Олександр НИКИФОРЧАК
Це про нього було сказано: “Трагічною була його постать, сумною була його доля, безрадісним був його кінець.” Останній Сасанід, останній шахиншах величної імперії. Він не обирав своєї долі – доля обрала його.
Бажання мають всі: і в давнину, і зараз. Навіть імперії мають бажання. Буває, що вони справджуються. Але буває – дуже часто, що зовсім не так, як би того хотілось. Але навіть в цьому випадку вони залишають слід – хоч неочікуваний, але… Втім, не плестиму мережив зі слів, а просто розпочну зі сліду, який і дав початок розповіді цієї про останнього Сасаніда – його монети.
Монети екзотичних країв, заморських царів, давніх часів мають своєрідний шарм та неповторні. Можна не бути колекціонером, але залишитись байдужим – нереально. Як от монета – наша героїня. Загадкова, незвичайна – це мінімум, що можна сказати. Ось гляньте на фото: не те саме подумали, що я сказав?
Не сперечатимусь – для необізнаного в отих східних тонкощах важкувато. Що там накарбовано і хто там зображений? Коли монету карбували?
Потрібне розслідування! Якщо знати, де шукати і що хочеться дізнатись, при невеличкому досвіді, задача не така вже й важка. А воно показало: на монеті володар Сасанідської перської імперії 632-651 років нашої ери Йєздгерд ІІІ, номінал драхма (навіть через віки вплив грецької культури, привнесеної Александром Македонським відчутний, а попередники Сасанідів – парфяни взагалі написи (легенди) монет робили грецькими літерами – це теж слід), срібна.
Ніби і все. Навпаки – все лише починається! Хіба дізнатись номінал, царя та рік випуску монети, але не поцікавитись, яким життям жила монета, про що турбувався зображений на ній правитель, не стане такою собі скалкою в пальці? Мені стало…
Про бажання імперій – це не зовсім літературний прийом – Сасанідська імперія в ті часи переживала не найкращі часи. Колись велична та могутня, гідний суперник Давнього Риму (а про один екстраординарний випадок – взяття в полон та ганебну загибель давньоримського імператора Валеріана І, було тут https://politcom.org.ua/primhi-doli-antoniniani-chastina-ii/ – ми вже згадували), тепер (початок V-мого століття) перська імперія була на межі краху, вона зазнала поразки від наступниці Давнього Риму Візантії, громадянська війна, боротьба за владу. Вона бажала правителя.
Бажання імперії здійснилось: 632 року шахиншахом став Йєздгерд ІІІ, внук одного з найславетніших та найвеличніших володарів Сасанідської імперії – Хосрова ІІ Парвіза. Але…
Але чи мав бажання сам шахиншах стати шахиншахом? Цього ми у нього запитати не зможемо, звісно, та став він ним у юному віці – 16 років, чи біля цього, свідчення різняться. І став він не могутнім володарем, а іграшкою в руках вельмож, їх ставлеником на хиткий трон. Він коронувався в храмі засновника династії у місті Стахра під древнім Персеполісом, а в столицю Ктесифон, зайняту суперниками, ще треба було попасти… Якось…
Дивний початок царювання. Та не менш дивна історія його народження. А ще шось там Заратустра ніби сказав… Багато дивного сплелось у долі Йєздгерда ІІІ. Багато. Тому продовжимо наступним разом з цим розбиратись, бо наразі пора для традиційного: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.
Далі буде!
Не перемикайтесь!
