зауважень до Московського патріархату. Але я б не надто робив на цьому акцент, тому що, окрім МП, неохаризмати, греко-католики в селах на західній Україні та інші конфесії продовжують свої релігійні заходи за участі великої кількості людей. Усі вони на місцевому рівні ігнорують карантинні обмеження, які визнають навіть їхні архіпастирі.
Відповідальність за це, в першу чергу, лежить на державі, яка не змогла чи не захотіла забезпечити виконання релігійними конфесіями норм карантину.
Згаданий вище Московський патріархат наголошує, що ніяка онлайн-трансляція не може задовольнити їхніх релігійних потреб і не годиться для звершення таїнств. Звісно, можна було б закрити очі на подібні дії церков, сказавши, що це їхнє право і їхній вибір. А далі наслідки сприймати просто як природний відбір… Але це було б можливо, якби Московський патріархат та інші церкви, що ігнорують карантин, жили в закритій ізольованій громаді і не перетиналися з загальною масою населення.
Та все відбувається інакше. І саме категорія найбільш ревних вірян МП є найбільш вразливою перед коронавірусом і може поширювати пандемію, тобто саме вони можуть стати “агентами коронавірусу” в суспільстві.
Переконаний, що держава мала б відкрити низку кримінальних проваджень і показово покарати священиків або конфесію за недотримання карантину.
На фото з Чернівецької області можна побачити, що біля церков, де були натовпи, також перебувала і поліція, яка, втім, нічого не робила. Така вказівка – не втручатися. Дивно, коли 13 полісменів ловлять людину, яка плавала одна на 10 кв км у Дніпрі, виписують штрафи і складають адмінпротоколи, коли затримують у парку більше трьох осіб, що гуляють із дітьми, виписують штрафи за торгівлю на вулиці, але водночас при цьому повністю ігнорують недотримання карантинних норм із боку релігійних конфесій. Це – подвійні стандарти.
Безумовно, усі запроваджені обмеження є незаконними і антиконституційними, оскільки не запроваджений режим надзвичайного стану. Без нього обмеження в частині перевірки документів, застосування Нацгвардії для поліцейських функцій, введення комендантської години, обмеження пересування та заборони торгівлі певними об’єктами, є порушенням конституційних прав та свобод громадян. Оскільки не введений надзвичайний стан, все це може бути оскаржено в судах.
При цьому держава запровадила неконституційні обмеження і вибірково їх застосовує. Цікаво, як би діяла держава, якби громада атеїстів зібралася на схилах Дніпра і проводила б своє засідання? Більш ніж переконаний, що люди були б затримані і оштрафовані!
У нас попереду – Великдень, свято, на яке до церков, як правило, сходиться набагато більше людей, ніж у Вербну неділю. Ситуацію на Великдень можна буде описати трьома словами: “мракобесие”, “слабумие” и “отвага”. Ми можемо очікувати величезні натовпи людей біля храмів. Значна частина тих, хто піде до храмів або не вірить в існування коронавірусу, або не вірить у небезпеку, пов’язану з пандемією.
Можемо не сумніватися, що все це призведе до спалаху епідемії в Україні з новою силою. Лікарі це теж визнають. Отже, після Великодня, наприкінці квітня, варто чекати на нову хвилю епідемії і стрибок захворюваності в кілька разів.
При цьому віряни бачать і приклад Києво-Печерської лаври, де вже 63 випадки захворювання на Covid-19, відомо і про смерть священика на Тернопільщині… До того ж, до церков, як правило, йдуть літні люди, які входять до групи ризику. Та людей усе це не зупиняє, тому що вони живуть якимись конспірологічними теоріями і забобонами. Адже те, що ми спостерігаємо, не має нічого спільного з вірою в бога чи спілкуванням із богом. Це – обрядовість, ритуали і забобони. Для цих людей важливе безпосереднє освячення великоднього кошика священиком, і вони переконані, що коронавірус їх не зачепить, а заклики залишатися на Великдень вдома сприймають як обмеження їхніх прав віруючих на спілкування з богом у церкві. При цьому жодні раціональні пояснення та очевидні факти на таких людей не впливають.
Якщо держава справді хоче забезпечити дотримання карантину, має діяти повсюдно, а не вибірково. Якщо вона виокремлює релігійні конфесії, як тих, кого обмеження не стосуються, вона відкриває “скриньку Пандори”, тому що інші групи громадян також будуть вважати, що вони мають право на ігнорування норм карантину.
