Розглянемо його за старою звичною схемою:
– Склад сил і засобів сил противника, що діють у цьому напрямку
– Поточна ситуація
– Перспективи подальшого її розвитку
1. На цьому напрямку оперують сили та засоби російського угрупування військ (УВ) «Запад» (також відомого як Московський військовий округ, МВО), а саме – війська його лівого флангу. Їх основу складають сили та засоби двох загальновійськових армій (ЗВА) — 20-ї та 25-ї ЗВА. Для наступу в напрямку Лиману раніше вони були також додатково посилені частиною сил 1-ї танкової армії (ТА), того ж УВ «Запад» — низкою підрозділів 1-го та 15-го мотострілецьких полків (мсп) 2-ї мотострілецької дивізії (мсд).
На даний момент склад військ противника, які діють у напрямку Лиману, приблизно такий:
+ 20-та ЗВA
– 3-тя мсд – 252-й, 362-й та 752-й мсп, 217-й танковий полк (тп), 99-й самохідний артилерійський полк (сап)
– 144-я мсд – 254-й, 283-й и 488-й мсп, 59-й тп, 856-й сап
– її посилення – підрозділи 1-го та 15-го мсп 2-ї мсд 1-ї ТА
+ 25-та ЗВA
– 67-я мсд – 31-й, 36-й и 37-й мсп, 19-й тп
– 164-та окрема мотострілецька бригада (омсбр)
– 169-та омсбр
– 11-та окрема танкова бригада (отбр)
Окрім згаданих вище сил і засобів противника, у смугах обох армій також фіксуються частини та підрозділи зі складу «територіальних військ» (TрВ) та «мобілізаційного резерву» (MР), рівня «окремого мотострілецького/стрілецького полку» (омсп\осп), а також «окремого мотострілецького/стрілецького батальйону» (омсб\осб). Ймовірно, у смугах обох армій діють до 2-3-х формувань полкового рівня і до 4-х (можливо до 5-6-и) формувань батальйонного рівня.
У майже всіх передових частинах і підрозділах обох армій у більшості випадків були сформовані зведені «штурмові групи/підрозділи» на рівні «штурмової роти/взводу». Саме їх силами командування противника проводить безпосередні атакувальні/штурмові дії в тактичній зоні, використовуючи. в свою чергу, незадіяні в них сили передових частин і підрозділів, головним чином для закріплення та утримання захоплених позицій і рубежів. А в деяких випадках — для нарощування зусиль при просуванні у тактичній зоні.
Для цих цілей російське командування використовує не лише піхотні групи та підрозділи, а й спеціалізовані підрозділи тактичних БПЛА з достатньо потужною артилерійською та авіаційною підтримкою. Бронетехніка використовується відносно рідко, зазвичай методом «розсипом» (не більше 2-3 одиниць, рідше до 4-5, а ще рідше кількість бронетехніки, що бере участь у атакуючих/штурмових діях, може сягати 8-10 одиниць). Головним чином для доставки штурмових груп на рубіж переходу до атаки/штурму і, відповідно, їх вогневої підтримки.
З метою підвищення мобільності своєї штурмової піхоти, а також для просування глибше і швидше у так званій «кіл-зоні» та у бойових порядках передових українських підрозділів, російське командування в низці випадків оснащує особовий склад своїх штурмових груп і підрозділів засобами легкої моторизації (мотоцикли, баггі тощо).
2. Поточна ситуація на Лиманському напрямку характеризується низкою значних тактичних змін, які відбулися протягом звітного періоду. Зокрема:
– Очевидно, що в смузі своєї 20-ї ЗВА противник був змушений перейти від наступу до активної оборони. В першу чергу, це стосується його плацдарму на річці Чорний Жеребець, де українські війська змогли завдяки активним контратакам не лише зупинити наступальні дії противника, а й самі просунутися на низці напрямків і на окремих ділянках.
– У свою чергу, у смузі своєї 25-ї ЗВА противник був змушений суттєво знизити інтенсивність своїх наступальних дій, а на деяких ділянках також відступити зі своїх передових позицій.
Зокрема:
– Збройні сили України (ЗСУ), очевидно, знову «повернулися» на територію Луганської області, звільнивши село Греківка і просунувшись на південний схід від нього, у напрямку села Макіївка, на 1,5 км
– Також українські війська, ймовірно, просунулися по напрямку Новий Мир — Новомихайлівка, вибивши противника з останньої
– Крім того, вони, ймовірно, досягли рубежу Рідкодуб — Катеринівка і просунулися з нього до північних околиць села Нове (передові українські позиції вже знаходяться приблизно за 500-600 метрів від них), хоча, ймовірно, бої за район Катеринівки тривають. ЗСУ також просунулися по напрямку Карпівка — Нове приблизно на 3,2-3,4 км та вийшли до Нового із заходу на відстань менше, як 2 км.
– На «вершині» плацдарму противника, очевидно, ЗСУ змогли повністю ліквідувати невеликий тактичний плацдарм 20-ї російської ЗВА на річці Нітріус, змусивши противника відійти з села Середне, а також з районів на північ і південь від нього на західному березі річки. Однак противник продовжує утримувати село Шандриголове на протилежному березі.
– Очевидно, що українські підрозділи також повністю «зачистили» малі піхотні групи противника, раніше зафіксовані в Новоселовці та Дробишеві. Проте противник, очевидно, досі утримує Дерилове.
– Українські війська, ймовірно, також змогли просунутися по напрямках Ставки — Колодязі, Ставки — Білогорівка, діставшись безпосередньо до околиць, як Колодязів, так і Білогорівки. Хоча в районі Ставки — Колодязі — Мирне — Зарічне досі фіксуються численні «залишкові» малі піхотні групи противника, які раніше намагалися проникнути з цього напрямку у північно-східну частину Лиману.
– Але, противник продовжує утримувати низку своїх передових позицій на захід від Зарічного та Торського (приблизно за 2-2,2 км від них, переважно по обидва боки дороги Зарічне-Лиман).
– У смузі російської 25-ї ЗВА, очевидно, українські війська змогли повністю витіснити противника з південно-східної частини міста Лиман. У цьому сенсі, варто відзначити, що противник продовжує утримувати декілька своїх малих піхотних груп лише в кількох віддалених від центру кварталах вулиць Партизанська та Вишнева. Однак на решті території міста їх, ймовірно, немає.
– На південний схід від міста, у районі Лиман — Ямпіль — Озерне — Діброва, також тривають достатньо запеклі бої. Очевидно, українські війська змогли витіснити противника з Діброви і змусити його відвести основні сили своїх передових підрозділів на дорогу Лиман — Закітне, а також на деяких ділянках ЗА нею. У самому районі Діброви наразі зафіксовано лише одну «надмалу» піхотну групу противника.
Однак бої за Озерне все ще тривають. Ймовірно, противник, у цьому сенсі, продовжує контролювати північно-східну частину села та ту його частину, що розташована на схід від дороги Крива Лука-Ямпіль. Точно така ж ситуація й в районі самого Ямполя.
– Ймовірно, що своєрідний «стабілізуючий» ефект на ситуацію в смузі російської 25-ї ЗВА, в цьому сенсі, здійснює той факт, що її командуванню вдається міцно утримувати значний лісовий масив між Ямполем і Лиманом, який воно може цілком успішно використати як плацдарм для активного наступу, а за потреби, для контратак як у напрямку Лиману, так і на південний захід, через дорогу Лиман — Закітне.
3. Отже, щодо загальної (оперативної) ситуації на Лиманському напрямку, можна зазначити, що українські війська внаслідок активних контратак у тактичній зоні фактично змогли повністю зупинити наступ (просування) російської 20-ї ЗВА з її плацдарму на річці Чорний Жеребець на північ від міста Лиман. Однак я підкреслюю, що на даний момент не варто вести мову про повну ліквідацію самого плацдарму (російські війська продовжують утримувати позиції на східному березі річки Нітріус, у районі Катеринівки та по рубежу Колодязі – Білогорівка). Тобто фланги цього плацдарму російської 20-ї ЗВА залишаються більш-менш стабільними, хоча вони зазнають досить значного тиску з боку українських військ.
Але загалом, в оперативному сенсі є кілька факторів, які свідчать про те, що ситуація для російських військ на Лиманському напрямку продовжує розвиватися не найкращим для них чином, зокрема:
– Очевидно, що перехід російської 20-ї ЗВА до активної оборони на своєму плацдармі, на північ від Лиману, у контексті нинішньої Слов’янсько-Краматорської наступальної операції, де, очевидно, ліквідація Лиманського плацдарму ЗСУ є одним із його головних елементів, має досить негативний вплив.
Хоча, звісно, поки російська 3-тя ЗВА зі складу УВ «Юг» продовжує просуватися на південь від Сіверського Донця в напрямку Слов’янська, цей ефект певною мірою згладжується.
– Очевидно, що свого часу командування українських військ, що діють у цьому напрямку, достатньо адекватно оцінило найбільш вразливі райони та напрямки дій російських військ, які намагалися «ізолювати» Лиманський район оборони ЗСУ з північно-західного напрямку й для цього вклинились тактично глибко в систему оборони ЗСУ північніше міста. А саме – їхні фланги.
Протягом весни я писав у своїх оглядах щодо цього напрямку, що район Ярова — Новоселівка — Дробишево — Пришиб у «битві» за Лиман буде одним із ключових. Власне, саме так і сталося. Командування російської 20-ї ЗВА зосередило на плацдармі, у напрямку Святогорська (тобто в напрямку саме цього району), свої основні сили (майже всю 144-ту мсд та значну частину 3-ї мсд), включно із силами та засобами посилення зі складу 1-ї ТА (тобто підрозділами 2-ї мсд).
Водночас фактично воно обмежилося «приватною» обороною на ділянці своєї 3-ї мсд. Разом з тим, російська 25-та ЗВА так і не змогла повністю «відтіснити» ЗСУ від Чорного жеребця в районі Зарічного та Мирного, фактично зберігаючи таким чином можливість для ЗСУ контратакувати 20-ту ЗВА на її південному, лівому фланзі. Чим українське командування одразу скористалося, його активні дії по напрямку Рідкодуб — Нове, а також у напрямку Білогорівки і Колодязів — яскравий приклад цього …
Між північними околицями села Нове та південними околицями села Колодязі, де вже зафіксовані передові піхотні групи ЗСУ, відстань становить менше 10 км.
Якщо ЗСУ звільнять село Нове, а також продовжать наступ з півдня на північ по дорозі Ставки – Нове, доля російського плацдарму буде визначена вже заздалегідь. Особливо якщо ударні тактичні групи ЗСУ, що діють по цим напрямкам, одночасно наступатимуть з півночі та півдня, й в подальшому з’єднаються наприклад, у районі села Зелена Долина.
– Російська 25-та ЗВА, яка, фактично, раніше мала цілком очевидний наказ «штурмувати» Лиман, звісно, «у взаємодії» з 20-ю ЗВА, головним завданням якої було прорватися до Святогірська та «ізолювати» сам Лиман із півночі та північного заходу, хоча й досі утримує досить зручні «стартові» позиції та райони для цього, але не може перейти до самого штурму безпосередньо.
Насправді ця армія загрузла у боях у лісистій місцевості на південний схід від Лиману. Кілька напівуспішних «забігів» її «штурмовиків» у Лиман із Ямпільського лісу в цьому сенсі не вплинули на загальну ситуацію. Оскільки її передові частини та підрозділи все ще впевнено не контролюють. а ні Діброву, а ні Озерне, ні навіть сам Ямпіль, хоча вони у всіх цих населених пунктах присутні.
Так, з одного боку, у лісі, який підходить близько до міста, зручно накопичувати штурмову піхоту для подальшого її проникнення в саме місто. Але з іншого боку, саме цього противник і очікує від вас і, звісно, готується до таких ваших дій. Більше того, цей процес стає ще складнішим і більш тривалим, якщо доводиться постійно відбивати контратаки противника на флангах цього лісу, а крім того, він продовжує утримувати кілька позицій у його тилу.
Командування російського 25-її ЗВА деякий час тому намагалося вирішити цю «проблему» рішуче і відразу, прорвавшись до Брусовки та Старого Каравану, й таким чином повністю обійшовши Лиманський район оборони ЗСУ з півдня. Однак, трапилося усе навпаки, зрештою його змусили «посунутись» в районі Діброви.
– І найважливіший фактор, який є цілком можливим на даний момент, це – вплив на ситуацію на інших напрямках повної ліквідації плацдарму російської 20-ї ЗВА (або, принаймні, його більшої частини) на річці Чорний Жеребець на північ від Лимана, у разі подальшого успішного наступу ЗСУ на її північному та південному флангах. Адже, в такому разі, стає достатньо очевидно, що такий подальший розвиток подій, певною мірою, може «розв’язати руки» українському командуванню для посилення своєї оборони не лише в смузі сусідньої з російською 20-ю ЗВА російської 25-ї ЗВА, а й взагалі на південь від Сіверського Донця, на Слов’янському напрямку.
автор – Костянтин МАШОВЕЦЬ
·
автора можна підтримати донатом – 4441 1111 3454 1972 або 4731 2196 5536 5421
