На минулому тижні багато моїх колег пригадували Петру Порошенку його позицію щодо ухвалення Харківських угод. Нагадаю, що Петро Олексійович по суті їх виправдовував (https://www.facebook.com/gaidaisergii/posts/10224396522041521).
Я ж хочу нагадати трохи іншу історію. Мова піде про те, як і дякуючи кому ми отримали «формулу Штайнмайєра». Ця «пастка 22» досі висить на Києві й навряд чи буде під силу адміністрації Володимира Зеленського від неї позбавитися.
Нагадаю, що під «формулою Штайнмайєра» мається на увазі врегулювання війни на сході України шляхом проведення місцевих виборів в ОРДЛО під наглядом ОБСЄ, надання тимчасового особливого статусу окремим територіям Донбасу, а потім — після доповіді представників ОБСЄ за підсумками виборів на непідконтрольній Україні території — надання постійного особливого статусу цим територіям. З усіма наслідками: у вигляді амністії / прощення бойовикам, спільних патрулів ЗСУ та «народної міліції», перехідної адміністрації за участю бойовиків «ДНР/ЛНР» тощо.
Ця «формула» була схвалена Києвом, за особистого втручання Петра Порошенка в 2016 році. Про це відверто заявив колишній глава МЗС Вадим Пристайко
«формулу Штайнмаєра, яку наш глава держави погодив, ми, як люди, які виконують навіть те, що пообіцяли наші попередні президенти, повинні виконувати».
Той же Пристайко підтвердив в 2019 році, що на момент підписання “формули Штайнмаєра” і після того, «щодо неї немає розбіжностей між Україною та Росією».
Це вже потім симпатики Порошенка почали розповідати, що Петро Олексійович мав не те на увазі, що в тексті «не так все однозначно»…
Що ж принесла Україні «формула Штайнмайєра»? Для початку в Мінську Україну примусили прив’язати політичний кейс врегулювання до покрокової реалізації домовленостей щодо демілітарізації окремих пунктів на лінії розмежування та відведення сил. Ще до Парижського саміту Нормандської четвірки російська сторона чітко заявила, що без відведення сил в конкретних точках (вигідних їй) не буде вести мову про політичні умови врегулювання і навпаки.
По-друге, Київ мусить тепер маневрувати в питаннях “модальності проведення місцевих виборів в ОРДЛО”, оскільки від цих “діалогів” залежить “добра воля” Заходу натиснути на Росію хоча б слабенькими санкціями. Кожні такі “діалоги” про вибори в ОРДЛО ризикують закінчитися новими зобов’язаннями для України, які перекреслять всі зусилля військових на фронті.
По-третє, «формула Штайнмайєра» відкриває перспективу для різного роду капітулянтських проектів «реінтеграції» на засадах де-факто федералізації країни. Цілком в наративах партнера Порошенка – Віктора Медведчука.
В 2016 році, коли з’явилася “формула Штайнмайєра” Петро Порошенко всіляко доводив, що це «мудре політичне рішення, спрямоване на врегулювання ситуації на Сході України та припиненння війни». Тоді артикульовано проти була хіба що Юлія Тимошенко, партія “Батьківщина” та нечисельна експертна спільнота.
Сьогодні сонм порохоботів розповідає, як вони на чолі з Петром Олексійовичем поборюють «формулу Штайнмайєра» та протистоять реваншу. Бридко!
Джерело: ЦЕНЗОР
