Як пандемія коронавірусу вплине на наші домівки. Погляд архітектора

Здається, вже всі усвідомили, що життя після спалаху COVID-19 ніколи не буде таким, як до. 

Ми з вами знаходимося на початку кінця, і в очікуванні нового початку. 

Планета Земля ось-ось розірве договір про співпрацю з людством, якщо те у терміновому порядку не перегляне свою поведінку. 

Один за одним з’являються прогнози, якісь – більш оптимістичні, якісь – не дуже, але майже всі сходяться на думці, що після спаду небувалих масштабів людство таки знайде сили відновитися. 

Зміняться цінності, зміниться побут і звички, а за ними – і наші домівки. 

Давайте спрогнозуємо, як саме. 

Вся нижчезазначена інформація є суб’єктивною та корелюється до світової ситуації станом на середину березня 2020 року. 

Будинки VS квартири 

Пандемія розв’яже кілька вічних дилем – одна з них перестане бути дилемою назавжди.

Після вимушеної самоізоляції у бетонних схованках на різних поверхах над землею, часто без балкону і тераси, критично захочеться мати дім. 

Хай невеликий, але з двором і терасою, де зранку можна просто випити кави.

У всі часи першочерговою функцією будинку була безпека. 

Спочатку він слугував місцем схованки від погодних піруетів та хижих звірів.

Потім будували високі кам’яні фортеці, щоб ворогу не вдалося туди потрапити.

Сьогодні ж людям потрібен дім, який буде ефективно забезпечувати соціальну ізоляцію, а отже мінімізує шанс бути зараженим.

За часів індустріалізації багатоповерхівки будувалися для того, щоб в одному місці тримати якомога більше людей – найчастіше, працівників заводів та фабрик. 

Ніхто не турбувався про здоров’я та гігієну. 

У часи ж пандемії потрібно зменшити контактність з усім, що використовується у багатоповерхівках масово – ліфт, кнопки ліфта, дверні ручки, будь-які поверхні, сусіди, врешті-решт.

Раніше будинок вважався такою собі втечею від рутини та міського хаосу. 

Сьогодні ж це втеча від вірусів та інфекцій. Саме тут урбанізація робить крок назад. 

Що ми обиратимемо – рідні невеличкі села чи передмістя мегаполісів – це вже інше питання.  

Мій дім – моя фортеця 

Будинки майбутнього будуть горді та незалежні: з власним водопостачанням й опаленням. 

Геотермальні свердловини, які уже набувають популярності, окрім води можуть часткового забезпечувати й обігрів будинку. 

Джерел опалення буде кілька, щоб мати підстраховку: піч, камін, твердопаливний котел, паливний генератор, сонячні батареї. 

Автономні міністанції з виробництва альтернативних джерел енергії стануть реальністю. Основна мета – не бути залежним від зовнішнього світу, мінімізувати ризики у разі повного шатдауну.

Крім того, тепер ми дуже швидко прийдемо до супутникового інтернету, щоб не залежати від одного провайдера. 

Якщо зараз це дорога та не дуже зручна послуга, доступна тільки певним організаціям (морський транспорт, видобувні і будівельні компанії, військові організації), то незабаром розробки для цивільного використання будуть пришвидшені. 

Компанії OneWeb і SpaceX збиралися покрити інтернетом усю планету ще до початку пандемії. 

OneWeb вже відправила на навколоземну орбіту перші шість апаратів глобальної системи супутникового інтернету. 

Проєкт Starlink від компанії SpaceX передбачав виведення на низьку (330-350 км) навколоземну орбіту 12 тисяч супутників до середини 2020-х років. 

360 інтернет-супутників від компанії SpaceX уже на орбіті.

Бункери – справа не тільки “помішаних“ виживальників 

У вузьких колах “виживальників” – тобто тих, хто постійно тренується вижити за умови повного апокаліпсису (так, такі існують) – тренд на додатково укріплені приміщення панував давно. 

Зважаючи на пережитий досвід, фільми про кінець світу вже не здаються такими фантастичними, й бажання підготувати своє житло до природних або техногенних небезпек уже нікого не здивує. 

Обов’язкова буде не тільки наявність гаража біля будинку, але і бункера, або хоча б укріпленого “мінусового” поверху з коморою для  запасів їжі та води.

Відкриті простори закриваються

Серед основних тенденцій останніх років – відкриті простори, де вхідна група, вітальня та кухня об’єднані в один простір. 

У часи після пандемії вхідну групу таки відділять, щоб мати змогу залишити там взуття, одяг і речі, які побували на вулиці, та не нести бруд у житлові приміщення. 

Особливо вимогливі оснастять ще й кімнату для очистки, яка матиме розпилювачі антисептиків (подібно тим, які зараз встановлюють зі звичайною водою влітку на вулицях). Тільки через неї – разом з покупками, гостями тощо можна буде потрапити до будинку. 

Імунітету потрібен ультрафіолет

У майбутньому кожен будинок буде оснащений бактерицидними опромінювачами для кварцування. 

Цей процес відбувається за допомогою увімкнення спеціальної лампи, що генерує ультрафіолетове випромінювання, під впливом якого гинуть шкідливі організми, віруси та бактерії. 

Таке опромінення потрібно робити від 5 хвилин до 1,5 години на добу відповідно до типу лампи та площі приміщення.

Зараз кварцування найчастіше використовується у медзакладах. Але в часи після пандемії такий профілактичний захід стане обов’язковим. 

Тим паче, що серед усіх можливих видів дезінфекції ультрафіолетовий вплив є найбільш практичним, екологічним та безпечним. 

Головне – дотримуватися правил техніки безпеки.

Фільтруємо усе: повітря, воду, тексти  

Зараз системи фільтрації води та повітря – це додатковий кост і функція, від якої запросто відмовляються на користь дизайнерського столу. 

Після пандемії тенденція зміниться, адже ЗМІ якось мовчать про те, що буде, якщо коронавірус піде у водопровід. 

Щоб убезпечитися, люди будуть готові переплачувати за глибину своїх свердловин, адекватні дослідження та системи фільтрації. 

Виробники систем розумного дому підуть далі й завдяки їхнім програмам буде контролюватися не тільки температура повітря в будинку, а і його якість, і за потреби – автоматично очищуватися. 

Звісно, повітря з вулиці проходитиме фільтрацію теж. 

Але найголовнішими стануть фільтри людяності: наші вчинки і слова, які створюють позитивні чи негативні вібрації на поверхні планети. 

Дім – новий офіс 

Під час карантину, більшість буде змушена працювати з дому. 

Будуть такі, хто в перший день відміни карантину летітиме, щоб зустрітися з колегами і випити тієї самої офісної бридкуватої кави, але хтось чудово адаптується і повертатися в офіс не захоче. 

Тому все більше уваги буде приділятися облаштуванню робочого місця вдома, бо всі зрозуміють, що холодильник – не найкращий сусід по кабінету. 

Зміниться організація простору самого будинку, бо місце для роботи вдома – це вже не про стіл з пародією на офісне крісло та лампою десь в кутку вітальні або у кращому випадку екскладова на 5 кв.м. 

Тепер це буде повноцінна окрема кімната з великими вікнами і блек-аут шторами, зручними меблями, технічно оснащена, з шумоізоляцією. 

А як же офіси? 

Офісам доведеться докладати ще більше зусиль, щоб до них хотіли повертатися.  

Збільшиться робочий простір працівника, інтер’єри ефекту WOW, кімнати відпочинку тощо – все те, що поки мають топ-компанії, стане звичайним мастом. 

Сам собі фермер

Якщо раніше заводити невеликі городи біля дому або ж на балконах було просто модно, то зараз це буде справжній бум. 

По-перше, одвічне “люблю покопатися в землі, це заспокоює” наших бабусь і дідусів – далеко не міф. 

Доведено, що фізична активність в контакті з живими рослинами – хороша профілактика вікової деменції (набутого слабоумства), а також смутку і зневіри. 

При частому тісному контакті з ґрунтом і живою зеленню в організмі людини виробляється гормон молодості – ірисин. 

Вирощувати те, що їси – це і приємно, і дарує певну свободу від обставин – та ж самоізоляція. 

А карантин чи не найкращий час, щоб більше дізнатися про “кімнатні городи”, асортимент насіння та як у домашніх умовах, навіть під стелею багатоповерхівки, виростити кількатижневий раціон. 

Крім впевненого знання складу продукту, яким обідаєш, “кімнатний город” – це ще й кисень. 

Тренду на фітостіни вже багато років, але, здається, дотепер ми не зовсім усвідомлювали важливість такого елементу  дизайну в інтер’єрі.

А можна копнути глибше – як у новому фільмі Гая Річі “Джентльмени”, де марихуану вирощували на підземних плантаціях. Це непогане рішення і для звичайного городу, адже це мінімізує можливе забруднення з атмосфери.   

Віддавши територію заднього двору не барбекю під відкритим небом, можна продовжити будівництво вниз, вглиб усієї приватної ділянки, і розбити на −1 поверсі город, сад, можливо, мінімальну сироварню чи то виноробню. 

Тут, звісно, потрібне додаткове оснащення: штучне фітоактивне освітлення, схема водопостачання та фільтрації повітря й удобрення ґрунту, але чого не зробиш заради свіжого помідора з сіллю. 

Відмова від масового експорту, масового виробництва, масового всього 

Тиждень тому світ вразили фотографії нового неба над Китаєм – після двох місяців вимушеної відмови від масового виробництва тут знову стало можливим дихати. 

Попереду – ще багато подібних приємних відкриттів. 

Масовий світ залишиться позаду, новий світ – про речі, які мають значення. Їх у побуті стане менше, але вибиратися вони будуть більш відповідально. 

Чи з натуральних матеріалів, чи їхнє виробництво не шкодить планеті, яку ідею несуть – чи красиві вони всередині? 

Крім того, уряди держав будуть підтримувати саме локального виробника для відновлення своїх економік.

Після вимушеної відмови від експорту та імпорту, ми вже не будемо такими легковажними космополітами.  

Мийте руки, залишайтеся вдома і давайте разом створювати нове достойне життя, якого планета більше не захоче позбавитися. 

Сергій Махно, архітектор, засновник студії Sergey Makhno Architects

ДЖЕРЕЛО: Українська правда. Життя