З новим днем, мої любі
94 дні ми на хвилях нашої дійсності вчимося балансувати
Нашу дійсність ми досі маємо завдяки нашим героїчним котикам із ЗСУ.
Найголовніша робота в світі зараз у них.
Все, що ми робимо кожного дня, про що думаємо, до чого прагнемо тепер має вміщати ще й “як я допомагаю ЗСУ?”
Одна з найважливіших справ для мене – це щоденний текст. Це точка певності, що тримає мою реальність. Дія, яку я не можу пропустити. Щоденне заглиблення в себе, навколишнє і між межами, те, що я ще не бачу, не розумію, але можу іноді відчути. Я своїм текстом єднаю ці простори для себе. Можливо, і для когось із вас.
Виснаження і втома, що нас всіх накриває після високого напруження на межі життя і смерті, наздоганяє кожного. Це нормальні стани і реакції в ненормальних обставинах.
Ми на хвилях нашої дійсності вчимося балансувати.
Зараз з’явилася потреба у інших джерелах сили, звичні часто не справляються, або не доступні.
Щоб віднайти нове джерело саме для себе не допоможе перечитувати “10 способів повернути енергію” чи “Дізнайся, як успішні люди/міліонери тримають високу енергію”. (Але якщо вони вас розрадять, або дають дороговказ – читайте, будь ласка)
Потрібно лишатися на самоті зі своїми думками, віч-на-віч з собою. Без навушників, без співрозмовника, без безкінечного внутрішнього діалогу, а просто зі спостеріганням і цікавістю.
Одна з найкрутіших речей, що подарувала мені інша культура – це осмислення того, що чисте спостерігання за навколишнім має сенс. Це не “ловити гав”, “не бити байдики”, не “бути білою вороною”. Якщо ціла нація витрачає час і гроші, щоб приїхати милуватися тим, як квітне сакура, то в цьому щось є. До того ж, така мудра і цілісна нація, як на мене.
В такий момент, коли ти дивишся на те, що торкається твого серця, якщо вгамував свої думки, то ти сам повертаєшся до себе справжнього, глибинного. Без набутих стереотипів про себе і світ. В цей момент ти собою відкриваєшся до іншого.
Треба кожному з нас віднайти своє “цвітіння сакури”. Дозволити собі бути у цьому моменті, без поспіху, без осуду, без очікування і підганяння чуда, із вдячністю.
Віднайти і дозволити поглинути себе вічності, що відкриється. Саме так. Саме вічність відкривається, якщо ми довіряємось собі.
Обіймаю вас, мої любі ❤️
Все буде Україна 💙💛
Арт від Марта Пітчук
Джерело: Facebook
