Згідно хрестоматійного трактування, поспіх потрібний тільки в двох випадках: при ловлі бліх, або при проносі. Однак, наші можновладці винайшли ще одну підставу – при створенні Бюро економічної безпеки (БЕБ). В принципі, зрозуміло навіщо це їм – так легше ловити рибу в мутній воді. Питання, навіщо це нам – суспільству?
Давайте згадаємо, що вимагало суспільство від цієї реформи?
Лозунгом проведення реформи було – «досить кошмарить бізнес»!
Основні претензії до правоохоронних органів були наступні:
– використання правоохоронної системи, як тиск на бізнес в інтересах провладних сил та третіх осіб;
– переслідування політичних опонентів;
– участь у рейдерському захоплені бізнесу;
– банальне здирництво.
І влада взялася за «реформу».
Не буду повторюватись, що ризики неуспіху перезапуску органів з протидії економічним злочинам, були закладені у самому законі про БЕБ. Про це вже писав і не один раз.
Коротко лише нагадаю основні чинники повернення довіри до правоохоронної системи:
1. Концептуальність. Має бути розроблена та затверджена концепція системи кримінальної юстиції на рівні держави, де чітко прописана філософія, мета та принципи діяльності правоохоронних органів з чітким розподілом їх функцій.
2. Підпорядкованість. Правоохоронні органи мають бути підпорядковані лише одному – букві закону! Функція всієї системи кримінальної юстиції також має бути одною – верховенство права!
3. Незалежність. Жодний вплив чи тиск на систему кримінальної юстиції неприйнятний! Незалежність має бути політична, адміністративна, фінансова.
4. Ефективність. Основна мета економічного злочину -це матеріальне збагачення. Позбавивши злочинця мети злочину, ми позбавляємо всякого сенсу його вчинення. Тому, як кажуть закордонні експерти з фінансових розслідувань, «один з головних девізів детектива – Follow the Money!»
5. Прозорість. Чим більше повноважень, тим більше контролю за діями правоохоронної системи та відповідальність в разі порушень законодавства.
Чи за такими принципами будується новий орган?
Вже перші дії, після прийняття закону з явним перекосом у бік інтересантів від влади, стало зрозуміло, що будуть шельмувати. Так і сталося. Нагадаю, що Закон був прийнятий Верховною Радою 28 січня поточного року. Згідно з вимогами закону, новий орган має запрацювати не пізніше, ніж через шість місяців з дня набрання чинності Закону про БЕБ. Зараз – це 25 вересня 2021.
Як правовий нігілізм продати за чесний конкурс?
Конкурс з обрання директора БЕБ розпочався лише з 15 червня 2021. Влада довго «запрягала» конкурсну Комісію. І за справу взялася знаюча людина. Як в тому анекдоті – майстер спорту, майор Чигаджгук, в миру засновник Трускавецької школи Тимофій Милованов. І тут все зразу зарухалось. Конкурс на директора БЕБ пройшов в найкоротші строки і, дивлячись на сам процес, нібито ідеально. Та от біда, обираючи керівника органу, Комісія сама собі напридумувала умови, не передбачені Законом, чим перевищила повноваження. А саме:
– протиправно розширила порядок (умови) конкурсу, не передбачені законом;
– не затвердила умови, які висуваються до інформації та документів, що подаються кандидатами;
– запровадила виконання кандидатами тестування та виконання практичних завдань, які обмежили участь кандидатів у конкурсі.
Більш детально з усім переліком порушень Комісії можна ознайомитись в дописі одного з кандидатів Дениса Осмоловського на його сторінці.
В результаті, прийнятих Конкурсною комісією рішень, комісія почала шукати з конкурсантів не людину з філософією, що закладалась на початку реформи, а з відмінним знанням законодавства, високою компетенцією в розслідуванні кримінальних проваджень та практичним досвідом.
Ним виявився діючий Голова ДФС Вадим Мельник! Але, чи цього вимагало суспільство? Чи таке завдання стояло при створенні цієї служби? Ці всі питання винесли за дужки.
Навіть, один з членів Конкурсної комісії Олексій Любченко за декілька днів до голосування за кандидата на посаду керівника БЕБ, заявив, що недоцільно обирати керівника з бувших очільників БЕБ, натякаючи саме на Мельника. Але, в день голосування про свою позицію на мить забув і підняв руку за нього. Що дозволило Мельнику набрати необхідну кількість голосів.
От така послідовна позиція влади по ключовим питанням створення нового органу.
Квест для кмітливих.
Далі ще цікавіше. У відповідності до того славнозвісного Закону про БЕБ, для відбору детективів та аналітиків, а також наповнення служби особовим складом, якого має бути 4000, створюється відповідна Конкурсна комісія. До складу Конкурсної комісії має входити не менше трьох представників від громадськості, що мають бути очима і руками громадськості, при неупередженому відборі співробітників такою Комісією. Їх обирають зі складу представників Ради громадського контролю, що має бути створена при БЕБ.
Згідно, з Порядком формування Ради громадського контролю (РГК) при БЕБ, для проведення конкурсу з формування складу Ради громадського контролю на офіційному веб-сайті, зазначеного Бюро, розміщується оголошення про проведення конкурсу.
І тут, уважно слідкуйте за руками, точніше діями КМУ. Мельник був призначений на посаду 20 серпня 2021 року. А ще 18 серпня 2021 р. КМУ, в порушення самим же Кабміном затвердженим Порядком формування РГК, Постановою № 872 «Питання Ради громадського контролю при Бюро економічної безпеки», був оголошений конкурс з формування первинного складу РГК. Розмістили її на задвірках сайту КМУ. За результатом такого маневру, більшість громадськості просто не знало про оголошення конкурсу і не подало, відповідно, своїх кандидатів на конкурс РГК, оскільки, чекали на запуск очільником БЕБ відповідного сайту і оголошення конкурсу за прийнятими правилами. Але сталося не так, як гадалося.
Таким чином, черговий раз зігравши з суспільством в наперстки, влада отримала бажаний результат. Документи подали самі кмітливі та особи, наближені до майбутнього розподілу посад висококласних фахівців в коштовних шкарпетках. До прикладу – «морські котики» (ГО “Військово-патріотична організація “Морської піхоти України”).
Про схеми накруток рейтингового інтернет-голосування громадян України та їх результати, особливо, коли туди зайшли лише потрібні ГО, марно й писати.
Зараз, проведення конкурсу з відбору детективів на посади в БЕБ в короткі строки – це лише збільшення ризиків наповнення нового органу старими кадрами, готовими грати за старими правилами. Різниця лише у назві та фінансуванні. Чи призведе це до зміни підходів в роботі органу?
Що ми отримуємо в сухому залишку:
– відновлення довіри до влади в особі новоствореного органу, за наведених вище обставин – марна справа;
– сподіватися на обіцяний суспільству новий підхід в роботі новоствореного БЕБ, також виглядає більше примарою, а ніж реальністю;
– розкол «влада – суспільство» триває і поглиблюється.
Нажаль, шельмування з боку влади продовжується. Під виглядом швидкого запуску нового органу йде банальний перерозподіл сфер впливу на один з інструментів тиску на бізнес та можливість позбавити опонентів влади фінансових інструментів. А реформа закінчиться черговою зміною вивіски на будівлі владної установи. При цьому запит на справедливість, рівність умов ведення бізнесу, створення інвестиційної привабливості в країні залишиться черговою невиконаною обіцянкою.
Автор: Святослав Дубина
Джерело: Facebook
